Рішення від 09.02.2021 по справі 913/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/266/20(442/3705/19)

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної зави

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

до відповідача -1 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

до відповідача -2 ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 )

відповідача -3 ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м.Київ, 04053),

про стягнення 515668 грн. 61 коп.

в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)

до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)

про банкрутство.

Секретар судового засідання - Славич В.І.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача 1: представник не прибув;

від відповідача 2: представник не прибув;

від відповідача 3: представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019 Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до відповідача - 1 ОСОБА_1 , відповідача -2 ОСОБА_2 , відповідача -3 ОСОБА_3 , в якій просить:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКР/ІН/КОМ» заборгованість за кредитним договором №70288 від 06.11.2007 в сумі 515668 грн 61 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 293 481, 91 грн.; заборгованість за відсотками - 109 213, 87 грн.; пеня - 112 972, 83 грн.

- стягнути з відповідачів на користь ПАТ «УКР/ІН/КОМ» суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 13.07.2016 рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ «УКРІНБАНК» перейменовано в ПАТ «УКР/ІН/КОМ», а також викладено статут в новій редакції та змінено місцезнаходження товариства.

Рішенням позачергових зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

На даний час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичної особи з назвою «Український інноваційний банк» не існує. Під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстрований Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія».

06.11.2007 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №70288, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу - 1 в тимчасове платне користування кредитні кошти в розмірі 20000,00 доларів США, а відповідач - 1 зобов'язувався щомісяця сплачувати заборгованість за кредитом частками у розмірі 83 долара США, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13, 2% річних та повністю повернути кредит не пізніше 05.11.2027 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_2 , а також між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_3 були укладені договори поруки.

Оскільки, відповідач - 1 тривалий час не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «УКР/ІН/КОМ» заборгованість за кредитним договором №70288 від 06.11.2007 в сумі 515 668, 61 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 293 481, 91 грн.; заборгованість за відсотками - 109 213, 87 грн.; пеня - 112 972, 83 грн.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.05.2019 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2019.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.07.2019 підготовче провадження у справі закрито; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" Міхно С.С.; справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.07.2020 цивільну справу №442/3705/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", про стягнення заборгованості за кредитним договором - передано на розгляд Господарського суду Луганської області за підсудністю.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2020 матеріали справи №913/266/20(442/3705/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 05839888); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.

15.05.2020 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404).

01.06.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" надійшла апеляційна скарга №548/1В від 28.05.2020 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 по справі № 913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

03.06.2020 матеріали справи надіслано до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 21.07.2020 вирішено відкласти питання про прийняття позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором до повернення матеріалів справи №913/266/20 до Господарського суду Луганської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 31530 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Українська інноваційна компанія" у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

В той же час, Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №913/266/20 скасовано. Справу №913/266/20 направлено на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.10.2020 справу №913/266/20 (442/3705/19) прийнято до провадження; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; вирішено повторно провести підготовче провадження; підготовче засідання призначено на 21.10.2020 о 14 год. 45 хв.

19.10.2020 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" надійшла заява №б/н від 19.10.2020 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(442/3705/19) -ПАТ "Український інноваційний банк" в ліквідації державою.

У судовому засіданні 21.10.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 17.11.2020 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 17.11.2020 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 09.12.2020 о 14 год. 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 09.12.2020 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" №б/н від 19.10.2020 про залучення третьої особи до участі у справі №913/266/20(442/3705/19), виходячи з наступного.

Уповноважена особа Фонду у частині реалізації повноважень Фонду щодо банку, до якого застосовано тимчасову адміністрацію, виконує повноваження органу управління останнього, оскільки після призначення тимчасової адміністрації керівництво банку втрачає свої повноваження.

Оскільки уповноважена особа Фонду у правовідносинах з іншими особами виступає або як представник Фонду, або як представник банку, який представляє Фонд у межах делегованих Фондом повноважень, така уповноважена особа не може бути стороною у справі.

Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду при розгляді цивільної справи № 761/4442/17.

14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.

За таких обставин уповноважена особа може виступати виключно представником банківської установи, та не може бути окремим учасником справи.

В свою чергу клопотання про залучення у якості третьої особи подано Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".

Судом встановлено, що така юридична особа як ПАТ «Український інноваційний банк» в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України відсутня, в свою чергу під кодом ЄДРПОУ який належав ПАТ «Укрінбанк», та є ідентифікуючою ознакою юридичної особи, зареєстроване Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про залучення в якості третьої особи, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 09.12.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.01.2021 о 15 год. 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст.233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 11.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 26.01.2021 о 16 год. 00 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 26.01.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 09.02.2021 о 15 год. 50 хв., яку відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У своєму відзиві відповідач - 1 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки до 12.07.2016 він виконував свої зобов'язання перед ПАТ «УКРІНБАНК», а саме сплачував заборгованість за кредитом частками у розмірі 83 долари США, сплачував проценти за користування кредитом у розмірі 13,2 % річних та, як зазначає відповідач, був готовий повністю повернути кредит не пізніше 05 листопада 2027.

Однак, 01.102015 Правлінням НБУ прийнята постанова №659/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії проблемних», якою віднесено ПАТ «Український інноваційний банк» до категорії проблемних банків». Постановою НБУ про неплатоспроможність банку 24.12.2015 ПАТ «Український інноваційний банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

22.03.2016 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі відповідного звернення Фонду Правлінням НБУ винесена Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку.

13.07.2016 наглядовою радою ПАТ «Український інноваційний банк» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких було прийнято рішення про перейменування ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ», змінене місцезнаходження акціонерного товариства, затверджено нову редакцію його статуту, змінені види діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (виключено «діяльність комерційних банків», за КВЕД: 64.19) та призначені голова правління і члени правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів банку була проведена цього ж дня приватним нотаріусом (реєстраційна дія №10741050132038947).

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРІНКОМ» від 28.03.2017 знову змінена назва акціонерного товариства на ПАТ «Українська інноваційна компанія», реєстрація здійснена 03.04.2017.

Внаслідок даних обставин у відповідача виникли сумніви і побоювання у законності таких діянь і їх наслідків, а тому він не був упевнений перед ким він повинен виконувати зобов'язання.

При цьому зазначив, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 зроблено висновок, що Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24 квітня 2019 року) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась.

Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов'язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено.

Перехід прав та обов'язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «УКРІНКОМ» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов'язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду під час вирішення питання, який суб'єкт є належним позивачем у справі, тобто якій особі належить право вимоги за кредитним договором, дійшла висновку про те, що таким суб'єктом був та залишається банківська установа - ПАТ «Український інноваційний банк», відповідне право якого не переходило ані до ПАТ «УКРІНКОМ»/ ПАТ «Українська інноваційна компанія», ані до ТОВ «ФК «Інвест ресурс».

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є належним правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", а тому він не виконував і не буде виконувати зобов'язання перед неналежним правонаступником.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2007 між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (банк за договором) та ОСОБА_1 (позичальник за договором) було укладено кредитний договір №70288 відповідно до якого банк надає позичальнику кредит з метою придбання нерухомості строком з 06.11.2007 року по 05.11.2027 в сумі 20000,00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

За користування кредитом процентна ставка встановлюється у розмірі 13,2 % річних (відповідно до п 3.2 у редакції додаткового договору №2); розмір плати за надання кредиту становить 100,00 грн та щомісячна комісія за обслуговування кредиту в розмірі 0,15% від фактичної суми заборгованості по кредиту; розмір пені - подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2.9 способом забезпечення виконання зобов'язань є:

- іпотека квартири, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. В.Великого, б. 13, кв. 34.

Кредит надається у готівковій чи безготівковій формі, повністю або траншами. Платежі за кредитом здійснюються з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника, відкритому згідно з п. 3.8 договору в межах наданого забезпечення, і тільки після укладання гарантійних документів, як це зазначено в п. 3.9 договору. Кредит використовується на умовах та на цілі погоджені і затверджені банком та позичальником в п. 3.2 договору (п. 3.3.1).

Банк надає позичальнику кредит в рамках погодженого банком графіку зниження заборгованості по кредиту за договором ( п. 3.3.2.).

Відповідно до п. 3.4.1. в редакції Додаткового договору №1, позичальник зобов'язаний погасити кредит в термін по 05.11.2027 року (включно) на рахунок, вказаний в п. 3.8 договору. Строки, передбачені графіком зниження заборгованості за договором, є обов'язковими для позичальника. Погашення кредиту здійснюється згідно з Графіком з « 01» (першого) по « 10» (десяте) число (включно) кожного місяця, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку (-ів) Позичальника та/або його поручителя (-ів) та/або шляхом внесення готівки до каси Банку на рахунок № НОМЕР_1 в Дрогобицькій філії АТ «Укрінбанк», код ЄДРПОУ Банку (філії) 19336808, код Банку (філії) в системі електронних платежів (МФО) 325785 з подальшим нарахуванням на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий/реструктуризований.

У разі порушення строків погашення кредиту, вказаних в графіку зниження заборгованості за договором, позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.4.2. в редакції Додаткового договору № 1).

Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку процент у розмірі 13,2 % річних. Такі проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 01 числа по 10 число поточного місяця за попередній місяць ( п. 3.5.1 в редакції Додаткового договору №2).

Згідно з п. 3.5.3. у разі порушення строку сплати процентів за кредитом позичальник сплачує Банку за кожний день прострочки, включаючи день проплати пені, пеню. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.6. кредитного договору обов'язкове дострокове погашення кредиту, процентів, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором буде невідкладно відбуватись, якщо має місце націоналізація, вилучення чи експропріація позичальника або значної частини його майна; позичальник не виконав будь - яке зобов'язання за цим договором, в інших випадках, передбачених договором, гарантійними документами та чинним законодавством України; виникла і триває хоча б одна з неприйнятних умов (п.5.2. договору).

Банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, якщо банк направив письмову вимогу про дострокове погашення за 10 календарних днів до такого погашення.

У випадку припинення позичальником виплат по кредиту або сплаті процентів чи невиконання інших умов договору, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави та іпотеки.

Відповідно до п. 7.1. позичальник зобов'язується виконувати вимоги цього договору. Позичальник несе відповідальність за невиконання договору згідно з положеннями договору та чинним законодавством України. У разі невиконання п.п. 3.4.1. та 3.5.1. позичальник сплачує банку пеню, передбачені п.п. 3.4.2. та 3.5.3. договору, відповідно (п. 7.2.).

Кредитний договір набуває чинності з дати його підписання позичальником (чи його повноважними представниками) та повноважними представниками банку і набрання чинності договорів застави, на умовах, що задовольняють банк. Договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов договору (п. 8.1.).

06.11.2007 між АТ «Український інноваційний банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (далі - поручитель) було укладено договір поруки №70288 (далі - договір поруки) відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (надалі - боржник) зобов'язань, що виникають з кредитного договору №70288 від 06.11.2007 (та Додаткових угод до нього), укладеного між кредитором і боржником, а саме: за повернення кредиту в сумі 20 000,00 доларів США, в термін по 05.11.2027 року та сплату процентів за користування кредитом в розмірі 13,2% річних до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, а також у разі неналежного чи неповного виконання боржником своїх зобов'язань згідно кредитного договору - за нараховані кредитором неустойку (пеню, штраф) та збитки в повній сумі понад неустойку (п.1 Договору поруки №70288 в редакції додаткового договору від 01.02.2013).

Відповідно до п. 2 Договору поруки №70288, кредитор має право вимагати як у поручителя, так і в боржника, як у всіх разом, так і в кожного зокрема, повного і належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості по кредиту і процентів за користування кредиту, сплаті неустойки, процентів та інших збитків згідно Договору про надання кредиту (а також Додаткових договорів до нього) як шляхом досудового врегулювання спору, так і шляхом безпосереднього подання позовних заяв в суд без застосування досудового порядку врегулювання спору. У випадку сплати кредитору заборгованості згідно договору до поручителя переходить право зворотної вимоги до боржника у розмірі виплаченої ними суми та спосіб її забезпечення (права заставодавця) у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

06.11.2007 між АТ «Український інноваційний банк» (кредитор) та ОСОБА_3 (далі - поручитель) було укладено договір поруки №70288_1 відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) (надалі - боржник) зобов'язань, що виникають з кредитного договору №70288 від 06.11.2007 (та Додаткових угод до нього), укладеного між кредитором і боржником, а саме за повернення кредиту в сумі 20000,00 доларів США, в термін по 05.11.2027 та сплату процентів за користування кредитом в розмірі 13,2% річних до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, а також у разі неналежного чи неповного виконання боржником своїх зобов'язань згідно кредитного договору - за нараховані кредитором неустойку (пеню, штраф) та збитки в повній сумі понад неустойку (п. 1 Договору поруки №70288_1 в редакції додаткового договору від 01.02.2013).

Відповідно до п. 2 Договору поруки №70288_1, кредитор має право вимагати як у поручителя, так і в боржника, як у всіх разом, так і в кожного зокрема, повного і належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості по кредиту і процентів за користування кредиту, сплаті неустойки, процентів та інших збитків згідно договору про надання кредиту (а також додаткових договорів до нього) як шляхом досудового врегулювання спору, так і шляхом безпосереднього подання позовних заяв в суд без застосування досудового порядку врегулювання спору. У випадку сплати кредитору заборгованості згідно договору до поручителя переходить право зворотної вимоги до боржника у розмірі виплаченої ними суми та спосіб її забезпечення (права заставодавця) у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На виконання умов кредитного договору, відповідно до виписки по особовому рахунку, банк перерахував позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредитні кошти в загальному розмірі 20000 доларів США.

Як зазначено позивачем у позові, позичальником грошові зобов'язання за договором виконувались не вчасно та не в повному обсязі, відповідно до виписки по особовому рахунку відповідачем були повернуті грошові кошти в розмірі 5783,60 доларів США, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість за договором в загальному розмірі 15142,24 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 515668,61 грн), яка складається із заборгованості за кредитом - 11035,56 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 293481,91 грн), заборгованості за відсотками - 4106,68 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 109213,87 грн).

Також, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором, позивачем відповідно до умов договору нарахована пеня в розмірі 4248,02 доларів США (еквівалент по курсу НБУ - 112972,83 грн).

З приводу посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року, суд зазначає наступне.

В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" від 03 червня 2020 року справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25 листопада 2020 року зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них.

Також суд звертає увагу, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, обставини встановлені у справі №925/698/16 не мають преюдиційного значення для справи, яка розглядається господарським судом Луганської області з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п. 6.33 постанови ВП ВС №48/340 від 02.07.2019 зазначено, що суд не врахував належним чином, що в іншій справі №137/7 суди не визнали за державою права власності на спірне майно. При цьому Господарський суд міста Києва, з рішенням якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов правильного висновку про те, що рішення у справі № 137/7 не вважається преюдиційним з двох причин. По-перше, склад учасників справи № 137/7 та цієї справи не є тотожним. По-друге, преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правової їх оцінки.

В п. 47 постанови ВС №761/29966/16-ц від 18.12.2019 зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

За таких обставин суд дійшов висновку, що посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 є безпідставним, оскільки направлення справи на новий розгляд свідчить про відсутність остаточного рішення та правового висновку, а обставини встановлені у справі не мають преюдиційного значення.

Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.

В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.

Згідно з ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

В п. 50 постанови ВП ВС №914/3587/14 від 24.04.019 зазначено, що з аналізу зазначених положень убачається, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Зміна типу акціонерного товариства з публічного на приватне (ПАТ "Львівобленерго" на ПрАТ "Львівобленерго") не є його реорганізацією. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Частиною 1 статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 6 положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта (п. 4), який зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним (п. 6).

Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов'язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб'єктів, дотримання процедури переходу прав та обов'язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов'язків однією особою, та набуття іншою.

В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно правової форми, що не є її реорганізацією та не є перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, суд дійшов висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою. Крім того, відповідно до імперативних приписів статті 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості внесені до єдиного державного реєстру вважаються достовірними, та можуть бути використанні у спорі з третьою особою.

За таких обставин суд погоджується з твердженням відповідача що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником ПАТ "Укрінбанк", оскільки є однією юридичною особою з різними назвами.

У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/8117/17 від 03 серпня 2018 зроблено висновок: 6.11 Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління Національного банку України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію судів попередніх інстанції щодо наявності у органів управління банку права приймати рішення про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, затвердження нової редакції Статуту тощо.

Предметом спору у справі №910/8117/17 було стягнення заборгованості, тоді як у справі №826/11199/16 позов було заявлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Суд враховує те, що правовий висновок у справі №826/11199/16 було сформовано пізніше, та враховує те, що саме у зазначеній справі до предмету доказування входили обставини на підтвердження або спростування законності проведення реєстраційних дій, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, та знайшли своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України). Глава 7 ЦК України містить загальні положення про юридичну особу.

Відповідно до статті 91 "Цивільна правоздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 "Цивільна дієздатність юридичної особи" ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Спеціальна правоздатність юридичних осіб (частина третя статті 91 ЦК України) встановлюється для юридичних осіб, які здійснюють окремі види діяльності, для здійснення яких законом передбачено отримання спеціального дозволу (ліцензії).

Правосуб'єктність юридичної особи та спеціальна правосуб'єктність, не є тотожними поняттями, а відрізняються умовами та моментом набуття, обсягом юридичних можливостей, та умовами припинення.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню, зокрема, підлягає банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг та інша діяльність, ліцензування якої здійснює НБУ відповідно до закону.

Таким чином право на надання банківських або інших фінансових послуг, юридична особа набуває після отримання відповідної ліцензії.

