Номер провадження 2/754/492/21
Справа №754/18166/19
Іменем України
12 лютого 2021 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю відповідача ОСОБА_2
за участю представника позивача - адвоката Древко Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, суд -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.12.2019 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що проживають в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту та Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання. Власницею квартири була ОСОБА_4 , мати і дружина позивачів, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 є спадкоємицею першої черги за законом. Комісією в складі голови правління ЖБК «Кристал-20» Котенко В.В., представника обслуговуючої організації TOB «СВК «Ліон» Анісімова М.О. та члена ЖБК «Кристал-20» Кошової О.І. було обстежено нашу квартиру та складено Акт, в якому встановлено, що залиття відбулося 29 жовтня 2019 року з квартири АДРЕСА_2 , біля 4 години ночі. Причиною залиття став порив сталевої труби гарячого водопостачання між лічильником гарячої води та змішувачем. При зовнішньому вигляді встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 мало місце затікання води по стінах житлових кімнат площею 11,8 та 13,8кв.м, прихожій 12,8кв.м, кухні площею 8,5кв.м, а також ванної кімнати та туалету площею 4,5кв.м, про що свідчать: вологі стики між стінами та стелями і мокрі шпалери на стінах цих приміщень, вода на підлозі кухні, кімнати 11,8кв.м, коридору та прихожої. Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає. У зв'язку з викладеним позивачі просять суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 51948,00грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_3 моральну шкоду в розмір 10000грн, та судові витрати.
14.05.2020 до суду надійшов відзив від відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого зазначено, що 29.10.2019 сталося залиття водою квартири позивача з розташованої вище квартири. Комісією в складі голови правління ЖБК «Кристал-20» Котенко В.В., представника обслуговуючої організації TOB «СВК «Ліон» Анісімова М.О. та члена ЖБК «Кристал-20 Кошової О.І. було обстежено квартиру позивача та складено акт в якому встановлено, що залиття відбулося 29 жовтня 2019 року з квартири АДРЕСА_2 , біля 4 години ночі. Причиною залиття став прорив сталевої труби гарячого водопостачанням між лічильником гарячої води та змішувачем. Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку від 02.12.2019, складеного сертифікованим оцінювачем ОСОБА_5 , розмір матеріального збитку становить 51948грн. Згідно акту від 03.09.2015 комісія у складі: директор ТОВ «СВК «Ліон» - Шнур Ю.В., гол.інженер ТОВ «СВК «Ліон»- ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 провела пломбування лічильників води в квартирі АДРЕСА_2 (гаряча вода № НОМЕР_1 ). 27.09.2019 відповідачем була подана заява Генеральному директору комунального концерну «Центр комунального сервісу» Щербині А.А. з проханням розпломбувати квартирний засіб (засоби) обліку гарячої води та/або теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з заміною лічильника №5239566. Прохання даної заяви були проігноровані, що в подальшому призвело до прориву сталевої труби між лічильником гарячої води та змішувачем в важкодоступній порожнині за вмурованою ванною. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що її вини у прориві сталевої труби, не має, оскільки 27.09.2019 відповідач вживала заходи з розпломбування квартирного засобу (засоби) обліку гарячої води у зв'язку з заміною лічильника. Про те, у зв'язку з ігноруванням заяви Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» виникла аварійна ситуація в наслідок якої відбулось залиття квартири позивача, тому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Також 09.09.2020 до суду надішли пояснення від відповідача ОСОБА_2 відповідно до яких зазначено, що від неї неодноразово надходила пропозиція до позивачів щодо відновлення стану квартири, в свою чергу позивачі відмовились від пропозиції. Недоліком визначення розміру шкоди в такому порядку є те, що фактично вартість ремонтних робіт та матеріалів відображає вартість «нового» ремонту приміщення, тоді особа, якій заподіяно шкоду, має право на відновлення свого становища, яке існувало до порушення права. При визначенні розміру збитків експерти відповідно до наявних методик, визначають також і фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири, який може становити 70-80%, що має значення для визначення суми, яка підлягає відшкодуванню. У експертному висновку, який надали суду позивачі не містяться відомості, щодо фізичного знос внутрішнього оздоблення квартири і тому суму завданих збитків відповідач вважає штучно завищеною. Позивачу слід звернути увагу на визначення належного відповідача, оскільки не завжди протікання з боку вище розташованої квартири свідчить про наявність вини сусіда. Цілком ймовірно, що в певних випадках належним відповідачем може бути як балансоутримувач будинку, так і постачальник житлово-комунальних послуг. Отже, доцільно визначити розмежування відповідальності від власником вище розташованої квартири, та іншими суб'єктами. Відповідачем неодноразово були направлені до постачальника комунальних послуг заявки про проведення сантехнічних робіт, і відповідно наміру навмисне завдати шкоди майну сусідам не було. На сьогоднішній день відповідач отримує невеликий дохід (пенсію) в розмірі 2188,19грн, що підтверджується Довідкою № 2312 9127 8233 8317 виданою Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві. Також, відповідач має проблеми зі здоров'ям, а саме проблеми з серцем та серцево-судинною системою, що підтверджується Випискою з історії хвороби № 3902, а тому просить відмовити позивачам в задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_1 особисто та як представник ОСОБА_3 і адвокат Древко Н.В. в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судових засіданнях визнавала, що залиття відбулося саме із-за пориву сталевої труби гарячого водопостачання між лічильником гарячої води та змішувача в її квартирі, однак не вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки наміру навмисне завдати шкоди майну сусідам не було. Також посилалась на докази та обставини, які викладені у відзиві.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 була власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 04.04.2007, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 2044.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерті Серії НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №75.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є фактичним чоловіком ОСОБА_4 , а позивач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із статі1216 ЦК України, якою визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тому ОСОБА_3 є спадкоємицею першої черги.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області.
