ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
18 лютого 2021 року Справа № 923/52/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Дукат-Агро", м. Херсон
до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Копані" Інституту зрошувального землеробства НААН України, с. Благодатне, Білозерський р-н, Херсонська область
про стягнення заборгованості в сумі 423065,14 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лупєєв А.І. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Приватне підприємство «Дукат-Агро» (73000, Херсонська область, м. Херсон, смт. Комишани, вул. Радянська, 95-а, код ЄДРПОУ 34074426) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інститут зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» (75011, Херсонська область, Білозерський р-н, с. Благодатне, вул. Херсонська, 20-б, код ЄДРПОУ 05460344) про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу №18 від 30.03.2020 року в розмірі 423065,14 грн., з яких 322219,30 грн. - сума основної заборгованості, 7411,04 грн. - втрат від інфляції, 19588,47 грн. - 25% річних, 9402,47 грн. - сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, 64443,86 грн. - 20% штрафу за порушення строків оплати Товару.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2021 справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 22.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше засідання по справі на 18 лютого 2021 року об 11:00.
09.02.2021 за вх. № 974/21 до суду надійшла заява від відповідача, за якою відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, просить відстрочити виконання судового рішення до 31.08.2021.
10.02.2021 за вх. № 1073/21 надійшов до суду супровідний лист разом із додатковими доказами.
В призначене судове засідання 18.02.2021 представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; представник позивача підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
30 березня 2020 року Приватне підприємство «Дукат-Агро» (далі за текстом рішення - Позивач, Продавець) та Державне підприємство «Дослідне господарство «Копані» Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» (далі за текстом рішення - Відповідач, Покупець) уклали Договір купівлі-продажу № 18 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин/мінеральні добрива/мікродобрива (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором (Додатках та/або Специфікаціях до нього).
Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару, кількість Товару, визначається у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Сторонами договору було підписано Додаток до Договору № ДА-00000029 від 30.03.2020 року та Додаток до Договору № ДА-00000070 від 02.06.2020 року.
Як свідчать матеріали справи, на підставі Договору Позивачем було відвантажено Відповідачу Товар на загальну суму 322 219,30 грн., на умовах оплати визначених у відповідному додатку до Договору.
На підтвердження здійснених господарських операцій, позивачем надано до суду такі докази:
- видаткові накладні № 47 від 14.04.2020 року, № 53 від 08.05.2020 року та № 61 від 09.06.2020 року;
- товарно-транспортні накладні № Р47 від 14.04.2020 року, № Р53 від 08.05.2020 року та № Р61 від 09.06.2020 року;
- рахунки на оплату № 29 від 30.03.2020 року на суму 304 842,00 грн; № 70 від 02.06.2020 року на суму 17 377, 30 грн.
Зазначений вище Товар було 100% прийнято Відповідачем, видаткові накладні підписані та скріплені печатками представниками сторін Договору, будь-яких зауважень та заперечень не містять.
Як зазначає позивач, всупереч домовленості між сторонами, оплату, в повному розмірі, за отриманий Товар Відповідач не провів, а станом на 28.12.2020 року не оплатив взагалі отриманого Товару в сумі - 322 219,30 грн.
На підтвердження наявної заборгованості у розмірі 322 219,30грн. позивач надав суду також акт звірки взаєморозрахунків по стану за період: І півріччя 2020р., який підписано та скріплено печаткою Відповідача.
08.10.2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 11 з вимогою щодо сплати заборгованість вартості Товару, яку Відповідачем отримано, що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення. Як зазначає позивач, незважаючи на неодноразові спроби врегулювати спір в позасудовому порядку, Відповідач не задовольнив його законних вимог.
Відповідно до п. 6.6. Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати поставленої продукції, Покупець зобов'язаний, на вимогу продавця, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. (Продавець залишає за собою право, в будь-який момент потребувати виплату річних).
Відповідно до п. 6.7. Договору, сума простроченого платежу визначається ціною Товару (її частиною), яку Покупець не сплатив взагалі або сплатив із запізненням. Якщо на момент подання Продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати Покупцем пені, ціна Товару (її частина) не сплачена Покупцем, сума несплаченої ціни Товару (її частини), для розрахунку пені, визначається відповідно до встановлених Договором правил на день подання вимоги або позову щодо сплати пені.
