ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 лютого 2021 року Справа № 918/854/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 17.12.20р. суддею Політикою Н.А. об 11:25 год. у м.Рівному у справі № 918/854/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
про стягнення заборгованості в сумі 6 653 828 грн 02 коп.
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частини 2 статті 271, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року зупинено провадження у справі №918/854/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 6 653 828 грн 02 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/4609/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору в частині та зобов'язання вчинити дії, що розглядається Господарським судом міста Києва.
В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст.227 ГПК України, вказав, про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/4609/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", про визнання недійсним п. 5.2 договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, укладеного між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"; зобов'язання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" перерахунок вартості спожитого по договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 природного газу за період з 01.10.2016 по 31.03.2017, виходячи з ціни природного газу 1 770 грн 74 коп. за 1 000 кубічних метрів природного газу.
Суд зазначив, про пов'язаність зазначених справ, оскільки у справі № 910/4609/20 можуть бути встановлені обставини, які можуть вплинути на встановлення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 у даній справі.
Не погодившись із постановленою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року у справі №918/854/19. Справу №918/854/19 повернути до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду. Відшкодувати за рахунок ТОВ “Рівнетеплоенерго” понесені Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.
Так, з посиланням на ст. 227 ГПК України вказує, що матеріали справи містять усі необхідні докази як поставки природного газу, так і несвоєчасної оплати з боку відповідача.
Звертає увагу, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» вчинило цілий ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, зокрема: покупець підписав акти-приймання передачі природного газу за вказаним договором; покупець оплатив вартість отриманого природного газу (із порушенням строку оплати); покупець підписував спільні протокольні рішення.
Скаржник вважає, що оскільки в подальшому було підписано акти прийому-передачі, сплачено вартість спожитого природного газу, є всі підстави вважати, що спірний правочин було схвалено ТОВ «Рівнетеплоенерго», а тому підстави для визнання його недійсним в частині, що стосується остаточного розрахунку відсутні.
На підтвердження своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду України від 13.01.2004 у справі №20/178, від 13.08.2002 у справі №12/472, постанову ВГСУ від 14.04.2009 у справі №15/148пд(3/6пд), постанову Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18, від 20.05.2020 у справі №915/1865/19, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/9561/19, від 29.12.2020 у справі №910/10385/20.
Вважає ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року такою, що була прийнята з порушенням ч.1 ст.227 ГПК України, ст.203, 215, 217 ЦК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Рівнетеплоенерго” наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду.
Просить апеляційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.12.2020 у справі № 918/854/19 - без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.12.2020 у справі №918/854/19 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у грудні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 653 828 грн 02 коп., з яких: 2 092 465 грн 74 коп. - пеня, 1 127 829 грн 83 коп. - три проценти річних, 3 433 532 грн 45 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3845/1617-ТЕ-28 постачання природного газу від 28 вересня 2016 року.
Ухвалою суду від 9 грудня 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 22.11.2019 № 14/4-990-19 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2020 року.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 918/137/20.
8 грудня 2020 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого додано копію постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2020 року у справі № 918/137/20.
Крім того, 8 грудня 2020 року від позивача на адресу суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року провадження у справі № 918/854/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 17 грудня 2020 року. Одночасно вказаною ухвалою доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення підготовчого засідання у справі № 918/854/19, яке відбудеться 17 грудня 2020 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції. Крім того, вказаною ухвалою заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
16 грудня 2020 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 918/854/19, в якому останній просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/4609/20. Зокрема до клопотання відповідачем додано копію позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним пункту договору та зобов'язання здійснити перерахунок, копії доказів відправлення копії позовної заяви до Господарського суду міста Києва та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/4609/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору в частині та зобов'язання вчинити дії. У клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач зазначив, що в межах справи № 918/854/19 розглядається позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТзОВ "Рівнетеплоенерго" про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ "Рівнетеплоенерго" своїх зобов'язань по цьому договору, а саме: порушення строків оплати поставленого природного газу, ціна якого встановлена в п. 5.2. договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016. Також відповідач зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2020 року відкрито провадження у справі № 910/4609/20 за позовом ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсним п. 5.2. Договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 та зобов'язання НАК "Нафтогаз України" здійснити ТзОВ "Рівнетеплоенерго" перерахунок вартості спожитого по договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 природного газу за період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року, виходячи з ціни природного газу 1 770 грн 74 коп. за 1 000 м3 природного газу. Як зазначає відповідач, існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 918/854/19 до вирішення справи № 910/4609/20.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2020 року зупинено провадження у справі №918/854/19 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 6 653 828 грн 02 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/4609/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору в частині та зобов'язання вчинити дії, що розглядається Господарським судом міста Києва.
Північно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про зупинення провадження у даній справі, виходячи з наступного.
