Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Скотаря А.М., Шевченко Т.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2006 року щодо неї.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженку м. Кам'янець-Подільського Хмельницької області, раніше неодноразово судиму, останнього разу 29.01.2003 р. за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнену 26.05.2005 р. умовно-достроково на 11 місяців 11 днів,
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено їй за цим законом покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо цивільного позову та судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою між собою, у період часу з 23 год. 27 листопада 2006 року до 9 год. 28 листопада 2006 року, шляхом підбору ключа, проникли у АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_2 загальною вартістю 4993 грн.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджена ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо неї і направити справу на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно і однобічно з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на суперечливих та вимушених показаннях особи, справу щодо якої виділено в окреме провадження, а призначене їй покарання є занадто суворим.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги та доповнень до неї, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема: показаннями під час досудового слідства і в суді самої ОСОБА_1 про те, що вони з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, за обставин, викладених у вироку, таємно викрали з квартири потерпілого ОСОБА_2 його майно, в тому числі цукор та посуд, які продали; показаннями свідка ОСОБА_3, згідно з якими вона придбала у ОСОБА_1 цукор в пакетах та металеву каструлю, яку згодом впізнав потерпілий ОСОБА_2 як таку, що була викрадена з його квартири; послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2 про найменування, кількість та вартість викраденого у нього майна; даними протоколу огляду місця події, протоколів вилучення та огляду речових доказів.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, а покарання їй призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого нею злочину, її особи та конкретних обставин справи, в тому числі й тих, на які вона посилається у касаційній скарзі, ближче до мінімальної межі санкції закону, за яким її засуджено, і вважати це покарання надмірно суворим підстав не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Скотарь А.М. Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон