ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
23 лютого 2021 року Справа № 923/1403/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., розглянувши справу
за позовом: Голопристанського міськрайонного центру зайнятості (Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Чорноморська, 46-а, код ЄДР 22737830)
до відповідача: Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.1 Травня, 41, код ЄДР 04060051)
про стягнення 45533грн. 90коп.,
Зміст позовних вимог.
Голопристанський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Голопристанської районної державної адміністрації про стягнення 45 333 грн. 90коп.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступними обставинами. ОСОБА_1 як така, що звільнена 27.05.2019 з посади начальника фінансового управління Голопристанської районної державної адміністрації, звернулась 03.06.2019 до Голопристанського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у пошуку роботи.
Відповідно до наказу Голопристанського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_1 було надано статус безробітної з 04.06.2019 року та призначено допомогу по безробіттю, виплата якої здійснювалась з 11.06.2019 по 01.12.2019.
На підставі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі № 540/1291/19 розпорядженням Голови районної державної адміністрації Волошину Н.О. поновлено на посаді начальника фінансового управління Голопристанської районної державної адміністрації з 02.12.2019.
Правовими підставами позову названо норму ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за якою із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
На звернення позивача із претензією з вимогою про перерахування отриманих ОСОБА_1 коштів у сумі 45 533,90грн. в якості матеріального забезпечення безробітного відповідач погодився здійснити перерахування цих коштів на рахунок центру зайнятості після розгляду справи №540/1291/19 у касаційному порядку.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.
15.01.2021 до суду надійшла електронною поштою (вх.№96/21 від 15.01.2021) та поштою (вх.№1252/21 від 16.02.2021) заява відповідача про залучення до участі у справі його правонаступника - Скадовської районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 23.02.2021 у задоволенні заяви відмовлено.
Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
04.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до Голопристанського міськрайонного центру зайнятості із заявами про надання їй статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом Голопристанського міськрайонного центру зайнятості від 07.06.2019 №НТ 190607 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 04.06.2019.
Наказом Голопристанського міськрайонного центру зайнятості від 11.06.2019 №НТ 190611 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату цієї допомоги з 11.06.2019.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 у справі №540/1291/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації від 27.05.2019 №25-ос; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового управління Голопристанської райдержадміністрації. Постановлено рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.
Розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації від 02.12.2019 №46-ос ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника фінансового управління Голопристанської райдержадміністрації з 02.12.2019.
Наказом Голопристанського міськрайонного центру зайнятості від 03.12.2019 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з припиненням реєстрації безробітного з 02.12.2019 та припинено реєстрацію ОСОБА_1 в якості безробітної у зв'язку з виданням наказу про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
За період з 04.06.2019 по 02.12.2019 ОСОБА_1 нараховано та виплачено 45533грн. 90коп. забезпечення на випадок безробіття.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №540/1291/19 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 залишено без змін.
Застосовані норми права та висновки суду.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону страховий випадок - це подія, через яку:
- застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;
- застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Статус безробітного надається особі працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви (частина 1 стаття 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792 Центр зайнятості припиняє реєстрацію особи як безробітної з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
У визначенні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема, : установи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, та які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно із пунктами 6, 7 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого 13.02.2009 року Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Матеріали справи свідчать, що з метою врегулювання спору щодо повернення виплачених ОСОБА_1 коштів у вигляді допомоги по безробіттю позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою перерахувати на рахунок Голопристанського міськрайонного центру зайнятості 45533,90грн. матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю, сплаченого ОСОБА_1 за період з 11.06.2019 по 01.12.2019, яка отримана відповідачем 05.03.2020.
У листі від 19.03.2020 Голопристанська райдержадміністрація не заперечувала проти перерахування зазначених коштів, але після прийняття рішення Касаційним адміністративним судом.
Обов'язок роботодавця відшкодувати Центру зайнятості вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Враховуючи, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано розпорядження Голови Голопристанської райдержадміністрації від 27.05.2019 №25-ос, залишеним в силі постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, про звільнення ОСОБА_1 , останню поновлено на посаді, при цьому зазначені обставини стали підставою для втрати ОСОБА_1 заробітної плати, а в подальшому - для призначення та виплати їй допомоги по безробіттю, суд вважає, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення безробітному.
Наведене свідчить, що відповідач - Голопристанська райдержадміністрація є роботодавцем ОСОБА_1 в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та зобов'язана виконати вимогу, визначену Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо відшкодування позивачу допомоги по безробіттю, виплаченої безробітному.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем здійснено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 45533,90 грн за період з 11.06.2019 до 02.12.2019, яка підлягає відшкодуванню.
У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
ОСОБА_1 розпорядженням Голови Голопристанської районної державної адміністрації від 02.12.2019 від № 46-0с поновлено на посаді.
Як зазначалось вище, за ознаками використання праці та оформлення трудових відносин, відповідач підпадає під визначення роботодавця незаконно звільненого працівника. Отже, в силу частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" несе за це матеріальну відповідальність (грошове зобов'язання).
Положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що саме судове рішення про поновлення працівника на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному. Отже, обов'язок працедавця відшкодувати фонду соціального страхування суму виплат по безробіттю та наданих соціальних послуг виникає за наслідком прийняття судового рішення про поновлення працівника на роботі (постанова Верховного Суду у складі колегії КГС від 06.07.2018 року по справі № 921/220/17-г/16).
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 45533,90 грн. виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті не оспорені відповідачем.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.1 Травня, 41, код ЄДР 04060051) на користь Голопристанського міськрайонного центру зайнятості (Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Чорноморська, 46-а, код ЄДР 22737830) виплачену допомогу по безробіттю в сумі 45 533грн. 90коп. та 2102грн. 00коп. витрат на сплату судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/
Рішення складено та підписано 23.02.2021
Суддя Н.А. Павленко