Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/8458/19
25 січня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Лисенко І.В.,
скаржника ОСОБА_1
представника скаржника
адвоката Постригань Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (стягувач) на бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконною та скасування постанови (боржник - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»), -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність органів ДВС, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що ним була подана заява про відкриття виконавчого провадження та подано до виконання виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси, виданий 14.01.2020 року за рішенням суду від 27.11.2019 року по справі № 711/8458/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"(АТ "ПУМБ") про стягнення з Акціонерного Товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"(АТ "ПУМБ"), код ЄДРПОУ 14282829 (м. Київ, Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 , (код за РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів, яким стягнуто судові витрати, що складаються з суми 768,40 грн. судового збору та суми 7200,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.
В заяві про відкриття виконавчого провадження стягнені з боржника грошові кошти він (стягувач) просив перераховувати грошові кошти на рахунок за реквізитами: одержувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 в АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627.
Між тим, як вказує, горошові кошти на рахунок ОСОБА_1 не надходили.
При цьому, постанову про відкриття провадження щодо виконання вказаного виконавчого дкументу, він від органів ДВС не отримував.
Тоді ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Подільського відділу ДВС щодо отримання постанови про відкриття ВП, але вона проігнорована.
Адвокат скаржника декілька разів подавав до органу ДВС адвокатські запити, які останнім отримані, але проігноровані. Згодом, лише у вересні 2020р. була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження №61120621 від 26.02.2020р., проте вона не відповідає вимогам п.7 Інструкції з організації примусового виконання ріщень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012р. №512/5.
Скаржник вказує, що до цього часу постанова про відкриття виконавчого провадження так і не була йому направлена і вручена, що свідчить про бездіяльність Подільського районного відділу ДВС і порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Про існування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2020р. він дізнався через штрихкодований ідентифікатор, вважає її незаконною, оскільки жодних надходжень за період з 01.02.2020р. по 02.04.2020р. на рахунок стягувача від банку не надходило.
Жодні постанови за виконавчим провадженням йому не надходили, про стан виконавчого провадження йому не відомо.
Скаржник вважає, що постановою про закінчення ВП №61120621 порушені його права, оскільки виконавче провадження закінчене без фактичного виконання в повному обсязі рішення суду за виконавчим документом.
Таким чином, просить суд, - причини пропуску поважними та поновити строк для подання скарги на бездіяльність та постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження № 61120621 від 26.02.2020 року; визнати бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконною; зобов'язати державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направити постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати незаконною та скасувати постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження № 61120621 від 26.02.2020 року; зобов'язати державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження № 61120621 з примусового виконання виконавчого листа № 711/8458/19, виданого 14.01.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси, за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем ухвали суду.
Ухвалою суду від 04.12.2020р. поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із скаргою на бездіяльність органів ДВС; прийнята до провадження скарга та призначено її судовий розгляд.
Державним виконавчем Подільського районного відділу ДВС Василюшко В.В. подано відзив на скаргу, за якою просить відмовити у її задоволенні. Зазначено, що на примусове виконання надійшов виконавчий лист №711/8458/19, виданий 14.01.2020р. Придніпровським райсудом м.Черкаси про стягнення з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» коштів - 768,40грн. судового збору та 7200грн. витрат на правничу допомогу.
26.02.2020р. державним виконавцем Совенко В.М. винесено постанову про відкриття ВП, копія якої направлена сторонам ВП.
19.02.2020р. до відділу надійшла заява боржника про виконання рішення суду із додатками, а саме - платіжне доручення №16586_64 від 14.02.2020р. та платіжне доручення №16586_65 від 14.02.2020р. по сплаті боргу за рішенням суду. У зв'язку з цим, державним виконавцем на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення ВП. Вважає, що виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу вчинені відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржником подані заперечення на відзив, за яким просить скаргу задовольнити; викладені доводи вважає безпідставними; державним виконавцем не було перевірнено рахунок, який вказаний стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження і не перевірено за наданими банком платіжними документами, на який сааме рахунок ним сплачені кошти стягувачеві. Вказує, що платіжні документи не містять відомостей про рахунок стягувачаа, а тому не підтверджено фактичне виконання виконавчого документу. Відповідно не було підстав для закінчення виконавчого провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його пре дставник адвокат Постригань Т.Л. підтримали доводи скарги та просили її задовольнити, посилаючи на доводи, що викладені у скарзі та запереченнях. На даний час кошти на рахунок стягувача не надійшли.
В судове засідання боржник ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та представник Подільського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду скарги. Про поважність причин неявки не повідомили. Представник відділу ДВС наддав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Неявка учасників справи, які належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не є на перешкоді для розгляду справи, відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження №61120621, що надані органами виконавчої служби, а також наявнеі докази в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав:
встановлено, що ОСОБА_1 , як стягувачем, до Подільського районного відділу ДВС подана заява про відкриття виконавчого провадження та подано до виконання виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси, виданий 14.01.2020 року за рішенням суду від 27.11.2019 року по справі № 711/8458/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"(АТ "ПУМБ") про стягнення з Акціонерного Товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"(АТ "ПУМБ"), код ЄДРПОУ 14282829 (м. Київ, Андріївська, 4) на користь ОСОБА_1 , (код за РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів, яким стягнуто судові витрати, що складаються з суми 768,40грн. судового збору та суми 7200,00 грн. витрат за надання правничої допомоги. Ця заява надайшла до відділу ДВС 30.01.2020р., відповідно до штампу вхідної кореспонденції.
В заяві про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2020р. стягувач просив перераховувати грошові кошти на виконання виконавчого документу на рахунок за реквізитами: одержувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 в АТ «СБЕРБАНК», МФО 320627.
26.02.2020р. державним виконавцем Совенко В.М. винесено постанову про відкриття ВП №6112621, копія якої направлена сторонам ВП, про що свідчить супровідний лист. Між тим, цей лист не містить номеру вихідного документу, а також не надані до суду підтверджуючі дані про отримання, зокрема стягувачем такого процесуального рішення.
19.02.2020р. до відділу надійшла заява боржника про виконання рішення суду із додатками, а саме - платіжне доручення №00000004567 від 11.02.2020р. по сплаті виконавчого збору - 797грн., платіжне доручення №00000004564 від 11.02.2020р. по сплаті витрат виконавчого провадження - 269грн., платіжне доручення №16586_64 від 14.02.2020р. по сплаті боргу за рішенням суду, - зокрема боргу у сумі 7200грн. 00коп., платіжне доручення №16586_65 від 14.02.2020р. по сплаті боргу за рішенням суду - 10786грн. 73коп.
При цьому, слід звернути увагу, що відсутні дані про перерахування банком стягувачу боргу в розмірі 768грн. 00коп., враховуючи виконавчий лист №711/8458/19, що виданий судом 14.01.2020р., за яким відкрито виконавче провадження №61120621.
Державним виконавцем Совенко В.М. на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» 26.02.2020р. винесено постанову про закінчення ВП №61120621 у зв'язку з повною сплатою боргу за виконавчим документом.
Відповідно до супровідного листа від 26.02.2020р. ця копія постанови направлена, зокрема і стягувачу, але супровідний лист не містить номеру вихідного документу та дані про отримання її ОСОБА_1 . Крім того, скаржником підтверджені доводи про ненадходження коштів на його рахунок, враховуючи надану ним виписку з банківської установи.
З огляду на зміст платіжних доручень №16586_64 від 14.02.2020р. та №16586_65 від 14.02.2020р., вбачається що вони не містять реквізитів отримувача, а саме - номеру рахунку у банківській установі, враховуючи, що такі відомості стягувачем були повідомлені державному виконавцеві при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, державним виконавцем не надано до суду інформації та доказів про те, що ним була перевірена інформація про зарахування грошових коштів на рахунок стягувача та повнота суми сплаченого боржником боргу за виконавчим документом, за яким відкрите виконавче провадження №61120621.
Також, очевидний є той факт, що державним виконавцем не підтверджено факт направлення та отримання стягувачем ОСОБА_1 процесуальних рішень, враховуючи норми Закону «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи обов'язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження (ст. 18 Закону), він зобов'язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 ЗУ).
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).
Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка діє із змінами та доповненнями, в т.ч. відповідно до наказу МЮУ № 2522/5 від 02.08.2018
Згідно із ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Отже, під час розгляду справи, судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена та/або вручена стягувачу, що свідчить про бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби та порушення норм ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.ч.2, 3 ст. 39 згаданого ЗУ).
За нормами статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання (ст. 41 цього Закону).
Таким чином, судом встановлено, що постановою про закінчення виконавчого провадження №61120621 від 26.02.2020р. державним виконавцем порушені норми зазначеного Закону та закінчене виконавче провадження без фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що виданий судом. На думку суду, державний виконавець повинен був діяти в межах наданих йому повноважень: перевірити факт перерахування коштів стягувачу та повноту суми боргу. Так, відсутні підтверджуючі дані про направлення боржником на рахунок стягувача грошових коштів, про отримання стягувачем цих коштів та не доведена повнота виконання судового рішення в частині розміру сплаченого боргу (відсутні дані про перерахування стягувачу боржником 768грн. 40коп. судового збору), а тому постанова є незаконною та підлягає до скасування. При цьому, судом враховуються доводи та заперечення стягувача ОСОБА_1 про факт отримання грошових коштів та дані виписку з банківської установи, яка ним надана до суду.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 452 ЦПК України).
Враховуючи обставини, що встановлені під час розгляду скарги та норми ЦПК, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, а саме, необхідно зобов'язати державного виконавця Подільського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2020р. на виконання вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та визнати незаконною і скасувати постанову від 26.02.2020р. про закінчення виконавчого провадження №61120621, оскільки знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 про порушення його прав та майнових інтересів, що допущені органами ДВС.
При цьому, в іншій частині скарги слід відмовити, оскільки підстав зобов'язувати судовим рішенням державного виконавця відновлювати виконавче провадження немає, враховуючи норми ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», які для державного виконавця носять імперативний характер. На даний час, відсутні підстави про порушення прав стягувача державним виконавцем щодо виконання норм цієї статті.
На виконання вимог ч.2 ст. 453 ЦПК України, про виконання даної ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Подільському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) необхідно повідомити суду і скаржника ОСОБА_1 не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-84, 259, 260, 447, 451-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направити ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2020р., відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Совенко В.М. про закінчення виконавчого провадження № 61120621 від 26.02.2020 року.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий: С. М. Позарецька