справа №22а-361/07 головуючий суддя у 1-й
категорія обліку-29 інстанції -Татарчук В.О .
(справа №А27/82-07)
07 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :
головуючого Туркіної Л.П. (доповідач)
суддів
при секретарі:Стежко В.А. , Проценко О.А.
Духневич О.С.
за участю представників сторін:
позивача- Сорокін В.В., Первушин Ю.Ю.
відповідача -Уланова П.В., Мірошник О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», м. Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.07р. по адміністративній справі №А27/82-07
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», м. Дніпропетровськ
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ
про:визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод» (далі ВАТ «Дніпропетровський трубний завод») подало до господарського суду Дніпропетровської області позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську (далі СДПІ по РВПП у м. Дніпропетровську), а саме: від 25.07.06р. №0000658812/0/18184, від 23.08.06р. №0000658812/1/20211, від 20.10.06р. №0000658812/2/25339.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при визначенні у названих повідомленнях-рішеннях підприємству зобов'язань з податку на прибуток за І квартал 2006р. (606175,00грн. - основне зобов'язання, 30308,75грн. - штрафні санкції) органом державної податкової служби допущено порушення діючого законодавства, зокрема п. 5.2.1. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), п.3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також норм порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено у відповідності до діючого законодавства.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р. по справі №А27/82-07 позивачу було відмовлено у задоволені позову.
Рішення суду обґрунтовано наступним.
В акті перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську від 30.06.2006р. №237-08-02/2-05393122 було вказано, що з урахуванням акту перевірки від 12.09.05р. №224-313-05393122 позивачу в І кварталі 2006р. необхідно було збільшити валові доходи на 728800грн., а валові витрати зменшити на 1695900грн., всього нарахована сума податку за І квартал 2006р. повинна бути збільшена на 606175грн.
В акті від 12.09.05 №224-313-05393122 «Про результати планової документальної перевірки ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р.» встановлено факт завищення платником податків валових витрат за 2004 - І квартал 2005р. на 5009,1тис.грн. та заниження валового доходу за вказаний період на 2603,7тис.грн. Наведені порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.6 п.5.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» призвели до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2004р. на 5188,1тис.грн. і за 1 квартал 2005р. на 736,2тис.грн.
На думку суду, зазначені акти перевірок від 12.09.05 №224-313-05393122 і від 30.06.2006р. №237-08-02/2-05393122 є достатніми підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з визначенням податкового зобов'язання позивача.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що судове рішення є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що під час судового засідання представником ВАТ „ДТЗ" було звернуто увагу суду на той факт, що цифри, наведені в акті перевірки від 30.06.2006 р. №237-08-02/2-05393122, абсолютно не співпадають з цифрами, наведеними в акті перевірки від 12.09.05 №224-313-05393122, а податковий орган веде мову про їх співвідношення між собою, та використовує при розрахунку податкових зобов'язань. Зв'язку між цифрами, наведеними у двох різних актах, податковий орган так і не навів, але суд погодився із застосуванням цих цифр при розрахунку податкових зобов'язань, не встановивши їх походження. Таким чином, нез'ясовані обставини справи суттєво вплинули на вирішення справи по суті.
В акті перевіряючим зроблений висновок, що підприємству повинні бути донараховані зобов'язання по податку на прибуток за перший квартал 2006 року у зв'язку із закінченням адміністративного узгодження питання зменшення від'ємного значення податку на прибуток, внаслідок чого підприємству необхідно було врахувати результати перевірки, викладені в акті від 12.09.2005р. №224-313-05393122, валові доходи в першому кварталі 2006 року збільшити на 728800грн., валові витрати зменшити на 1695900грн. Всього нарахована сума податку повинна бути збільшена на 606175 грн. ( 2424700x25%). Такий висновок, на думку апелянта, є невірним, оскільки суперечить чинному законодавству. База податку на прибуток визначена в акті шляхом підсумовування значення, на яке, на думку перевіряючого, повинні бути збільшені валові доходи і зменшені валові витрати. Як зазначає апелянт, це суперечить п. 3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого об'єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Звідки узятий спосіб, запропонований в акті перевірки, податковий орган не пояснив.
На підставі викладеного вище позивач просить постанову господарського суду скасувати, позов задовольнити.
Податкова проти апеляційної скарги заперечує, вказуючи, що в ходіпроведення камеральної перевірки податкової звітності по податку на прибуток підприємства ВАТ "ДТЗ" за 1 квартал 2006 року виявлено, що підприємством в податковій звітності за 1 квартал 2006р. не враховано результати проведеної документальної перевірки за період з 01.01.04р. по 31.03.05р., акт від 12.09.05р. №224-313-05393122, під час якої зафіксовано факт завищення платником валових витрат, які призвели до неправомірного завищення збитків підприємства. За наслідками комплексної перевірки ВАТ "ДТЗ" згідно Акту від 12.09.05 податковим органом сума податкового зобов'язання з податку на прибуток не визначалася (порушення призвели до завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування), у зв'язку з чим, податкове повідомлення про визначення такої суми ВАТ "ДТЗ" не виносилось, про що зазначено у відповіді ДПА від 06.03.06р. №2023/6/23-6015.
