26 січня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/658/20
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
при секретарі судового засідання Шмир А.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул..Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46008
до відповідача: Озернянської сільської ради, вул.Шевченка, 46а, с.Озерна Зборівського району Тернопільської області, 47264
про стягнення 215 147, 59 грн збитків, заподіяних державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства
За участі представників:
Позивача: Мартинюк З.І.;
Відповідача: Данильчук Л.В.
Суть справи: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008 звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Озернянської сільської ради, вул.Шевченка, 46а, с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, 47264 про стягнення 215 147,59 грн збитків, заподіяних державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/658/20 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/658/20 до судового розгляду по суті на 12 січня 2021 року.
12.01.2021 на адресу суду від представника позивача Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла заява /вх.№184 від 12.01.2021/ про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.01.2021 року розгляд справи № 921/658/20 по суті відкладено на 26 січня 2021 року.
В судовому засіданні 26.01.2021 року представник позивача позовні вимог підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив (вх.№ 8938 від 04.12.2020 року) та посилаючись на наявні в матеріалах справах докази.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що при проведенні позапланової перевірки дотримання Озернянською сільською радою вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища зафіксовано несанкціоноване розміщення твердих побутових відходів (наявні свіжонасипані побутові відходи) неподалік дороги в сторону с.Покропивна, Козівського району, Тернопільської області на земельній ділянці площею 215х56м2, середньою висотою 1,6 м, що засвідчувало факт невиконання Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області Рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області - Ференца Е.М. від 26.08.2011 року №35, щодо тимчасової заборони (зупинення) з 26.08.2011 року експлуатації сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, біля дороги в сторону с.Покропивна, до усунення порушень виявлених за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.08.2011 року, що є порушенням п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Крім цього, за наслідками перевірки виявлено, що при експлуатації сміттєзвалища порушується технологічна схема складування відходів, відсутні інструкції з експлуатації сміттєзвалища та сітчані огородження для затримання легких фракцій відходів, допускається засмічення прилеглої до сміттєзвалища території, під'їзна дорога без твердого покриття, відсутні контрольно-пропускний пункт, ваги для обліку твердих побутових відходів, вишка для візуального контролю складу відходів тощо. Проектна документація на місце видалення відходів з розділом "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище", документи по введенню об'єкта в експлуатацію, паспорт видалення відходів - відсутні. Контроль за станом підземних вод не здійснюється. Відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, що є порушенням ст.ст. 33, 35-1 Закону України "Про відходи". Сума збитків, заподіяних внаслідок експлуатації сміттєзвалища без встановленої системи підземних вод та вловлювання фільтрату, розрахована згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" і становить 215 147,59 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Представник відповідача проти позовних вимог повністю заперечив з підстав, викладених також у відзиві на позов (вх.№8785 від 01.12.2020), вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.
Зокрема, вказує на те, що земельна ділянка, на якій виявлено побутові відходи, розташована за межами населеного пункту села Озерна і до 05.06.2018 знаходилась у державній власності, тому жодних дій по утилізації сміття сільською радою не вживалось, а виділення коштів з місцевого бюджету на ліквідацію та упорядкування стихійного сміттєзвалища на земельній ділянці за межами населеного пункту є прямим порушенням норм ст.36 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Бюджетного кодексу України; - на виконання рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. від 26.08.2011 року №35, виконавчий комітет Озернянської сільської ради прийняв рішення №88 від 15.12.2011 року "Про тимчасову заборону експлуатації сміттєзвалища", про яке було повідомлено жителям; - експлуатація стихійного сміттєзвалища здійснювалась без погодження сільської ради мешканцями громади та іншими суб'єктами господарювання. Крім того, представник відповідача вказує, що в акті перевірки відсутня конкретизація в частині показників, необхідних для визначення розміру заподіяної шкоди (на яких саме землях виявлено засмічення, які речовини, назва та група небезпечності), товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення, інші показники, необхідні для визначення розміру заподіяної шкоди. Державною екологічною інспекцією проведено розрахунок розміру завданої шкоди, заподіяної внаслідок забруднення підземних вод фільтратом, який утворився на засміченій ділянці за період з 01.07.2017 року по 31.12.2017 року. До розрахунку взято за основу "середньостатистичні" показники хімічного складу фільтрату та дані Тернопільського обласного центру Гідрометеорології про кількість опадів за цей період, а як відомо, кількісний та хімічний склад фільтрату залежить від морфологічного складу побутових відходів. Перевіркою не досліджувалось дане питання, жодним чином не підтверджено самого факту утворення цього фільтрату. До уваги не взято і того факту, що значна частина опадів випаровується з поверхні ґрунту і не потрапляла у підземні горизонти. Лабораторні дослідження стану ґрунтових вод в районі розташування побутових відходів не проводилися. Зазначені факти, на думку відповідача, свідчать про те, що доказів утворення фільтрату на даній земельній ділянці немає, а візуальне спостереження державного інспектора не може бути підставою для встановлення факту утворення фільтрату. До того ж, розрахунок заявлених збитків проводився відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", тоді як поблизу даної земельної ділянки жодних водних об'єктів немає. Просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується (п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області).
