Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Філатова В.М.
суддів
Таран Т.С., Школярова В.Ф.
за участю прокурора
Яковенко Р.І.
потерпілих:
ОСОБА_4, ОСОБА_3
захисника
ОСОБА_6
засудженого
ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора який брав участь в суді першої інстанції; потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду
м. Києва від 3 травня 2007 року
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженець м. Житомира,
українець громадянин України,
освіта середня-спеціальна,
не працюючий не одружений,
не маючий постійного місця проживання та реєстрації,
не судимий,
- за ст. 115 ч.2 п.п. 1, 12 КК України на 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
уродженець АДРЕСА_1,
Рівненської області, українець громадянин України,
освіта середня, не працюючий, не одружений,
раніше судимий:
1. 05.06.2002 року місцевим судом м. Кузнецовська, Рівненської області за ст. 185ч. 2КК України на строк 1 рік позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.;
2. 27.07.2006 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ст. 355 ч. 3 КК України на строк 4 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2
- за ст. 115 ч.2 п.п. 1, 12 КК України - на 15(п'ятнадцять) років позбавлення волі;
- за ст. 357 ч. 1 КК України - на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_2до відбуття за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначено за новим вироком ОСОБА_2до відбуття за сукупністю вироків шляхом повного приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05.06.2002 року -
16 (шістнадцять) років позбавлення волі.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець
м. Житомир, українець,
громадянин України, освіта середня,
не працюючий не одружений мешкаючий
за адресою: АДРЕСА_3. не судимий,
- за ст. 396 ч. 1 КК України - на 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати ОСОБА_7 з моменту його затримання в залі суду з 3 травня 2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру 4450 гривень судових витрат за проведення експертизи.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
В 2003 році засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 працювали різноробочими в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», яке використовувало огороджену ділянку місцевості розміщену по АДРЕСА_4як виробничу базу, де знаходились виробничі приміщення та будівельний інвентар.
В неустановлений слідством один із днів листопада-грудня 2003 року потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прибули до АДРЕСА_5 тобто на вище вказану виробничу базу, де у вагоні пристосованому для проживання розпивали спиртні напої з наглядно знайомими на той час ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7
В ході розпиття спиртних напоїв, у невстановлений слідством час доби, між ОСОБА_1та ОСОБА_8 раптово виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків. В подальшому, всі засуджені та потерпілі вийшли з вагону, на відкриту ділянку місцевості виробничої бази, де сварка між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 переросла в бійку, в ході якої у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вбивство двох осіб. Реалізуючи свій умисел та діючи за попередньою змовою з
ОСОБА_2, ОСОБА_1, з метою умисного вбивства, ножем наніс удар ОСОБА_8 в лівосторонню частину спини, від чого останній впав на землю.
ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, усвідомлюючи противоправний характер дій, направлених на позбавлення життя двох осіб, спостерігаючи за раптово виниклими особистими неприязними стосунками між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а в подальшому бійку між ними та ніж в руці ОСОБА_1, вирішив позбавити життя і ОСОБА_9.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя двох осіб, ОСОБА_2, перебуваючи на вказаній ділянці місцевості виробничої бази, наніс ножем удар ОСОБА_9 в область грудної клітини, від чого останній також впав на землю.
Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 продовжили розпивати спиртні напої. В процесі вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вирішили пересвідчитись чи було досягнуто ними злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_3 і ОСОБА_9. Виявивши, що потерпілі подають ознаки життя, вони вступили в попередню змову між собою, з метою позбавлення життя двох осіб, діючи узгоджено між собою і будучи об'єднаними єдиним умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 і ОСОБА_9 взяли на ділянці виробничої бази кувалду і незважаючи на те, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 подають ознаки життя, обоє засуджених діючи з метою вбивства, нанесли численні удари кувалдою, по черзі, в область голови та тулубу ОСОБА_8, а потім і ОСОБА_9.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 122/2295/2 від 15.01.2007 року при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_8 були виявлені переломи кісток склепіння черепа в тім'япотиличній області, перелом кісток основи черепа, переломи 6-9 ребер з права по передньопахвинній лінії і 8 лівого ребра по коло хребтовій лінії. Ушкодження на склепінні черепа утворились від дії не менше двох разів твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, можливо прямокутної форми. Ушкодження 6-9 правих ребер являються конструкційними переломами, які могли виникнути в результаті зжаття грудної клітини в передньозадньому напрямку. Ушкодження 8 лівого ребра могло бути утворене травмуючим предметом, наділеним ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа.
Тілесні ушкодження виявлені на трупі при його дослідженні являються прижиттєвими.
Труп ОСОБА_8 на момент проведення судово-медичного дослідження, знаходився в стані пізніх трупних змін у вигляді скелетування з повним зникненням внутрішніх органів і м'яких тканин, із-за чого встановити причину смерті не виявляється можливим, однак враховуючи масивність розрушення кісток склепіння і основи черепа, а відповідно і головного мозку, вищеописані ушкодження могли послужити причиною настання смерті.
Згідно висновку судово-медичного експерта №122/2294/2 від 15.01.2007 року при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_9 виявлені переломи овальної форми в області центру склепіння черепа і перелом з правій тім'янопотиличній області. Ушкодження на склепінні черепа утворились від дії не менше трьох разів тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, можливо прямокутної форми.
Тілесні ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_9 при його дослідженні являються прижиттєвими.
Труп ОСОБА_9 на момент проведення судово-медичного дослідження, знаходився в стані пізніх трупних змін у вигляді скелетування з повним зникненням внутрішніх органів і м'яких тканин, із-за чого встановити причину смерті не виявляється можливим, однак враховуючи масивність розрушення кісток склепіння і основи черепа, а відповідно і головного мозку, вищеописані ушкодження могли послужити причиною настання смерті.
Обставини скоєння вбивства ОСОБА_8 і ОСОБА_9, спостерігав ОСОБА_7, який заздалегідь не обіцяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 приховувати скоєні ними злочини. Після вбивства ОСОБА_7, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 викопали яму на території виробничої бази, куди потім всі троє перенесли тіла ОСОБА_8 і ОСОБА_9, та всі разом засипали тіла потерпілих піском.
В касаційному поданні прокурор не оспорюючи винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації їх дій вважає, що суд призначив м'яке покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та суворе ОСОБА_7
Прокурор просить у зв'язку з неправильним призначенням покарання засудженим вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В касаційних скаргах та доповненнях до них:
потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3, стверджують, що вбивство їх дітей засуджені вчинили з особливою жорстокістю та з користі.
Вони просять вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити для проведення додаткового досудового слідства.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 вважає, що висновки суду щодо його підзахисного які викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно доводів адвоката в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про те, що засуджені мали умисел на вбивство двох осіб за попередньою змовою.
На переконання захисника в матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_2 знищив паспорт потерпілого.
Він просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити для проведення нового розслідування.
Засуджений ОСОБА_2 стверджує, що в матеріалах справи нема доказів того, що він разом з ОСОБА_1 домовився вбити двох потерпілих і що він це зробив.
Згідно доводів засудженого по справі недоведено з яким умислом він вдарив кувалдою потерпілого ОСОБА_4.
ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а кримінальну справу направити для проведення нового розслідування.
Засуджений ОСОБА_1 стверджує, що у нього не було дружніх стосунків з іншими засудженими як і не було умислу на вбивство двох осіб за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_2
ОСОБА_1 вважає, що суд виніс щодо нього суворий вирок.
Він просить прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, які підтримали скаргу, пояснення засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_6, які також підтримали свої скарги, міркування прокурора, яка подання підтримала частково та вважала, що вирок щодо засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є м'яким, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та касаційних скарг і доповнення до них, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення.
Висновки суду щодо винності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам і підтверджені доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні в передбаченому законом порядку, що не оспорюється прокурором у поданні.
Твердження потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 про те, що потерпілі були вбиті з особливою жорстокістю та з користі, позбавлені підстав.
Безпідставні і доводи засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що у них не було умислу на вбивство двох осіб за попередньою змовою.
Доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про те, що висновки суду, які викладені у вироку щодо його підзахисного не відповідають фактичним обставинам, що в матеріалах справи нема доказів про умисел засуджених на вбивство двох осіб за попередньою змовою, позбавлені підстав.
Твердження захисника про те, що в матеріалах справи нема доказів того, що ОСОБА_2 знищив паспорт потерпілого також позбавлено підстав.
Безпідставні і доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що по справі не доведено з яким умислом він вдарив потерпілого ОСОБА_4 кувалдою.
Суд першої інстанції проаналізувавши покази засуджених, як на досудовому слідстві так і в суді та інші докази прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 вчинили інкриміновані злочини та обґрунтовано засудив їх за вчинене.
В суді засуджений ОСОБА_7 вину в приховуванні особливо тяжкого злочину вчиненого ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 визнав повністю і підтвердив суду, що влітку 2003 року він влаштувався на роботу зварювальником на Житомирську будівельну фірму. З м. Житомира його направили на роботу в м. Київ. В Києві він працював ІНФОРМАЦІЯ_7. На вказаній базі проживав у вагончику. На базі познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які працювали на базі і проживали разом із ним у вагончику. Із вказаними особами підтримував дружні стосунки.
На будівельних об'єктах особисто бачив потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Приблизно наприкінці листопада на початку грудня 2003 року на територію виробничої бази, де вони проживали, прийшли потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Останні принесли, із собою декілька пляшок горілки. Потерпілі були вже напідпитку. Пізніше вони сіли за стіл у вагончику і почали вживати спиртне. Під час вживання спиртного між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 виникла сварка із-за того, що останній сказав непристойну фразу на адресу матері ОСОБА_1.
На деякий час сварка затихла і він разом із ОСОБА_2 вийшов палити цигарки. В цей час між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 знову виникла сварка. ОСОБА_1 взяв в руку ножа і став погрожувати ОСОБА_8. Через деякий час він почув біля вагончика голосні крики, і побачив, що ОСОБА_8 і ОСОБА_1 б'ються в ході чого потерпілий впав на землю, а біля нього стояв ОСОБА_1. Він зрозумів, що ОСОБА_1 наніс удар ножем ОСОБА_8, від якого останній впав на землю. В цей час підійшов ОСОБА_2 і сказав, що і ОСОБА_9 також прийшов кінець. Він зрозумів, що ОСОБА_2 вбив товариша ОСОБА_3, оскільки той продовжував лежати біля складського приміщення виробничої бази. Після цього вони втрьох: він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли до вагончика та продовжили вживати спиртні напої. ОСОБА_1 тоді сказав, що всю відповідальність за вчинене вбивство візьме на себе, при цьому повідомив, що зламав ножа, коли наносив удар ОСОБА_8. ОСОБА_2 говорив, що він порізав горло ОСОБА_9. Коли він вийшов з вагончику на вулицю і підійшов до ОСОБА_3, та нахилився над ним то йому здалося, що той дихає, про що повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_1. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вийшли із вагончика. Пізніше він побачив як ОСОБА_1 взяв біля складу кувалду, якою вдарив 3-5 разів лежачого ОСОБА_3. Після цього він почув, як ОСОБА_2 попросив кувалду у ОСОБА_1 і пішов до лежачого біля складу ОСОБА_4. І знову він почув удари кувалдою, їх було 2-3. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись до вагончика і сказали, що треба закопати трупи. Всі втрьох вони пішли в ліс шукати місце де закопати трупи. Він також пішов в ліс, оскільки не хотів залишатись на базі з трупами. В лісі ОСОБА_2 говорив, що він кувалдою розбив голову ОСОБА_9. Із розмови зрозумів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 били ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кувалдою.
Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили копати яму на території виробничої бази. Біля вагончика земля була тверда, тому вони вирішили копати в дальньому куті виробничої бази, де знаходився смітник. Він вирішив також копати, щоб не викликати з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гніву. Яму копали втрьох. Першого до ями перенесли ОСОБА_3, а потім перенесли до ями ОСОБА_4. Наступного ранку, на місцях де лежали трупи було багато крові. Тому ОСОБА_1 засипав її піском, в чому йому допомагав ОСОБА_2. ОСОБА_1 також чистив кувалду, витираючи її ганчірками і землею. Про те, що відбулося на базі, він нікому не розповідав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в умисному вбивстві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнав і підтвердив суду, що приїхав в м. Київ і став працювати на об'єктах «Житомирспецбуду».
Влітку 2003 року на території виробничої бази, що по АДРЕСА_5, познайомився з ОСОБА_2. Він жив в одному вагончику із ОСОБА_2 та став підтримувати з ним дружні стосунки. Влітку, коли працював на об'єкті, що по вул. Санаторній в м. Києві, то познайомився з потерпілим ОСОБА_8. Вже тоді у нього виникла неприязнь до ОСОБА_3, який будучи в нетверезому стані заставляв його декілька разів йти за пляшкою горілки. На вказаному об'єкті також познайомився і з товаришем ОСОБА_3, ОСОБА_9.
