7 березня 2007 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 14 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про вселення в квартиру; за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 14 вересня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2006 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Свердловського міського суду Луганської області від 14 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до нього відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами справи, наведені ним доводи та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 14 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 грудня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.