ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2100/20
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Ярош А.І.
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Молодов В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року про відмову ухвалити додаткове рішення (Невінгловська Ю.М.)
у справі №916/2100/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 12, кв. 122);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авантаж Інспект” (65009, м. Одеса, вул. Академічна, б. 20 Б, офіс 8, каб. 3);
про стягнення 507002,07 грн.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Дейнека В.М., за ордером,
від відповідача - не з'явився,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2020р. позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансвагонкомплект" 483700 грн. основної заборгованості, 10000 грн. пені, 7605, 50 грн. витрат на сплату судового збору, 18500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
26.10.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” надійшла заява (вх.№ГСОО 2-3962/20), в якій позивач просить суд прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ “Авантаж Інспект” на користь ТОВ “Трансвагонкомплект” судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. В обґрунтування поданої заяви, останній повідомив, що не мав можливості раніше подати докази понесення витрат на професійну правову допомогу, оскільки в судовому засіданні від 21.10.2020 року позивачу надавалась професійна правнича допомога, яка на той час ще не була оплачена.
При цьому, позивач посилається на п. 4.1.2 Договору № 30/02 про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, відповідно до якого вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції з м. Києва - 1500 грн. за одне судове засідання. У випадку, якщо судове засідання відкладено або перенесено на іншу дату, але адвокат прибув до суду, то послуги адвокатського бюро оплачуються в повному обсязі.
На підтвердження надання правничої допомоги, позивач до заяви додає акт № 5 наданих послуг (про надання правової допомоги адвоката за Договором № 30/02 про надання правової допомоги від 30 червня 2020 року) від 21.10.2020 року, відповідно до якого адвокатським бюро “Олени Сторожук” здійснено представництво інтересів клієнта у справі № 916/2100/20 в судовому засіданні Господарського суду Одеської області 21.10.2020 в режимі відеоконференції, в тому числі здійснено підготовку до даного судового засідання, підготовлено та направлено до суду, відповідача клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів від 29.09.2020; платіжне доручення №1524 від 23.10.2020 року на суму 1500 грн, з призначенням платежу: оплата за гонорар по наданню правової допомоги зг.рах.№32 від 22.10.2020 р., що підтверджує сплату позивачем послуг адвоката згідно рахунку №32 від 22.10.2020 в розмірі 1 500 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року (Невінгловська Ю.М.) у справі №916/2100/20 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” у прийнятті додаткового рішення по справі №916/2100/20 за заявою від 26.10.2020 року за вх.№2-3962/20.
Ухвала мотивована тим, що до закінчення судових дебатів представником позивача не було зроблено відповідної заяви про намір надати суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат на правничу допомогу адвоката за судове засідання від 21.10.2020 року у розмірі 1500 грн., принаймні, представником у своїх виступах не було зроблено заяви у тій формі, з якої було б зрозуміло і суду і іншій стороні, що це саме така заява.
А відтак, з огляду на недотримання позивачем приписів ч.8 ст. 129, ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, а саме, не подання до закінчення судових дебатів заяви про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” не погодилось з вказаною ухвалою та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ “Трансвагонкомплект” задовольнити, прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ “Авантаж Інспект” на користь ТОВ “Трансвагонкомплект” судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн., а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що заявив про відшкодування судових витрат ще у позовній заяві, де було також посилання на п.4.1.2 договору№30/02, яким визначено вартість послуг адвоката щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції - 1500 грн., зазначено, що позивач буде оплачувати професійну правничу допомогу щодо участі адвоката в судових засіданнях, надасть відповідні документи про сплату цих сум під час розгляду та заявляє дані витрати до відшкодування.
Оскільки професійна правнича допомога надавалася під час судового засідання 21.10.2020 року та її надання звершилося лише після закінчення судового засідання, а також вона не була ще оплачена на момент судового засідання, тому і документів про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. позивач не міг надати суду під час засідання 21.10.2020 року.
Саме тому позивач на підставі ч.8 ст.129 ГПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення надав підтверджуючі документи про понесення таких витрат позивачем в розмірі 1500 грн, які були заявлені до відшкодування ще в позовній заяві.
Апелянт також зазначає, що до заяви про прийняття додаткового рішення було надано копію Акту №5 наданих послуг від 21.10.2020 року, платіжне доручення №1524 від 23.10.2020 та рахунок №32 від 22.10.2020 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/2100/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” на ухвалу господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року.
Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, подання до суду будь-яких заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод, допит свідків тощо), оформлених відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення іншим учасникам справи.
17.12.2020 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Авантаж Інспект», в якому відповідач зазначає, що в судовому засіданні 21.10.2020 року представник позивача заявив, що вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу станом на дату винесення судового рішення складає 18500 грн., про стягнення яких і заявлено представником позивача. Будь-яких інших заяв в судовому засіданні 21.10.2020 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у майбутньому, представник позивача не заявив, хоча мав достеменно знати вартість послуг з участі адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно п.4.1.2 договору - 1500 грн.
Той факт, що представник ТОВ “Трансвагонкомплект” до закінчення судових дебатів та не заявляв про намір подати докази понесення витрат на правничу допомогу за судове засідання 21.10.2020 року, підтверджується, зокрема звукозаписом судового засідання 21.10.2020 року.