В свою чергу підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України, однією з яких є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено що 06.11.2007 між АТ "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №70288, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит на умовах забезпеченності, повернення, строковості, платності та цільового характеру виконання в розмірі 20000,00 доларів США до 05.11.2027.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06.11.2007 між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №70288, та між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №70288_1, відповідно до яких відповідачі поручились перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку" №180 від 22.03.2016 року було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/5325/16 від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнано протиправною та скасовано постанову НБУ № 180 від 22.03.2016.

Станом на момент розгляду справи доказів повернення банківської ліцензії позивачу, та відновлення банківської діяльності - суду надано не було.

Отже станом на момент укладення договорів (06.11.2007) у позивача існувала банківська ліцензія, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Оскільки 22.03.2016 Постановою Правління НБУ № 180 було відкликано банківську ліцензію, яка в подальшому хоча і була визнана протиправною та скасованою, обсяг цивільних прав та обов'язків юридичної особи змінився, адже саме з цієї дати відповідач втратив право здійснювати банківську діяльність.

В свою чергу зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі укладених договорів від 06.11.2007, в той час коли позивач мав статус банківської установи. Втрата банківської ліцензії позбавляє позивача в подальшому здійснювати банківську діяльність, але не припиняє набутих прав та обов'язків. Так само втрата банківської ліцензії позивачем, не звільняє відповідача від обов'язку належного виконання взятих не себе договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормами чинного законодавства та договору, не передбачено такої підстави припинення існуючих зобов'язань, як відкликання банківської ліцензії, або внесення змін до статуту юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією юридичною особою, зобов'язання які виникли на підставі кредитного договору належним чином виконані не були, та не були припинені, господарський суд Луганської області дійшов висновку, що саме позивачу належить право вимоги за кредитним договором, та договорами які укладені в забезпечення основного зобов'язання.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.11 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування").

Визнаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити, на які потреби було видано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц дійшла висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений законом порядок, якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч.10 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (який станом на час прийняття постанови Великою Палатою регулював даний вид правовідносин), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно з вказаним законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц дійшла висновку про необхідність відступити від попередніх висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц, конкретизувавши його так, суд установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, які встановлюють обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Судом встановлено, що 06.11.2007 між АТ "Український інноваційний банк", яке в подальшому перейменовано на ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №70288, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру виконання в розмірі 20000,00 доларів США до 05.11.2027.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 06.11.2007 між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №70288, та між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №70288_1, відповідно до яких відповідачі поручились перед банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

За умовами кредитного договору, кредит надається позичальнику з метою придбання нерухомості.

Аналізуючи умови укладеного договору, враховуючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, господарський суд дійшов висновку, що укладений між АТ "Український інноваційний банк" та ОСОБА_1 , в силу приписів ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" є споживчим кредитом відповідно до якого здійснювалось кредитування з метою задоволення позичальником особистих економічних та побутових потреб, а тому до правовідносин які виникли між сторонами даної справи слід застосовувати законодавство щодо споживчого кредитування.

Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов'язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування зобов'язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про споживчий кредит, що передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Наведені приписі положень Закону України "Про споживче кредитування" встановлюють обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором.

Умовами кредитного договору, сторони погодили, що обов'язкове дострокове погашення кредиту, процентів, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором буде невідкладно відбуватись, якщо має місце націоналізація, вилучення чи експропріація позичальника або значної частини його майна; позичальник не виконав будь - яке зобов'язання за цим договором, в інших випадках, передбачених договором, гарантійними документами та чинним законодавством України; виникла і триває хоча б одна з неприйнятних умов (п.5.2. договору).

Банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, якщо банк направив письмову вимогу про дострокове погашення за 10 календарних днів до такого погашення.

У випадку припинення позичальником виплат по кредиту або сплаті процентів чи невиконання інших умов договору, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави та іпотеки (п.3.6. договору).

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, ПАТ "Українська інноваційна компанія" не надало належних та допустимих доказів направлення на адресу позичальника ( ОСОБА_1 ) вимоги про дострокове погашення кредиту, отже порушення позивачем визначеного кредитним договором порядку направлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога ПАТ "Українська інноваційна компанія" про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 70288 від 06.11.2007 в розмірі 515668 грн 61 коп. (в тому числі заборгованість за кредитом - 293481 грн 91 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 109213 грн 87 коп. та пеня - 112972 грн 83 коп.) не є законною, обґрунтованою, не доведена належними та допустимими доказами, атому задоволенню не підлягає.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", про стягнення 515668 грн. 61 коп. - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ідентифікаційний номер 05839888)

Відповідач -1 ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Відповідач -2 ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

Відповідач -3 ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м.Київ, 04053)

Повний текст рішення складено та підписано - 22.02.2021

Суддя С.В. Масловський