Відповідно до п. 6.8. Договору, сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст.232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.
Відповідно до п. 6.9. Договору, у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, Покупець крім пені, передбаченої п.6.6. Договору, зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару
У зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару в строки визначені Додатками до Договору, позивач був змушений звернутись з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 423065,14грн., що складається із суми основного боргу та сум штрафних санкцій, передбачених умовами Договору та чинним законодавством України (7411,04 грн. - втрат від інфляції, 19588,47 грн. - 25% річних, 9402,47 грн. - сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, 64443,86 грн. - 20% штрафу за порушення строків оплати Товару).
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За умовами спірного Договору строк оплати є таким, що настав. Вартість товару сторонами визначена умовами договору та додатками до нього, відповідачем додатки до договору підписані без заперечень та зауважень. Товар за видатковими накладними відповідач прийняв, що підтверджується наявними на накладних підписом та печаткою відповідача, проставленими без будь-яких застережень.
Так, відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором не було здійснено в строк оплати вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 322219,30 грн.
Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості товару, поставленого по договору.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на наведені приписи закону щодо наслідків порушення (невиконання) грошових зобов'язань, положення п.п. 6.6 - п.п. 6.9 спірного Договору та наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 7411,04 грн. - втрат від інфляції, 19588,47 грн. - 25% річних, 9402,47 грн. - суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, 64443,86 грн. - 20% штрафу за порушення строків оплати Товару - є правомірними та обгрунтованими.
Згідно із ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 ГПК України).
За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст.ст.78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, доведеністю Позивачем власних вимог, враховуючи визнання Відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення дати погашення заборгованості до 31 серпня 2021 року суд зазначає наступне.
За приписом ч.3,4 ст.331 ГПК України підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відповідач, звертаючись до суду із клопотанням про надання відстрочки виконання рішення, посилається на ті обставини, що на даний момент знаходиться у скрутному фінансовому положенні у зв'язку із неотриманням запланованої виручки внаслідок низької врожайності сільськогосподарських культур та несприятливих погодних умов.
Суд вважає за необхідне зазначити, що фінансовий стан підприємства це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві тощо.
Так, належними доказами існування незадовільного фінансового стану є офіційна фінансова звітність (звіт про фінансові результати підприємства, баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.
Відповідачем (заявником) не надано суду належних доказів дійсно важкого фінансового стану підприємства.
Надані відповідачем акти обстеження та списання посівів сільськогосподарських культур, листи Херсонського обласного центру з гідрометеорології про погодні умови не підтверджують неможливість відповідачем виконати рішення суду на даний час, а також не є доказом винятковості такого випадку, що може бути підставою для відстрочення судом його виконання.
Крім того, судом враховано, що позивач і відповідач є суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості може завдати істотної шкоди позивачу, в т.ч. й матеріальної.
Таким чином, відповідачем не доведена виняткова сукупність обставин, які б свідчили про тяжкий фінансово-економічний стан підприємства та унеможливлюють своєчасне виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги також інтереси позивача, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про відмову у наданні відповідачу відстрочки виконання рішення суду.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Копані» Інститут зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України» (75011, Херсонська область, Білозерський р-н, с. Благодатне, вул. Херсонська, 20-б, код ЄДРПОУ 05460344) на користь Приватного підприємства «Дукат-Агро» (73000, Херсонська область, м. Херсон, смт. Комишани, вул. Радянська, 95-а, код ЄДРПОУ 34074426) заборгованість за договором купівлі-продажу № 18 від 30.03.2020 року в розмірі 423065,14 грн., з яких 322219,30 грн. - сума основної заборгованості, 7411,04грн. - втрати від інфляції, 19588,47грн. - 25% річних, 9402,47грн. - сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, 64443,86грн. - 20% штрафу за порушення строків оплати Товару, а також компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 6345,98 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 23.02.2021
Суддя В.П.Ярошенко