Крім того, відповідач, враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, просить звернути увагу на те, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” на ухвалу господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року на 16.02.2021 року.
В судовому засіданні 16.02.2021 року представник апелянта наполягала на задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання ухвалою суду, а також додатково повідомлявся телефонограмою суду.
Оскільки явку представників сторін не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
Отже, за змістом приписів ст.ст.126-129 ГПК України, підставою для ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу є сукупність наступних обставин: по-перше, подання заінтересованою стороною доказів (договорів, рахунків тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, наявність заяви сторони (усної чи письмової) про неможливість подати докази про судові витрати, зробленої нею до закінчення судових дебатів, та про те, що ці докази будуть надані протягом п'яти днів.
У заяві від 26.10.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” просить суд стягнути з ТОВ “Авантаж Інспект” на користь ТОВ “Трансвагонкомплект” судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 грн. за участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.10.2020 року.
В обґрунтування поданої заяви, останній повідомив, що не мав можливості раніше подати докази понесення витрат на професійну правову допомогу, оскільки в судовому засіданні від 21.10.2020 року позивачу надавалась професійна правнича допомога, яка на той час ще не була оплачена.
При цьому, позивач посилається на п. 4.1.2 Договору № 30/02 про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, відповідно до якого вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції з м. Києва - 1500 грн. за одне судове засідання. У випадку, якщо судове засідання відкладено або перенесено на іншу дату, але адвокат прибув до суду, то послуги адвокатського бюро оплачуються в повному обсязі.
На підтвердження надання правничої допомоги, позивач до заяви додав акт № 5 наданих послуг (про надання правової допомоги адвоката за Договором № 30/02 про надання правової допомоги від 30 червня 2020 року) від 21.10.2020 року, відповідно до якого адвокатським бюро «Олени Сторожук» здійснено представництво інтересів клієнта у справі № 916/2100/20 в судовому засіданні Господарського суду Одеської області 21.10.2020 в режимі відеоконференції, в тому числі здійснено підготовку до даного судового засідання, підготовлено та направлено до суду, відповідача клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів від 29.09.2020; платіжне доручення №1524 від 23.10.2020 року на суму 1500 грн, з призначенням платежу: оплата за гонорар по наданню правової допомоги зг.рах.№32 від 22.10.2020 р., що підтверджує сплату позивачем послуг адвоката згідно рахунку №32 від 22.10.2020 в розмірі 1 500 грн.
Разом з тим, як зазначено судом першої інстанції, та підтверджується звукозаписом судового засідання 21.10.2020 року, в судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представником позивача Дейнекою В.М. не було зазначено про наявність додатково понесених витрат на правничу допомогу, хоча таке питання розглядалось судом, суд з'ясовував обсяг наданих послуг, та підтвердження його належними та допустимими доказами.
В свою чергу, представник позивача жодним чином не зазначила про наявність наміру подати після ухвалення судового рішення доказів витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
З огляду на те, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що під час розгляду справи позивач не подав до суду передбачених ч. 8 ст. 129 ГПК України доказів про понесені ним витрати на правничу допомогу та їх розмір, як і не зробив відповідної заяви про неможливість подання ним до закінчення судових дебатів доказів про розмір понесених витрат на правничу допомогу з поважних причин, з огляду на таке суд першої інстанції вірно відмовив у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Посилання апелянта ТОВ «Трансвагонкомплект» на те, що ним зроблено заяву про відшкодування судових витрат у позовній заяві, а тому додаткових заяв не потребується, колегія суддів відхиляє, оскільки аналіз змісту ч. 8 ст. 129 ГПК України та ст.221 ГПК України дає підстави для висновку, що це має бути окрема заява відповідного змісту, а не загальне прохання у позові, як помилково вважає скаржник.
Крім того, як зазначалось вище, у представника позивача була можливість заявити в судовому засіданні 21.10.2020 року про намір подати після ухвалення судового рішення докази понесених витрат на правничу допомогу, однак вона не скористалась такою можливістю.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про дотримання позивачем процедури, визначеної ст.129 ГПК України, оскільки позивач протягом 5 днів після ухвалення рішення звернувся із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Як вище вказувалося, для стягнення витрат на правничу допомогу сторона згідно вимог як ч. 8 ст. 129 ГПК України, так і ст.221 ГПК України має зробити відповідну усну чи письмову заяву суду, чому саме під час розгляду справи вона не може подати відповідні докази щодо цих витрат, та про те, що подасть ці докази протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Судовою колегією встановлено, що позивач наведених норм не дотримався, що виключає стягнення таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц, де залишаючи без змін судові рішення щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, Верховний Суд зазначив, що у суді першої інстанції та у апеляційному суді не були документально підтверджені витрати на правничу допомогу, не надавався розрахунок понесених витрат, а під час розгляду справи апеляційним судом не зроблено заяву про надання відповідних доказів після ухвалення судового рішення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
З огляду на недотримання позивачем приписів ч.8 ст. 129, ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, а саме, не подання до закінчення судових дебатів заяви про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення ухвали господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року у справі №916/2100/20 без змін, а апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансвагонкомплект” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 05 листопада 2020 року у справі №916/2100/20 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складений та підписаний 18.02.2021 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська