Харківський апеляційний адміністративний суд
"06" вересня 2007 року м. Харків
Справа № 22-а-1110/07
Категорія: визнання нечинним Головуючий 1 інстанції: Моїсеєнко В.М.
податкового повідомлення-рішення Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.
при секретарі Волошиній Я.В.
за участю представників:
представника позивача - Цимбал Б.П.
представників відповідача - Волинцев І.В., Дмитрієв С.В., Ємельянова І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ «НТП Технолог» на постанову Господарського суду Сумської області від 15.05.2007 року по справі № АС-16/139-07
за позовом ТОВ «НТП Технолог»
до ДПІ в м. Суми
за участю Прокуратури Сумської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішеня,-
Позивач, ТОВ «НТП Технологія», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Суми № 0000092306/0/11699 від 27.02.06 р. в частині зменшення сум бюджетного відшкодування за лютий, березень 2005 р. та зобов'язати відповідача у строк п'ять днів надати органу державного казначейства відповідний висновок із зазначенням сум бюджетного відшкодування: 265934 грн. за лютий 2005 р. і 25083 грн. за березень 2005 р., які підлягають відшкодуванню ТОВ «НТП Технолог» з бюджету.
Постановою Господарського суду Сумської області від 15.05.07 р. по справі № АС-16/139-07, за участю прокурора, в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач не погодився з даною постановою і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт наполягає на неправомірному застосуванні положень ст. 99 КАС України, оскільки він фактично дізнався про порушення своїх прав, отримавши 08.08.06 р. оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0000092306/0/11699 від 27.02.06 р., про що зроблено відповідний запис у журналі ДПІ в місті Суми. Також за твердженнями позивача, суд не дослідив всі фактичні обставини по даній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи судового рішення та апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи документи та пояснення представників сторін в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування за вересень 2004 р. та січень-березень 2005 р., є акт № 1147/23-6/31311772 від 22.02.06 р. позапланової документальної невиїзної перевірки підприємства позивача з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету сум ПДВ за вересень 2004 р. та січень-березень 2005 р. За результатами вказаної перевірки перевіряючими були встановлені порушення платником податку вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 25.03.05 р. № 2505-ІУ.
Виявлені порушення за даними перевіряючих пов'язані з тим, що позивач до складу податкового кредиту у лютому 2005 р. включив суми ПДВ по господарських операціях з придбання у ТОВ «Альфа-1» запасних частин та електродвигунів до АГНКС, які було відвантажено у звітному періоді на експорт, в сумі 262773,8 грн. та з придбання системи підготовки змащення в сумі 52375,0 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем листом від 01.03.06 р. були направлені на адресу підприємства: м. Суми, вул. Ковпака б. 81-А, кв. 23 (в постанові суду вказана адреса: вул. Ковпака б. 81-А, кв. 73) акт перевірки від 22.02.06 р. та податкове повідомлення-рішення № 00002306/0/11699 від 27.02.06 р., що підтверджується поштовою карткою (а.с. 69), а на зазначеній поштовій картці мається відмітка поштового закладу від 02.03.06 р. про те, що «організація за даною поштовою адресою не значиться», у зв'язку з чим воно було повернуто поштовим закладом відправнику, судом першої інстанції, з посиланням на акт від 03.03.06 р. про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення, зроблений висновок про вручення податкового повідомлення-рішення позивачу 03.03.06 р.
Оскільки позов до суду позивачем був поданий лише 14.03.07 р., тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції застосував положення ст. 100 КАС України і відмовив у задоволенні позову.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції у зв'язку з тим, що роблячи висновки про порушення позивачем строку на звернення з позовом до адміністративного суду не були взяті до уваги положення п. 6.2.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з наданих відповідачем до матеріалів справи документів, на адресу: м. Суми, вул. Ковпака, 81/а, кв. 23 дійсно було направлене поштове відправлення від 01.03.06 р. Але відповідачем не надано доказів того, що в надісланому конверті знаходилося оскаржене податкове повідомлення-рішення. В судовому засіданні судовій колегії представником відповідача також не надано доказів того, що саме це поштове відправлення містило оскаржене податкове повідомлення-рішення.