Податкова зазначає, що з урахуванням акту перевірки від 12.09.05р. №224-313-05393122, в І кварталі 2006р. валові доходи (рядок 02) повинні бути збільшені на 728800грн., валові витрати (рядок 05) - зменшені на 1695900грн., всього нарахована сума податку (рядок 12) за І квартал поточного раку повинна була збільшена на 60175грн. (2424700х25%).
У Декларації з податку на прибуток показники по рядку 02 та по рядку 05 ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» дорівнюють нулю.
У судових засіданнях представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу. Позивач просив суд скасувати постанову суду І інстанції, позов задовольнити, відповідач наполягав на тому, що названу постанову суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч.2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися в суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАС України.
Оскільки у судовому засіданні представники сторін пояснили, що під час розгляду справи у суді першої інстанції судом не вивчалась та у матеріалах справи не міститься декларація з податку на прибуток, за результатами перевірки якої донараховано спірне податкове зобов'язання, суд за власною ініціативою дослідив та залучив вказану декларацію до матеріалів справи.
За клопотанням податкової також залучено та досліджено декларації з податку на прибуток за 2005р. у повному обсязі, акт перевірки від 28.12.06р.
Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів планової документальної перевірки ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. (Акт перевірки №224-313-05393122 від 12.09.2005р.) зафіксовано факт завищення платником податку валових витрат за 2004 - І кв. 2005р. на 5009,1 тис.грн. та заниження валового доходу за 2004 - І кв. 2005р. на 2603,7тис.грн. за рахунок порушення вимог частини першої п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4 та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.6 п.5.4, п.5.9 статті 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції Закону від 22.05.97 №283/97 ВР (із змінами та доповненнями), які призвели до неправомірного завищення збитків ВАТ "ДТЗ" за 2004 рік на 5188,1 тис. грн., за 1 квартал 2005 року на 736,21тис.грн.
За наслідками комплексної перевірки ВАТ "ДТЗ", зафіксованими в Акті від 12.09.05р. сума податкового зобов'язання з податку на прибуток не визначалася (порушення, які на думку податкової мали місце, призвели лише до завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування), у зв'язку з чим, податкове повідомлення про визначення такої ;уми ВАТ "ДТЗ" не виносилось.
У червні 2006р. при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації позивача за І квартал 2006 року (результати якої оформлено Актом перевірки від 30.06.06р.) встановлено, що ВАТ "ДТЗ" невірно заповнено рядок 02 названої декларації (валові доходи) та рядок 05 (валові витрати) ,що призвело до невірного визначення суми у рядку 12 (сума податку), що, в свою чергу, призвело до заниження суми податку на прибуток за І квартал 2006р. на 606175,00грн. На підставі вищезазначеного за результатами перевірки та у процесі адміністративного оскарження прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.07.06 №0000658812/0/18184, від 23.08.06 №0000658812/1/20211, від 20.10.06 №0000658812/2/25339, якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 636483,75грн., в т.ч. 606175,00грн. - основний борг, 30308,75грн. - штрафні санкції. Як свідчить текст названих повідомлень-рішень, їх винесено згідно з п.п. «в» п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону №2181 та згідно п.п. 17.1.4. п.17.1 ст.17 названого закону, у зв'язку з порушенням норм п.п. 4.1.6. ст. 4, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.4.6 п.5.4, п.5.9 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
Акт перевірки свідчить, що перевірявся І квартал 2006р., які саме порушення Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та за якими операціями здійснено платником у І кварталі 2006р., в акті перевірки не зазначено.
Посилання у спірних повідомленнях-рішеннях на норми п.п.4.2.2. «в» ст. 4, п.п. 17.1.4 ст 17 Закону №2181 та пояснення представників податкової у судовому засіданні свідчать, що органом податкової служби здійснювалась невиїзна документальна (камеральна) перевірка порядку заповнення платником декларації з податку на прибуток за І кв. 2006р.
Системний аналіз п.п. «в» п.п.4.2.2 ст. 4 Закону №2181 та ст.ст. 11 та 111 Закону «Про державну податкову службу в Україні» та п. 5.4., абз. 1 п. 8.3. Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 09.02.06р. №62 дає підстави вважати, що за результатами документальних невиїзних (камеральних) перевірок податковим органом може бути виявлено виключно арифметичні або методологічні помилки платника при складанні податкових декларацій.
Як свідчать матеріали справи, арифметичної помилки платника за результатами перевірки від 30.06.06р. встановлено не було, про наявність порушень будь-якої норми Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. №143 зі змінами згідно наказу від 12.10.05р. №448, в акті перевірки не зазначено.
Як свідчать пояснення представників податкової, а також матеріали справи, зокрема, рішення податкових органів за матеріалами адміністративного оскарження, невірне заповнення декларації з податку на прибуток у І кварталі 2006р. полягало в тому, що позивач у І кварталі 2006р. не здійснив коригування показників валових доходів та валових витрат за І квартал 2006р. на суму відхилень зазначених показників у 2004р. - І кв. 2005р., визначених податковою у акті перевірки від 12.09.2005р.
Висновки податкової щодо наявності обов'язку підприємства здійснити таке коригування в І кварталі 2006р. є такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки ні один нормативний акт не зобов'язує підприємство здійснювати коригування валових доходів або валових витрат звітного періоду на показники відхилень, визначених податковою в акті перевірки одного з попередніх періодів, між яким та звітним минуло три інших звітних податкових періода, а саме коригувати показники І кв. 2006р. на показники відхилень за 2004р. - І кв.2005р., зазначених податковою в акті перевірки від 12.09.05р.
Посилання податкової на форму Декларації з податку на прибуток підприємства, затверджену наказом ДПА України від 12.10.05р., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рядки 02 (коригування валових доходів) та 04 (коригування валових витрат) названої форми Декларації у відповідності до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» надають платнику лише право здійснити коригування валових доходів та витрат у разі самостійно виявлених помилок минулих податкових періодів, що у даному випадку місця не мало.
Посилання податкової на ч.2 ст. 9 Закону «Про систему оподаткування», згідно якої керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки, а також на п.8 ч.1 ст.11 Закону «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якого органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки:
- по-перше, акт перевірки від 12.09.05р. не містить і не міг містити вимог податкової щодо коригування показників платника податків у І кварталі 2006р.;
- по-друге, така вимога податкової не могла б розглядатися як законна, оскільки вона б не базувалася на нормах законодавства.
Посилання податкової на ту обставину, що у І кварталі 2006р. у платника виникло узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі, розрахованій в акті перевірки від 30.06.06р., оскільки 09.03.06р. платник отримав відповідь ДПА України щодо заперечень на акт перевірки від 12.09.05р., які платник повинен був визначити у податковій декларації за І кв. 2006р., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі посилання повністю суперечать нормам ст. 5 Закону №2181, яка визначає порядок узгодження сум податкових зобов'язань.
Відповідно до зазначеної статті податкові зобов'язання можуть вважатися узгодженими у двох випадках:
- коли вони самостійно визначені платником податків;
- коли зобов'язання нараховано податковою та визначено у відповідному податковому повідомленні-рішенні, яке не оспорюється платником податків, або можливості оскарження такого повідомлення-рішення вичерпано.
Як свідчать матеріали справи та пояснення податкової, дії, зазначені у ст. 5 Закону №2181, за станом на 01.04.06р. ні платником, ні податковою не вчинялися.
Посилання податкової на ту обставину, що у податкового органу була відсутня інша можливість щодо розрахунку позивачу податкових зобов'язань, виходячи з показників, визначених в акті перевірки від 12.09.05р., не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з такого:
- за станом на 30.06.06р. відповідач був не позбавлений можливості здійснити документальну виїзну перевірку платника за період, починаючи з ІІ кв. 2005р., та здійснити нарахування вірних, на думку податкової, зобов'язань у відповідних періодах, визначивши штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181;
- відповідно до ст. 19 Конституції України при здійсненні своїх функцій органи держаної податкової служби повинні керуватися виключно діючим законодавством, висновки податкової щодо доцільності будь-яких дій за межами законодавства є неправомірними.
Відповідно до ст.2 КАС України у справвах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Оскільки у даному випадку податкове зобов'язання нараховано всупереч діючому законодавству, спірні податкові повідомлення-рішення слід визнати необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи зміст вищенаведених норм чинного законодавства, колегія суддів, приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, що є підставою для скасування рішення суду І інстанції та ухвалення нового рішення.
В апеляційній скарзі позивач посилається на необґрунтованість сум, визначених податковою, невідповідність її рішень ст. 3 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», у позові та апеляційній скарзі просить податкові повідомлення-рішення визнати недійсними.
Однак суд вважає, що спосіб захисту порушеного права повинен обиратися особою відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.
У разі визнання податкового повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству, воно підлягає скасуванню.
За загальним правилом суд розглядає адміністративні спори не інакше, як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.
Однак, відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
У даному випадку суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права, передбачений ст. 8 КАС України, а також користуючись правом суду, передбаченим п.2. ст. 11, ч. 1 ст. 195, ч. 1 ст. 196 КАС України, вийти за межі позовних вимог та апеляційної скарги, визнати протиправними, а також скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
На підставі викладеного вище, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.07р. скасувати, позов задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод», м. Дніпропетровськ, - задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2007р. по справі №А27/82-07 - скасувати.
Позов задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську від25.07.06р. №0000658812/0/18184, від 23.08.06р. №0000658812/1/20211, від 20.10.06р. №0000658812/2/25339 визнати протиправними та скасувати.
Присудити на користь позивача за рахунок державного бюджету України 5(п'ять)грн. 10коп.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Постанову оформлено у повному обсязі 15.08.07р.
Головуючий суддя Л.П. Туркіна
судді: В.А. Стежко
О.А. Проценко