Рішення від 25.01.2021 по справі 711/3947/20

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3947/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

25 січня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Лисенко І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказує, що 16.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» та ЖБК №15 було укладено договір про управління неподільним та загальним майном житлового будинку. Пунктом 1 договору визначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе функції по управлінню неподільним та загальним майном, шляхом належної експлуатації житлового будинку.

04.01.2016 року укладено додаткову угоду про внесення змін до вказаного вище договору, відповідно до якої дію договору продовжено до 04.01.22 року. Послуги надаються згідно тарифу та його структури, затвердженого рішенням загальних зборів мешканців будинку та відкориговані згідно економічних обґрунтувань.

Враховуючи термін експлуатації будинку, співвласники за рахунок власних коштів на загальних зборах вирішують виконати роботи по капітальному ремонту конструкцій будинку. Співвласники виконували капітальний ремонт покрівлі та встановлювали індивідуальний тепловий пункт, де замовником від імені мешканців було ТОВ «Житлоексплуатація №1» (протокол №4 від 20.05.2018 року, протокол №5 від 29.05.2019 року). Кошти в сумі 2408,20 грн. залишилися не сплаченими.

Власник квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , маючи особовий рахунок № НОМЕР_1 , протягом тривалого проміжку часу не виконує своїх зобов'язань зі сплати житлово-комунальних послуг, чим порушує вимоги чинного законодавства.

Тож, згідно з даними бухгалтерського обліку, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість, що складає 3170,44 грн., а також заборгованість за ремонт покрівлі - 1156,20 грн. та встановлення насосу - 1252,00 грн.

27.11.2019 року позивачем направлено до суду заяву про стягнення боргу в порядку наказного провадження, проте у видачі судового наказу відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Тож, зважаючи на викладене вище, просить суд стягнути із власника квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , за яким закріплено і особистий рахунок № НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Житлоексплуатація №1» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 5578,64 грн. та витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/3947/20 (а. с. 28).

Відповідно до ухвали від 15.06.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с.27, 29). На виконання вказаної вище ухвали, 02.07.2020 року судом отримано заяву позивача про усунення вказаних недоліків (а.с.34-35).

Ухвалою суду від 20.07.2020 вказану цивільну справу прийнято, відкрито провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи (а.с.38).

За ухвалою від 25.01.2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме - у розмірі 1156грн. 20коп. та 1252грн. 00коп., - залишено без розгляду, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач директор ТОВ «Житлоексплуатація №1» Музика І.Н. підтримала позовні вимоги, за виключенням своїх вимог, які просила залишити без розгляду. Пояснила суду, що позивач, відповідно до договору від 16.08.2013 року про передачу в управління житлового будинку, обслуговує будинок АДРЕСА_2 , який є кооперативним. В цьому будинку встановлено лічильник опалення. Вважає, що відповідач має можливість сплатити борг, який за ним рахується, проте ігнорує це. Будинок за вказаною адресою старий, потребує ремонтних робіт, які проводяться підприємством (позивачем). Всі співвласники беруть участь в утриманні будинку, а відповідач участі не бере у витратах на утримання будинку. ОСОБА_2 є власником квартири у цьому будинку, його заборгованість за послуги з управління будинком та прибудинковою територією становить - 3170 грн. 44коп.

Додала, що рішенням зборів мешканців будинку визначено про здійснення ремонту покрівлі та придбання насосу до лічильника опалення будинку, що становить додаткові витрати.

Отже, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за послуги з управління будинком та прибудинковою територією за період з 31.10.2016 року по 30.11.2019 року в розмірі 3170,44 грн., а також судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи неодноразово належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на позов не подано.

Справу вирішено розглядати за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.

Враховуючи думку позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 06.08.2013 року згідно рішення зборів ЖСК №15, розташованого по вул. Ю.Іллєнка (до зміни назви - Горького) у м. Черкаси, вирішено було вийти з договору з ПП «ЖЕОС» з 15.06.2013 року та укласти договір на обслуговування будинку і прибудинкової території з ТОВ «Житлоексплуатація №1» (а.с.9-11).

16.08.2013 року між ТОВ «Житлоексплуатація №1» та ЖБК №15 укладено договір про передачу у управління житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.7).

Відповідно до п.1 вказаного договору, позивач (за текстом договору - Виконавець) прийняв на себе функції по управлінню житловим будинком, що включає наступне:

-виконання комплексу послуг із забезпечення функціонування житлового та не житлового нерухомого майна;

-поточне обслуговування та ремонт конструкцій будинку;

-поточний ремонт та технічне обслуговування інженерно-технічних мереж;

-утримання прилеглої території в належному санітарному стані тощо.

Крім того, обов'язки виконавця передбачені п.6 договору, серед яких, зокрема - утримувати житловий будинок та внутрішньо будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійних ситуацій та їх ліквідацію.

Співвласники будинку, як замовники виконання послуг за договором, несуть відповідальність згідно закону за невиконання або неналежне виконання умов договору, несвоєчасну оплату за надані послуги (п.7 договору).

04.01.2016 року укладено додаткову угоду до вказаного вище договору, згідно якої встановлено, що договір набрав чинності з моменту його підписання і діє до 04.01.2019 року.

Разом з тим, викладено п.13 договору у новій редакції, яка передбачає: «Якщо за місяць до закінчення договору жодна із сторін не заявила про зупинення дії договору, то договір пролонговується на той самий термін і на тих самих умовах, що передбачені договором» (а.с.8).