Статтею 227 ГК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
За змістом вищевказаної статті, причиною зупинення в даному випадку є об'єктивна неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з'ясувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення з ТзОВ "Рівнетеплоенерго" заборгованості за договором № 3845/1617-ТЕ-28 постачання природного газу від 28 вересня 2016 року в сумі 6 653 828 грн 02 коп., з яких: 2 092 465 грн 74 коп. - пеня, 1 127 829 грн 83 коп. - три проценти річних, 3 433 532 грн 45 коп. - інфляційні втрати, у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ "Рівнетеплоенерго" своїх зобов'язань по договору, а саме: порушення строків оплати поставленого природного газу, ціна якого встановлена в п. 5.2. договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016.
Отже, правова позиція позивача у справі №918/854/19 ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем умов договору № 3845/1617-ТЕ-28 постачання природного газу від 28 вересня 2016 року, а саме в частині оплати природного газу за ціною, визначеною в п. 5.2.
Відповідно до умов укладеного сторонами договору постачання природного газу №3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, а саме п. 5.1. визначено, що регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою КМУ від 01.10.2015 №758.
Згідно із п. 5.2. договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 ціна за 1000 куб.метрів природного газу за цим договором становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом із податком на додану вартість - 5 930,40 грн.
Разом з тим, слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому просить суд: визнати недійсним п. 5.2 договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, укладеного між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"; зобов'язати Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" перерахунок вартості спожитого по договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 природного газу за період з 01.10.2016 по 31.03.2017, виходячи з ціни природного газу 1 770 грн 74 коп. за 1 000 кубічних метрів природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі №910/4609/20 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
При цьому, позовні вимоги у справі №910/4609/20 обґрунтовані тим, що умова про ціну на природний газ, визначена в п. 5.2 договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, що діяла з 28.09.2016 по 31.03.2017, не відповідає п. 16 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, з огляду на визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №826/9665/16 протиправною та нечинною з 27.04.2016 постанову Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758".
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 зупинено провадження у справі № 910/4609/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/9665/16, яка перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.
За наведеного, колегія суддів зауважує, що у справі №910/4609/20 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" виник спір щодо зобов'язання провести перерахунок вартості спожитого по договору постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 природного газу за період з 01.10.2016 по 31.03.2017, виходячи з ціни природного газу 1 770 грн 74 коп. за 1 000 кубічних метрів природного газу, що є предметом даного спору.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4609/20, дійшов висновку про пов'язаність зазначених справ, оскільки у справі № 910/4609/20 можуть бути встановлені обставини, які можуть вплинути на встановлення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу №3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016.
Отже, розгляд справи №918/854/19 про стягнення з відповідача заборгованості на підставі вищевказаного договору постачання природного газу №3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016 є неможливим до остаточного вирішення іншим судом спору у справі №910/4609/20 про недійсність п. 5.2. цього договору.
Згідно зі статтею 236 цього Кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Правові наслідки недійсності правочину встановлені в ст.216 ЦК України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, у розумінні наведених положень законодавства, правочин є недійсним в силу закону з моменту його вчинення і такий правочин не створює прав та обов'язків для сторін.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Отже саме під час вирішення спору у справі №910/4609/20 судом будуть встановлюватися обставини щодо дотримання сторонами форми, змісту та порядку укладення правочину, зокрема і обставини, на які посилається відповідач, зазначаючи, що умова про ціну на природний газ, визначена в пункті 5.2. договору постачання природного газу №3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, що діяла з 28.09.2016 по 31.03.2017, не відповідає п. 16 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, з огляду на визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №826/9665/16 протиправною та нечинною з 27.04.2016 постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 року №758».
Враховуючи, що предметом спору у справі №910/4609/20 є визнання недійсним п. 5.2. договору постачання природного газу №3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016, у якому визначена ціна на природний газ, на підставі якої ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, то у разі визнання недійсним п. 5.2. зазначеного договору, такі обставини можуть вплинути на правовідносини у даній справі, оскільки дозволять встановити обставини які можуть вплинути на встановлення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу № 3845/1617-ТЕ-28 від 28.09.2016.
Отже, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами. Відтак, зупинення провадження у цій справі не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18, від 20.05.2020 у справі №915/1865/19, оскільки висновки в зазначених справах і у справі №918/854/19, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними, у кожній з зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах. Крім того, посилання скаржника в апеляційній скарзі на судову практику Вищого господарського суду України у справі №15/148пд(3/6пд) від 14.04.2009, Верховного Суду України у справі №20/178 від 13.01.2004, у справі №12/472 від 13.08.2002 та Північного апеляційного господарського суду у справі №910/9561/19 від 10.02.2020, у справі №910/10385/20 від 29.12.2020 не береться колегією суддів до уваги, оскільки правова позиція, викладена в наведених постановах, відповідно до процесуального закону не є обов'язковою при розгляді справ господарськими судами.
Крім того, Верховний Суд в своїх постановах неодноразово наголошував, що не допускається саме необґрунтоване зупинення провадження у справі, без належним чином доведених обставин і підстав для такого зупинення.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 17.12.2020 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Крім того, у зв'язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.12.20 у справі № 918/854/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.12.20 у справі № 918/854/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
4. Справу №918/854/19 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "17" лютого 2021 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.