18 лютого 2021 року Справа № 160/16364/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.11.2020 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на пільгових умовах, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.10.2020 року, з урахуванням стажу роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування за період з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.10.2020 року звернувся до Інгулецького відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1. Пенсійний орган в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 відмовив, оскільки недостатньо необхідного пільгового стажу.
Однак з такою відмовою позивач не згоден та вважає, що період роботи у ТОВ «Промисловий ремонт» з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду належним чином підтверджені записами в трудовій книжці. Крім того, означена посада віднесена до Списку № 1 переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, а отже, позивач має право на пільгову пенсію. Також ОСОБА_1 зазначає, що у спірний період була проведена атестація робочих місць.
З огляду на те, що позивач досяг пенсійного віку, має необхідний пільговий стаж, а також надав відповідачу достатньо відомостей, що підтверджують факт роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування, тому пенсійним органом було протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області протиправними, а тому, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 09.12.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також, сторонам був встановлений строк для подання до суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.
04.01.2021 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, не вказано про зайнятість на посадах, зазначених в Списку № 1 повний робочий день.
Крім того, уточнююча довідка, надана позивачем, не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме, відсутні підписи уповноважених осіб підприємства (представника кадрової служби та головного бухгалтера). Також у довідці невірно зазначено назву позиції 2а-3б, яка передбачена Списком № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №и 36 від 16.01.2003 року.
Відповідач також зазначає, що ним здійснено запит за місцезнаходженням підприємства-роботодавця з метою перевірки відомостей, зазначених в уточнюючій довідці, яка на момент звернення позивача до суду не проведена, а тому, ОСОБА_1 передчасно подано позовну заяву.
За вказаних підстав відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
15.01.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію, викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необгрунтованими, а тому, не підлягають задоволенню.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 27.10.2020 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Інгулецького відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 та надав необхідний пакет документів.
Листом відділу з питань призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.11.2020 року № 0400-0305-8/105473 «Про відмову в призначенні пенсії» позивача було повідомлено, що згідно наданих документів пільговий стаж роботи становить 2 роки 9 місяців, при необхідних 8 роках, а тому, у призначенні пенсії відмовлено.
Додатково повідомлено, що пільговий стаж роботи з 23.09.2010 року по 02.08.2016 року можливо буде зарахувати лише після проведення зустрічної перевірки з підприємством-роботодавцем щодо обгрунтованості та достовірності уточнюючої довідки від 30.09.2020 року № 231.
Позивач вважаючи, що дії Пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною 1 статті 114 Закону України №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Також, згідно із ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, згідно п. 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка НОМЕР_2 , надана ОСОБА_1 , містить записи, зокрема:
- 23.09.2010 року - прийнято до ТОВ «Промисловий ремонт» на посаду слюсаря чергового та з ремонту устаткування 3 розряду на дільницю №1 по ремонту дробильно-збагачувального устаткування; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №11 від 07.12.2009 року;
- 01.04.2011 року - переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 3 розряду на виробничу дільницю з капітального ремонту збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики №2; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №11 від 07.12.2009 року;
- 28.05.2013 року - переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 3 розряду на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики №2; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №11 від 07.12.2009 року;
- 20.12.2013 року - переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики №2; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №11 від 07.12.2009 року та наказу №1/132/1о від 08.12.2014 року;
- 04.06.2015 року - переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики №1; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №1/132/1о від 08.12.2014 року;
- 23.06.2016 року - переведено слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування рудо-збагачувальної фабрики №; наявна відмітка про проведену атестацію робочого місця та підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на підставі наказу №1/132/1о від 08.12.2014 року;
- 31.03.2017 року - звільнено з ТОВ «Промисловий ремонт» згідно з п.5 ст.36 КЗпП України у зв'язку з переведенням до ТОВ «Промислові ремонти».
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Так, у спірний період роботи діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», де п.2а-3б розділу ІІ. Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин, передбачена посада - слюсар черговий та з ремонту устаткування.
Також 03.08.2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 461 від 24.06.2016 року, розділом ІІ якої, а саме, «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин. Загальні професії», передбачена посада - працівники, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.
Таким чином, посада позивача у спірний період у ТОВ «Промисловий ремонт» належить до посад, яка надає право на пільгову пенсію за Списком № 1.
Крім того, пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Так, згідно п.20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано, зокрема, періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.
Так, матеріалами справи підтверджено, а саме, записами в трудовій книжці у період з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року ОСОБА_1 працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування на ТОВ «Промисловий ремонт».
Означені записи в трудовій книжці не оскаржено та в судовому порядку недійсними не визнані.
Водночас, матеріали справи містять довідку від 30.09.2020 року №231 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ТОВ «Промисловий ремонт» на посаді, яка передбачена Списками, які діяли у спірний період роботи позивача.
Крім того, у спірний період проведена атестація робочих місць, про що свідчить виписка з наказу № 11 від 07.12.2009 року та № 1/132/1о від 08.12.2014 року, а також відмітки про проведену атестацію містяться, зокрема, у трудовій книжці позивача.
Щодо посилання відповідача, що уточнююча довідка від 30.09.2020 року № 231 не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 та додатку 5 до неї, оскільки не містить підписів усіх уповноважених осіб підприємства-роботодавця, суд зазначає наступне.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
При цьому, обов'язок по здійсненню записів у трудовій книжці та інших документах покладено на керівників підприємств, власників або уповноважені ним органи, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Так, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Неточність в записах у трудовій книжці чи іншій документації не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи іншої документації.
Щодо посилання відповідача на те, що в уточнюючій довідці від 30.09.2020 року № 231 підприємством-роботодавцем зазначений пільговий період саме по 02.08.2016 року, замість по 31.03.2017 року, то суд ще раз наголошує, що основним документом, який підтверджує право на призначення пільгової пенсії є, зокрема, трудова книжка, тим більше, що вона містить усі необхідні записи щодо стажу, посади та атестації робочого місця.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оскільки стаж роботи позивача підтверджено відповідними доказами, наявними в матеріалах справи.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.10.2020 року, з урахуванням стажу роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування за період з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт», суд зазначає таке.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Частиною 2 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» №30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
З огляду на викладене, суд вважає, що задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.10.2020 року, з урахуванням стажу роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування за період з 23.09.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт», буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.10.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем були сплачені судові витрати у розмірі у розмірі 840,80 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 0.0.1928935495.1 від 03.12.2020 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.11.2020 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.10.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18.02.2021 року.
Суддя І.О. Лозицька