Згідно із ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
- Рішенням заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Ференца Е.М. від 26.08.2011 року №35, виконавчий комітет Озернянської сільської ради прийняв рішення №88 від 15.12.2011 року "Про тимчасову заборону експлуатації сміттєзвалища", встановлено наявність смітєзвалища площею 1,05 га розташованого за межами населеного пункту на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради біля дороги в сторону с.Покропивна, експлуатація якого здійснюється без розроблення проектної документації, без дозволу на розміщення відходів, з порушеннями технологічної системи складування відходів, без оснащення системами захисту ґрунтових вод тощо. Вирішено: Озернянській сільській раді (сільський голова Наконечний Богдан Ярославович) тимчасово заборонити (зупинити) з 26.08.2011 експлуатацію сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради біля дороги в сторону с.Покропивна (п.1 рішення); - відповідальність за виконання цього рішення покласти на сільського голову с. Озерна Наконечного Б.Я. (п.2 рішення).
- 12.10.2017 року Державною екологічною Інспекцією у Тернопільській області в межах повноважень, проведено перевірку дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища Озернянською сільською радою, Зборівського району, Тернопільської області, що засвідчується актом перевірки.
За результатами перевірки, проведеної за участі сільського голови Озернянської сільської ради, Зборівського району, Тернопільської області - Наконечного Б.Я., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Мочулою Н.Л.; органом місцевого самоврядування не забезпечено організацію збирання та видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів згідно Методики роздільного збирання побутових відходів затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, всупереч вимогам п.п. «в», «г» ст. 21 Закону України «Про відходи»; проектна документація на місце виділення відходів, з розділом «оцінка впливу на навколишнє природне середовище» - відсутня; документи по введенню об'єкта в експлуатацію - відсутні; контроль за станом підземних вод не здійснюється. Відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату у відповідності до ДБН 2.4-2-2005 «Полігон твердих побутових відходів»; на конкурсних засадах не визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів з території Озернянської сільської ради в порушення приписів Постанови КМУ №1173 від 16.11.2011 року; на водозаборах відсутні водовимірювальні пристрої (лічильники), а також не ведеться облік спожитої води в журналі обліку, що є порушенням п. 7 ч.1 ст. 44 Водного Кодексу України; на території Озернянської сільської ради не вирішено питання очищення каналізаційних стічних вод, що є порушенням ст. 10 Водного Кодексу України; встановлено факт вивезення побутових відходів на несанкціоноване сміттєзвалище, (наявні свіжо насипані побутові відходи) неподалік дороги в напрямку с.Покропивна. Розмір засмічення земельної ділянки становить 215x56 м2, середня висота 1.6 м., що засвідчує факт невиконання органом місцевого Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М., №35 від 26.08.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації сміттєзвалища на землях Озернянської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту, що є порушенням п. «ї» ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
За наслідками виявлених порушень, державним інспектором Мочулою H.Л. на сільського голову Наконечного Я.Б., складено 2 (два) проколи про адміністративне правопорушення № 001055 від 12.10.2017 року за порушення вимог п. «ї» ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів, щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом, а також протокол про адміністративне правопорушення 0011054 за порушення вимог п. 7 ст. 44 Водного Кодексу України.
Інспектором відносно сільського голови - Наконечного Б.Я. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №43 згідно якої, голову - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності вигляді штрафу в розмірі 550 грн. З копією постанови ОСОБА_1 ознайомлений, примірник отримав, штраф оплатив своєчасно, що засвідчує копія пред'явленої квитанції.
Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
13.10.2017 року, інспектором винесено припис №3-2/3396 щодо усунення вищевикладених порушень виявлених в ході перевірки.
Виходячи із викладених фактів, позивач зазначив, що впродовж тривалого часу не виконується (не вживаються) заходи органом місцевого самоврядування, щодо виконання вимог Рішення №3-1/3423 від 26.08.2011 року, в частині заборони експлуатації несанкціонованого сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради, Зборівського району, Тернопільської області біля дороги в напрямку с.Покропивна.
Жодні дії органом місцевого самоврядування на узаконення проектної документації згідно вимог законодавства, щодо діючого несанкціонованого сміттєзвалище органом місцевого самоврядування не вчиняються.
Факт вивезення та захоронення відходів на зазначену територію (урочище «Зади») підтверджується і Рішенням Озернянської сільської ради Зборівського району, №74 від 11.09.2009 року в порушення вимог природоохоронного законодавства.
Згідно Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища побутових відходів, на території Озернянської сільської ради Зборівського району, проведеного відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 сума збитків склала 215147,59 грн.
При цьому, як зазначено в Розрахунку, у зв'язку із неможливістю проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату сміттєзвалища (відсутність резервуару для відведення фільтрату), в розрахунку використано середньостатистичні показники вмісту забруднюючих речовин у фільтраті, а також інформацію щодо кількості опадів за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, вказану у довідці Тернопільського обласного центру з Гідромеорології №35.04/10/47 від 13.02.2018.