Також відповідачем до матеріалів справи наданий акт від 03.03.06 р. про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення, складений головним державним податковим ревізором-інспектором і саме цей акт відповідач вважає доказом розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці оголошень 03.03.06 р.
Проте, судова колегія вважає необхідним відмітити, що відповідно Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.01 р. (з подальшими змінами та доповненнями) дата відправлення (вручення) податкового повідомлення проставляється на корінці податкового повідомлення або посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) у разі вручення податкового повідомлення під розписку; або працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення.
Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
З аналізу наведених положень випливає, що складання акту передує розміщенню відповідної інформації на дошці оголошень, але не підтверджує того, що структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), оскільки ні на самому акті, ні серед інших документів, наданих відповідачем до матеріалів справи відсутні дані про те, що комусь надані або надавалися повноваження (доручення) розмістити саме цю інформацію на дошці оголошень.
За таких обставин у суду першої інстанції не було належних підстав встановлювати факт пропуску позивачем річного строку на звернення з позовом до суду, оскільки відповідач не заперечує того, що платником податків фактично оскаржене податкове повідомлення-рішення було отримано у серпні 2006 р., а на копії податкового повідомлення-рішення № 0000092306/0/11699 від 27.02.06 р. відсутні позначки про те, що це є дублікат.
Також судова колегія, керуючись приписами п. 1 ст. 195 КАС України, вважає необхідним відмітити, що в оскарженому податковому повідомленні-рішенні вказано, що при проведенні перевірки та прийнятті повідомлення відповідач керувався положеннями ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що спростовує твердження представника відповідача в судовому засіданні про проведення перевірки лише на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 цього Закону, який встановлює, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Норма, на яку зроблене посилання в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, визначає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Оскільки відповідач не заперечує проти того, що позивач не звертався до органу ДПС з заявою (клопотанням) про проведення позапланової перевірки, а відносно посадових осіб підприємства не порушувалася кримінальна справа і така перевірки не призначалася постановою слідчого, то слід вважати, що у відповідача не було законних підстав проводити перевірку, посилаючись на ч. 13 ст. 11-1 вищевказаного Закону.
Також слід відмітити, що є безпідставним посилання відповідача і на приписи п. 1 ч. 1 ст. 11 цього Закону, оскільки об'єктом дослідження при проведенні невиїзної документальної перевірки є лише податкові декларацій, звіти та інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі. Зважаючи на те, що відповідно положенням Закону України «Про ПДВ» документами, пов'язаними з нарахуванням і сплатою цього податку, є податкова декларація за відповідний звітний період, то саме дані податкових декларацій, зокрема, за лютий та березень 2005 р. повинні були досліджуватися при проведенні перевірки від 22.02.06 р.
Але, як вбачається з наданого акту перевірки і пояснень представників відповідача в судовому засіданні, об'єктом дослідження були господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Альфа-1» запасних частин та електродвигунів до АГНКС, які було відвантажено у звітному періоді на експорт, в сумі 262773,8 грн. та з придбання системи підготовки змащення в сумі 52375,0 грн. Тобто фактично перевірка була документальна і не могла бути невиїзною (камеральною).
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, при проведенні перевірки від підприємства перевіряючі не витребували жодних документів, а користувалися відомостями, отриманими при проведенні перевірки підприємства позивача з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за лютий та березень 2005 р., викладеними в акті від 30.06.05 р.
З вищевказаного випливає, що перевірка від 22.02.06 р. була повторною або додатковою щодо податкових періодів лютий та березень 2005 р. Проте проведення повторної або додаткової документальної перевірки за тих підстав, що вказані відповідачем в акті перевірки від 22.02.06 р., чинне законодавство не передбачає.
Як вказано в акті перевірки від 22.02.06 р., попередньою позаплановою документальною перевіркою підприємства позивача без врахування результатів зустрічних перевірок було підтверджено бюджетне відшкодування по ПДВ за лютий 2005 р. в сумі 265934,0 грн. та за березень 2005 р. в сумі 51483,0 грн.
Від'ємне значення ПДВ виникло за результатами проведення позивачем (покупець) господарських операцій з ТОВ «Альфа-1» (продавець) та ТОВ «Арсенал-Пресс» (продавець). Перевіряючі не заперечують проти реальності виконання поставки товарів на користь позивача та проведення оплати у безготівковому порядку, належним чином оприбуткування товарів та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Але за даними перевіряючих реалізований ТОВ «Альфа-1» товар був ним отриманий у іншого продавця - ТОВ «Акос», який за даними ДПІ Голосіївського району м. Києва був знятий з обліку 15.07.05 р. за його заявою у зв'язку з ліквідацією. Оскільки при проведенні перевірки цього підприємства не були виявлені податкові накладні по реалізації товарів на користь ТОВ «Альфа-1», перевіряючими зроблений висновок про відсутність права уТОВ «НТП Технологія» на податковий кредит по операціям з його постачальником, який був в свою чергу покупцем товарів у ТОВ «Акос».
За даними зустрічної перевірки ТОВ «Арсенал-Пресс» ним товар був придбаний у НТЦ «Влад-97», який придбав товар у ПП «ТНВД Плюс» та у ТОВ «АКМ Груп». Оскільки останні не знаходяться за юридичними адресами і не можливо було провести їх перевірку, перевіряючими зроблений висновок про відсутність у позивача права на податковий кредит за березень 2005 р. по операціям з ТОВ «Арсенал-Пресс».
На підставі вищевказаних фактів перевіряючими зроблений висновок про наявність в діях позивача ознаки порушення вимог п. 7.2.1, п. 7.4.1, п. 7.4.5, п. 7.5.1 т. 7 Закону України «Про ПДВ».
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що перелічені в акті перевірки норми встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну, обов'язкові реквізити якої визначені в п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ». Також в п. 7.4.1 ст. 7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. А в п. 7.4.5 цієї статті записано, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідачем не вказано в чому саме полягають порушення вимог наведених норм, оскільки перевіряючими не заперечується наявність належним чином оформлених податкових накладних, отриманих позивачем від продавців товарів при їх придбанні.
Також відповідачем не наведено фактів порушення податкового законодавства при визначенні дати виникнення права на податковий кредит по вищевказаним операціям (п. 7.5.1 ст. 7 Закону).
Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що чинне законодавство, зокрема Закон України „Про ПДВ” в редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій, не ставить право платника податку на податковий кредит від того, чи змогли органи ДПС провести перевірку по всьому ланцюгу постачальників до виробника. Вказаний Закон визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної. Як записано в акті перевірки і це не спростовано відповідачем, у позивача в наявності були податкові накладні, які включені в розрахунок податкового кредиту за лютий та березень 2005 р.
Відповідачем не надано доказів того, що на час проведення перевірки або на теперішній час угоди (договори, правочини, господарські зобов'язання) позивача з його контрагентами визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку, оскільки у самого відповідача таке право відсутнє. За таких обставин висновки акту перевірки зроблені всупереч фактичним обставинам і з перевищенням наданих йому повноважень, а тому є неправомірними.
Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, судове рішення прийняте без дослідження всіх суттєвих обставин справи, при помилковому застосуванні норм чинного процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ «НТП Технологія» на постанову Господарського суду Сумської області від 15.05.07 р. по справі № АС-16/139-07 задовольнити.
Постанову Господарського суду Сумської області від 15.05.07 р. по справі № АС-16/139-07 за позовом ТОВ «НТП Технолог» до ДПІ в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішеня -скасувати та прийняти нову, якою задовольнити вимоги ТОВ «НТП Технологія».
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Суми № 0000092306/0/11699 від 27.02.06 р. в частині зменшення сум бюджетного відшкодування за лютий, березень 2005 р.
Зобов'язати ДПІ м. Суми у строк п'ять днів надати органу державного казначейства висновок із зазначенням сум бюджетного відшкодування: 265934 грн. за лютий 2005 р. і 25083 грн. за березень 2005 р., які підлягають відшкодуванню ТОВ «НТП Технолог» з бюджету.
Постанова набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексу.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Н.В. Шевцова
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.09.2007 року.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.С. Водолажська