Зі змісту Протоколу №4 від 20.05.2018 року зборів під'їзду №1 ЖБК№15 за адресою: вул.Ю.Іллєнка, 7 у м.Черкаси, вбачається, що вирішено розпочати збір коштів на ремонт покрівлі будинку, в т.ч. зазначено про частковий ремонт покрівлі, який охопить і перший під'їзд будинку. Виконавцем ремонтних робіт визначено ТОВ «Житлоексплуатація №1» (а.с.17).

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до Протоколу №3 від 26.12.2015 року загальних зборів ЖСК №15, вирішено збільшити тариф (тариф за обслуговування будинку та прибудинкової території) на 01,00 грн. за кв.м загальної площі квартири, у зв'язку з необхідністю поступового накопичення коштів для проведення капітального ремонту в будинку (а.с.16).

Прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків на даний час - є діючими правомірними, ніким не оспореними та не скасованими.

Позивач звертався із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів за надані послуги по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території. Проте, ухвалою від 28.11.2019 року відмовлено у задоволенні заяви (а.с.21-22).

В якості заходів досудового врегулювання спірних правовідносин, за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 , направлено вимогу про необхідність погашення заборгованості на користь ТОВ «Житлоексплуатація №1», яка має місце станом на 01.11.2019 року, або укладення договору на реструктуризацію існуючої заборгованості (а.с.20). Вимога залишилася не виконаною боржником у добровільному порядку.

Відповідно до відомостей Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 25.06.2020 року, що отримані судом 01.07.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 09.01.1998 року по даний час (а.с.33). Тож, відповідно, є споживачем послуг з управління будинком та прибудинковою територією, які надаються балансоутримувачем будинку- ТОВ «Житлоексплуатація №1» (код ЄДРПОУ 33018250).

У матеріалах справи відсутні відомості про наявність окремого договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між відповідачем та ТОВ «Житлоексплуатація №1». Між тим, відсутність такого договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, зокрема, не свідчить про відсутність у відповідача обов'язку сплачувати нараховані кошти за надані позивачем послуги з управління будинком та прибудинковою територією.

Відповідно до ч. ч. 2-3 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон України №417-VIII від 14.05.2015, який діє з 01.07.2015 року, в т.ч. і на час виникнення спірних правовідносин), обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника. Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.1 ч.1 ст. 5 цього ЗУ). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (у редакції, що чинна до дії вище вказаного Закону, тобто й на час виниклих правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються зокрема й на: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій.

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 1875- ІV) визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення яких є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно з п.8 ч.1 ст.1 Закону України №417-VIII від 14.05.2015, управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Крім іншого, співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку ; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги (ч.1 ст. 7 Закону України №417-VIII від 14.05.2015).

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч.2 ст.7 Закону України №417-VIII від 14.05.2015).

Згідно із ст.12 Закону України №417-VIII від 14.05.2015, витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Законом України №417-VIII від 14.05.2015 визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, за період з 31.10.2016 по 30.11.2019 відповідач плату за послуги з управління будинком та прибудинковою територією не здійснював та згідно операції по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.18-19), наданого ТОВ «Житлоексплуатація №1», станом на 30.11.2019 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 3170,44 грн.

Такі обставини свідчать про те, що відповідач не сплачує заборгованість.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов'язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Житлоексплуатація №1» надавало відповідачу послуги з управління будинком та прибудинкової території, факт надання яких не спростовано відповідачем.

Умова про погашення обов'язкових платежів, нарахованих ТОВ «Житлоексплуатація №1» на виконання статутних цілей з метою забезпечення нормальної діяльності позивача - є обов'язком, а не правом відповідача.

Тож встановлено, що борг відповідача перед позивачем за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової територій за період з 31.10.2016 року по 30.11.2019 року становить 3170,44 грн. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та відповідно до рішень загальних зборів співвласників будинку, про який йдеться. Оскільки відповідач оплату заборгованості за послуги не здійснює, існуюча заборгованість перешкоджає, в свою чергу, належному виконанню позивачем передбачених зобов'язань по утриманню будинку та прибудинкової території у належному технічному та санітарному стані. Ухилення відповідача від сплати належних платежів створює для позивача проблемне фінансове навантаження в процесі утримання будинку та прибудинкової території.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в межах заявлених, а тому слід стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлоексплуатація №1» заборгованість за надані послуги з управління будинком та прибудинковою територією в сумі 3170 грн. 44 коп.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлоексплуатація» слід стягнути судові витрати в розмірі 2098грн. 08 коп.(cудовий збір) сплачені позивачем згідно квитанції № 27313 від 26.11.2019 року та платіжного доручення № 2283 від 03.06.2020 року (а.с.1-2). При цьому, враховується ухвала суду від 25.01.2021р. про залишення частини позовних вимог без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-84, 89, 137, 141, 259, 263-266, 268, 273, 280-284 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код дані відсутні, АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація №1» (код ЄДРПОУ 33018250, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 345) заборгованість за послуги у розмірі 3170грн. 44коп., а також судовий збір в розмірі 2098грн. 08коп., а всього - 5268грн. 52коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Повний текст судового рішення складений 02.02.2021.

Головуючий: С. М. Позарецька

Попередній документ
94890447
Наступний документ
94890449
Інформація про рішення:
№ рішення: 94890448
№ справи: 711/3947/20
Дата рішення: 25.01.2021
Дата публікації: 17.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.06.2020)
Дата надходження: 09.06.2020
Розклад засідань:
19.10.2020 08:30 Придніпровський районний суд м.Черкас
04.12.2020 08:20 Придніпровський районний суд м.Черкас
25.01.2021 08:30 Придніпровський районний суд м.Черкас