Судом установлено, що 27.09.2019 ОСОБА_2 звернулася до Генерального директора комунального концерну «Центр комунального сервісу» Щербини А.А. з заявою розпломбувати квартирний засіб (засоби) обліку гарячої води та/або теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з заміною лічильника №5239566.
Однак Генеральним директором комунального концерну «Центр комунального сервісу» Щербиним А.А. проігноровано заяву ОСОБА_2 .
29 жовтня 2019 року квартиру АДРЕСА_1 було залито водою з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 , в наслідок чого була пошкоджена стеля, стіни в приміщенні квартири АДРЕСА_1 .
Згідно Актом від 29.10.2019, складеним комісією в складі голови правління ЖБК «Кристал-20» Котенко В.В., представника обслуговуючої організації TOB «СВК «Ліон» Анісімова М.О. та члена ЖБК «Кристал-20» Кошової О.І. було обстежено квартиру АДРЕСА_1 на предмет залиття з розташованої вище квартири АДРЕСА_2 , в якому встановлено, що залиття відбулося вночі 29 жовтня 2019 року з квартири АДРЕСА_2 , біля 4 години ночі, причиною залиття став порив сталевої труби гарячого водопостачання між лічильником гарячої води та змішувачем. При зовнішньому вигляді встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 мало місце затікання води по стінах житлових кімнат площею 11,8кв.м та 13,8кв.м, прихожа 12,8кв.м, кухні площею 8,5кв.м, а також ванної кімнати і туалету площею 4,5кв.м, про що свідчать: вологі стики між стінами та стелями і мокрі шпалери на стінах цих приміщень, вода на підлозі кухні, кімнати 11,8кв.м, коридору та прихожої.
Згідно ч.4 ст. 319 ЦК України та ст. 151 Житлового кодексу України, власність зобов'язує, громадяни, які мають у приватній власності житловий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Згідно із статті 323 ЦК України передбачено, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що на споживача покладені наступні обов'язки: своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини та за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.
Відповідно до статті 319, 322 ЦК України власність зобов'язує і власник несе відповідальність за майно, що йому належить.
Згідно із ст. 383 ЦК України, передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартири, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Як установлено судом, позивач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АЕЛЄКОН» з метою визначення матеріального збитку в наслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
ТОВ «АЕЛЄКОН» надали висновок про вартість матеріального збитку завданого власнику майна внаслідок залиття водою, який становить збиток без урахування фізичного зносу у сумі 53038грн, а з урахуванням фізичного зносу в розмірі 51948,00грн, згідно звіту від 19.11.2019, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналізуючи положення процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Також, суддею в судових засідання було роз'яснено, що якщо у сторін звіт про оцінку розміру матеріального збитку викликає сумнів щодо його правильності, суд може за заявою учасника справи призначити експертизу, відповідно до статті 103-104 ЦПК України.
Однак, процесуальні права сторін в судовому засіданні та вимоги Цивільного процесуального кодексу України про призначення експертизи, були проігноровані сторонами по справі.
Також неспроможними є доводи сторони відповідача про недоведеність вини відповідача у заподіянні квартирі позивача шкоди внаслідок залиття, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, а відповідач не довів свою невинуватість.
Отже суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття, відповідно до звіту про оцінку розміру матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу в сумі 51948,00грн та витрат на проведення оцінки розмірі матеріального збитку в сумі 4480грн підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованим та доведеними.
Щодо відшкодування моральної шкоди суд дійшов до такого.
Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки не було доведено обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) небезпеку для життя і здоров'я, яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірах 10000грн кожному.
Крім того суд вважає правильним роз'яснити, що відповідачка ОСОБА_2 маючи пенсійний вік не позбавлена можливості скористатися вимогами статті 435 ЦПК України, а саме звернутися із заявою до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналізуючи викладеним вище, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково.
Оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1536,80грн, що відповідає ст.141 ЦПК України.
КеруючисьКонституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 151 Житлового кодексу України, 319, 322, 323, 383, 386, 1166 ЦК України статтями 7, 10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 51948,00грн (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок вісім гривень) 00копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витрати на проведення оцінки розміру матеріального збитку в сумі 4480грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень) 00копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 768,40грн.
В інших частинах позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код: НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2021.
Суддя В.В. Бабко