Приблизно наприкінці листопада, на початку грудня 2003 року, на базу де він разом із ОСОБА_2 проживав, приїхав ОСОБА_8 із ОСОБА_9, які привезли не менше 4-х пляшок горілки. Коли вживали в вагончику горілку, то між ним та ОСОБА_8 виникла словесна сварка. Сварка виникла із-за нецензурних висловлювань потерпілого на адресу його матері.
Приблизно о 22-00 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_8 разом із своїм товаришем вийшли на подвір'я палити цигарки. На подвір'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_2 почали боротися, при цьому ОСОБА_8 декілька разі падав на землю, що його дуже злило. Після цього всі знову вживали горілку в вагончику. В ході сварки ОСОБА_8 вдарив його кулаком. Він також відповів і вдарив ОСОБА_8 і тоді між ними розпочалась бійка. Коли він обмінявся ударами із ОСОБА_8, то в руках останнього побачив кухонного ножа. В такій ситуації він вивернув руку ОСОБА_8, в якій той тримав ножа і цим же ножем наніс удар в ліву лопатку останнього. ОСОБА_8 впав на землю на живіт, а ніж залишився в нього в спині.
Пізніше він побачив, що ОСОБА_2 йшов йому назустріч від складів. Біля яких було видно, що на землі лежав товариш ОСОБА_3 - ОСОБА_9. ОСОБА_2 повідомив, що земляку ОСОБА_3 також прийшов кінець і розповів, що він ОСОБА_9 порізав горло. ОСОБА_7 в цей час знаходився в вагончику і міг бачити, що відбувалось на вулиці.
Приблизно о 24-00 годині вони вийшли на вулицю. Біля дверей вагончика лежав ОСОБА_8 і не подавав ніяких ознак життя. Він витягнув ніж із спини ОСОБА_3. Потім із ОСОБА_2 пішли до ОСОБА_4, який лежав на землі на відстані приблизно 15-20 метрів від ОСОБА_3. Пізніше їм із ОСОБА_2 здалось, що ОСОБА_9 ще живий, тому вони взяли кувалду і нанесли по черзі удари ОСОБА_8, а потім і ОСОБА_9 і таким чином добили потерпілих. Вподальшому вирішили трупи сховати. Спочатку всі втрьох пішли в ліс шукати місце де можна було б закопати трупи. Пізніше вони вирішили закопати трупи прямо на території бази. Викопали яму в районі смітника, де земля була не твердою. В яму переносили всі втрьох труп ОСОБА_3, а потім і труп ОСОБА_4. Наступного дня він біля складу побачив кров, після чого збирав цю кров та викидав за територію бази.
Підтвердив, що приблизно влітку чи восени, коли ОСОБА_10копав яму на території виробничої бази для сміття, то він підходив до нього і говорив, щоб він в цьому місці не копав яму, тому що там були закопані трупи потерпілих. Не виключає, що міг розказувати про трупи ОСОБА_11.
В суді засуджений ОСОБА_2 вину по пред'явленому обвинуваченню визнав і підтвердив суду, що коли з вересня 2003 року почав працювати зварювальником на промисловій базі «ІНФОРМАЦІЯ_4», що по АДРЕСА_4, то познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_7. Він, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали на базі у вагончику і у них склалися дружні стосунки. Інколи на вказану базу приїжджали ОСОБА_9 та ОСОБА_8.
Приблизно наприкінці листопада на початку грудня 2003 року до них на базу приїхали ОСОБА_8 та його земляк ОСОБА_9. Вони привезли із собою горілку. Між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виникла сварка в ході якої вони обмінялися ударами. У ОСОБА_3 порвалась футболка і він продовжував сидіти за столом з голим торсом. Після цього знову продовжили вживати спиртні напої. Потім усі вийшли на вулицю палити цигарки. Коли курили, то ОСОБА_8 став із ним боротися головами. ОСОБА_8 був слабший і програвав йому у боротьбі. Це злило ОСОБА_3, тому він перестав із ним боротися. На деякий час він відійшов від усіх ближче до лісу. Приблизно через 10 хвилин його покликав ОСОБА_1, який стояв біля вагончика, а поряд із ним на землі лицем униз лежав ОСОБА_8 у якого на спині нижче лопатки текла кров.
ОСОБА_1 дав йому ножа і він зрозумів, що йому треба вбити товариша ОСОБА_3, ОСОБА_4. Він кинув цей ніж, а у вагончику взяв інший, саморобний, лезо якого заточене з двох сторін. Взявши ножа, підійшов до ОСОБА_4 він наніс йому удар ножем в область грудей. Викинувши ножа, підійшов до ОСОБА_1 та став говорити, що трупи треба закопати. Пам'ятає, що кувалдою наносив удари ОСОБА_8, який лежав на землі біля вагончика, приблизно 2-3 удари. Кувалда була металева приблизно вагою 2 кг. Після цього, як він наніс удари кувалдою по голові ОСОБА_3, ОСОБА_1 взяв кувалду і також наніс удари кувалдою по голові ОСОБА_3, ОСОБА_1 взяв кувалду і теж наніс декілька ударів по корпусу ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_1 пішов із кувалдою до лежачого на землі біля складу ОСОБА_4 і наніс декілька ударів кувалдою тому по голові. Спочатку вони підшуковували місце, де можна було закопати трупи в лісі, а потім повернулися на базу і вирішили закопати трупи в куті бази, в стороні, біля пожежної частини. Яму копали всі втрьох по черзі приблизно глибиною півтора метра. Після цього всі втрьох перенесли по черзі трупи спочатку ОСОБА_3, а потім ОСОБА_4. Коли несли трупи, то вони ознак життя не подавали. В яму вони вкинули і одяг ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Після цього всі троє закопали трупи ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Наступного дня ОСОБА_1 прибрав кров, розкидаючи ногами землю на території бази. Того ж дня вони знайшли лезо ножа, який йому давав ОСОБА_1. Через декілька днів йому на базі ОСОБА_1 віддав паспорт ОСОБА_4 і попросив знищити. Цей паспорт він викинув в туалет, що на території бази.
Показання засуджених, як правильно визнав суд, узгоджуються з даними протоколів огляду місця події та місцевості, де були закопані трупи. (т. 1 а.с. 132-141).
Згідно протоколу про явку з повинною від 21.09.2006 року, яку ОСОБА_1 написав власноручно, він після затримання визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства двох осіб, яких закопали там же на території виробничої бази. (т. 1 а.с. 60-61).
Свідок ОСОБА_11 підтвердив в судовому засіданні, що приблизно в кінці квітня на початку травня 2004 року, коли проживав на вищевказаній базі, то під час вживання горілки у вагончику ОСОБА_1 хвалився перед ним, що з бази пропали два чоловіки, і що це він їх вбив. Влітку 2004 року його знайомий ОСОБА_10розповідав, що коли він копав яму на території бази, то до нього підходив ОСОБА_1і говорив, щоб він змістився в сторону, оскільки в тому місці, де копав яму, були закопані трупи.
В ході відтворення обстановки і обставин події засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 детально розповіли та продемонстрували як і де вбивали потерпілих. (т. 1 а.с. 124-130, 209-216).
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили, що в кінці 2003 року пропали їх сини, з приводу чого вони звертались в органи міліції по місцю проживання.
Із висновку судово-медичного експерта-криміналіста № 272-МК від 29.12.2006 року вбачається, що надані на дослідження кісткові рештки належать скелету одної людини чоловічої статі у віці 20-25 років, зростом 169-174 см., ототожненого як ОСОБА_9
На досліджуваному черепі маються два ушкодження, утворені від ударних дій не менше трьох разів твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, можливо прямокутної форми. Таким травмуючим предметом могла бути кувалда, описана і намальована в протоколах допитів і описовій частині постанови. Послідовність нанесення ушкоджень встановити не виявляється можливим в силу відсутності судово-медичних ознак на кістках. Враховуючи масивність розрушення кісток склепіння і основи черепа, а відповідно і головного мозку, вищеописані ушкодження не сумісні з життям і могли бути причиною смерті. Відомостей про ушкодження м'яких тканин і органів шиї лезом або клинком ножа немає, оскільки відсутні м'які тканини.
Виявлені на черепі ушкодження спричинені при життєво.
Давність настання смерті і захоронення наданих кісткових залишків близько 2-5 років.
Висновком судово-медичного експерта-криміналіста № 273-МК від 25.11.2006 року встановлено, що надані на дослідження кісткові залишки належать скелету одної людини чоловічої статі у віці близько 20-25 років, зростом 170-177 см., ототожненого як ОСОБА_8
На досліджуваному черепі мається ушкодження, що утворилось від ударної дії на менше двох разів твердим тупим предметом з обмеженою контактною поверхнею, можливо прямокутної форми. Таким травмуючим предметом могла бути кувалда, описана і намальована в протоколах допитів і описовій частині постанови. На 6.7.8.9 правих ребрах виявлено по одному конструкційному неповному перелому, які могли виникнути як в процесі боротьби, так і в результаті ударів по спині кувалдою, вказаною в протоколах. На 8-му лівому ребрі мається ушкодження, котре могло бути утворено травмуючим предметом, що наділений ріжучими властивостями, яким міг бути клинок ножа, вказаний в протоколах допитів. Послідовність нанесення ушкоджень установити не виявляється можливим, оскільки відсутні судово-медичні ознаки на кістках. Враховуючи масивність розрушення кісток склепіння і основи черепа, а відповідно і головного мозку, вищеописані ушкодження є несумісними з життям і могли бути причиною смерті.
Виявлені ушкодження на черепі і ребрах були спричинені при життєво.
Давність настання смерті і захоронення наданих кісткових залишків близько 2-5 років.
Висновком судово-медичного експерта-криміналіста № 43-МК від 06.11.2006 року встановлено, що представлений на експертизу череп належав ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження.
Згідно висновку судово-медичного експерта-криміналіста № 45-МК від 09.11.2006 року, доставлений на експертизу череп належав ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження.
Оцінивши та проаналізувавши зібрані в справі докази, суд обґрунтовано визнав доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили за попередньою змовою між собою групою осіб умисне вбивство двох осіб.
Як встановив суд, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли узгоджено щодо двох осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 все зробив, щоб позбавити життя ОСОБА_3 (наніс удар ножем в спину), а в цей час ОСОБА_2 позбавив життя другого потерпілого - ОСОБА_4.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що з урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу засуджені діяли як співвиконавці. Підтвердженням наявності в діях засуджених об'єднання між собою єдиним умислом, спрямованим на позбавлення життя обох потерпілих є встановлений судом факт, що коли вони виявили, що потерпілі подають ознаки життя, то взявши кувалду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по черзі нанесли удари кувалдою по голові та тулубу ОСОБА_8, а потім і ОСОБА_9, таким чином остаточно позбавивши життя обох потерпілих.
З такими висновками погоджується і колегія Верховного Суду України.
Обставини нанесення ударів ОСОБА_8 та ОСОБА_13, їх кількість, характер та локалізація, які зафіксовані у висновках судово-медичних експертиз (численні переломи ребер, черепів) - в сукупності свідчить, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був умисел на позбавлення життя обох потерпілих.
По справі відсутні переконливі докази, що засуджені вбили потерпілих із особливою жорстокістю та з користі, тому касаційні скарги потерпілих в цій частині не підлягають задоволенню.
Як видно із матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд проводилися відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.
Дії засуджених ОСОБА_1 за п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_2 за п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 357 КК України; ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 396 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 судом в достатній мірі враховано характер та ступінь небезпечності вчинених ними злочинів, дані про особу кожного, конкретні обставини справи, що відповідає вимогам закону.
Твердження прокурора та потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 призначене м'яке покарання, позбавлене підстав.
Як видно із вироку, суд першої інстанції глибоко і всебічно проаналізував як обтяжуючі так і пом'якшуючі покарання обставини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що по справі відсутні обставини які б вказували на виключну небезпечність для суспільства як ОСОБА_1 і ОСОБА_2
З такими висновками погоджується і колегія суддів Верховного Суду України.
Доводи прокурора про те, що суд призначив сурове покарання засудженому ОСОБА_7 також позбавлене підстав.
Як видно із вироку суд, призначаючи покарання ОСОБА_7 обґрунтовано врахував конкретні обставини справи і правильно визначив йому покарання в межах санкцій закону, за який він засуджений.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_7 колегія суддів не знаходить.
Судова колегія не знаходить підстав і для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, як про це він просить в касаційній скарзі, вважаючи, що обране йому покарання судом першої інстанції є достатнім і справедливим.
Керуючись ст. ст. 395-396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, касаційні скарги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4; захисника ОСОБА_5; засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду м. Києва від 3 травня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7- без змін.
судді:
Філатов В.М. Таран Т.С. Школяров В.Ф.