21.02.2018 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Озернянській сільській раді претензію з вимогою перерахувати суму завданих державі збитків в результаті порушення природоохоронного законодавства в розмірі 215 147,59 грн.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок своєї бездіяльності, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася із даним позовом до господарського суду.
Суд, на підставі ст.86 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання (заподіяння) майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з приписами ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з загальних принципів цивільного права, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1).
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
Частиною 1 ст.69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з приписами ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Так, статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Статтею 21 Закону України "Про відходи" визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, зокрема останні забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст.33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Статтею 43 Закону України "Про відходи" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Як вже зазначалось вище, за результатами проведеної 12.10.2017 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області позапланової перевірки Озернянської сільської ради на предмет дотримання останньою вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища (, Акт перевірки від 12.10.2017), було встановлено факт засмічення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту та належить Озернянській сільській раді, побутовими відходами площею 215х56м, середньою висотою 1,6 м. Внаслідок чого констатовано невиконання сільською радою Рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Ференца Е.М. №35 від 26.08.2011 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації сміттєзвалища на землях Озернянської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту, що є порушенням п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища).
Крім того, перевіркою встановлено порушення Озернянською сільською радою ч.2 ст.28 та ч.2 ст.33 Закону України "Про відходи" (Ведення реєстру місць видалення відходів; Вимоги щодо зберігання та видалення відходів).
Так, пп."ї" ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що особи, винні у невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 2 ст.28 "Ведення реєстру місць видалення відходів" Закону України "Про відходи" передбачено, що реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню.
Частиною 2 ст.33 "Вимоги щодо зберігання та видалення відходів" Закону України "Про відходи" визначено, що на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що стихійне сміттєзвалище розташоване за межами населеного пункту, а його експлуатація здійснювалась без погодження сільської ради мешканцями громади та іншими суб'єктами господарювання. А на виконання рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. від 26.08.2011 року №35, виконавчий комітет Озернянської сільської ради прийняв рішення №88 від 15.12.2011 року "Про тимчасову заборону експлуатації сміттєзвалища", про яке було повідомлено жителям (копію рішення долучено до матеріалів справи). Також, відповідач ставить під сумнів правильність проведення розрахунку заявленої до стягнення суми шкоди саме відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель (вказаний факт було встановлено під час проведення перевірки 12.10.2017), що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду. Обов'язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
При цьому, підставою для нарахування та стягнення збитків є саме забруднення земельної ділянки, а не її засмічення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №904/6886/17 від 13.04.2018).
Проте, в даному випадку, при проведенні перевірки позивачем не встановлювалось та не зазначалось про те, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів, як підставу для проведення розрахунків заподіяної шкоди саме відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Згідно п.п. 3.4, 3.5.1 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Об'єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, встановивши факт засмічення земельної ділянки, розрахунок розміру заявленої шкоди екологічною інспекцією проведено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783.
У відповідності із додатком 10 Методики, джерелом визначення площі забрудненої ділянки та обмів відходів є акт про засмічення земель та матеріали спеціальних вишукувань.
Проте, позивачем не надано суду жодного із перелічених вище документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення ним чіткої площі засміченої земельної ділянки та об'єму відходів, що знаходяться на ній.
Як зазначено в п.1.1 Методики, остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема у разі: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів.
У розділі ХІ Методики (п.11.1) передбачено формулу для розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів. При цьому зазначено, що такі розраховуються починаючи з моменту встановлення факту впливу сміттєзвалища або полігона твердих побутових та промислових відходів на підземні води і до моменту припинення цього впливу, визначаються за кожний розрахунковий період.
Пунктом 11.2 Методики передбачено формулу для розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів. При цьому, зазначено, що у разі забруднення фільтратом поверхневих вод (витік за межі полігона і стік його по рельєфу, незалежно від того, чи зафіксоване втікання фільтрату в поверхневий водний об'єкт) і за відсутності даних про забруднення підземних вод приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у поверхневі води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки не зазначено обставин, з яких можна зробити висновок, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів , як на підставу для проведення розрахунків заподіяної шкоди саме відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389 .
Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні відомості, які б підтверджували факт забруднення навколишнього природного середовища, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не доведено наявність та підставність нарахування заявлених до стягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в заявленому розмірі 215 147,59 грн відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів; не надано доказів, що зафіксоване у акті засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, не обґрунтовано наслідків впливу побутових відходів, виявлених в ході позапланової перевірки, на стан земель (водних ресурсів), що вказане засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, утворення фільтрату та його впливу на забруднення вод, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
При цьому, посилання позивача на сплату Озернянським сільським головою Наконечним Б.Я. 550,00 грн штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним вини у вчиненні правопорушення, не приймається судом, оскільки факт накладення такого штрафу та його оплата не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу (тим більше у заявленому розмірі). Виконання постанови (сплату штрафу) свідчить лише про дотримання посадовою особою відповідача приписів законодавства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №904/6886/17 від 13.04.2018).
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення щодо відповідача, а відтак суд вважає недостатніми підстави для покладення на нього обов'язку по відшкодуванню шкоди в заявленому до стягнення розмірі.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 215 147,59 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 19.02.2021.
Суддя А.М. Сидорук