Дата документу 09.02.2021
Справа № 937/1069/21
Провадження № 3/937/497/21
09 лютого 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, старшини ремонтної роти ВЧ НОМЕР_1 , старшого прапорщика, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, -
09 лютого 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 ч. 2 КУпАП.
Згідно протоколу серії ДНЗ/1 № 14 від 04 лютого 2021 року, в період з 07.02.2020 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України проходить військову службу за контрактом старший прапорщик ОСОБА_1 та займає посаду старшини ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовою службовою особою, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 121, 122 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старший прапорщик ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, бути відповідальним за облік та зберігання військового майна, стежити за його наявністю та негайно доповідати командирові роти про виявлені випадки нестачі; відповідно до вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший прапорщик ОСОБА_1 повинен додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Поняття особливий період міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України "Про оборону України", у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні на окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
В період з 27.01.2021 по 04.02.2021 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 була проведена перевірка щодо порядку обліку, збереження військового майна речової служби військової частини НОМЕР_1 .
Під час перевірки посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було надано акт річної інвентаризації речової служби військової частини НОМЕР_1 від 02.12.2020 року за результатами якої було виявлено нестачу матеріальних засобів речової служби, а саме у старшини ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 старшого прапорщика ОСОБА_1 . Відповідно переліку майна, а саме: подушка силіконова - 15 шт. за ціною 84,90 грн. за 1 шт.; матрац поліуретановий - 1 шт. за ціною 499,98 грн., загальна сума нестачі склала - 1773,48 грн.
Згідно роздавальної відомості від 11.04.2020 року № 15 та накладної на видавання військового майна від 22.11.2020 року № 241 подушка силіконова - 15 шт. та матрац поліуретановий - 1 шт. були видані старшому прапорщику ОСОБА_1 під підпис, тобто старший прапорщик ОСОБА_1 повинен був повністю нести відповідальність за видане йому військове майно.
Старший прапорщик ОСОБА_1 в своїх поясненнях вказав, що він є відповідальною особою за дане військове майно, але даний час місце знаходження військового майна старший прапорщик ОСОБА_1 вказати не може.
Недбале виконання покладених службових обов'язків старшим прапорщиком ОСОБА_1 призвели до порушення вимог зазначених вище Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду та втрату військового майна.
Таким чином, старший прапорщик ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , діючи протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, недбало поставився до обов'язків військової служби.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що він прибув до ВЧ НОМЕР_1 07.02.2020, на час виходу частини в зону ООС не був включений до списку матеріально відповідальних осіб. Все майно роти обліковувалось за командиром роти. При звільненні в запас командира роти, він прийняв на відповідальне зберігання майно роти. При призначенні нового командира роти, згідно актів прийому здачі, все майно роти було передано новому командиру роти. При виході з зони ООС майно, а саме ліжка, подушки, матраци було здано в повному обсязі, але не було отримано накладної про передачу майна. 19.10.2020 він перебував у відпустці терміном 15 діб. 03.11.2020 він повернувся на службу, після чого написав рапорт на основну відпустку. 16.11.2020 він вибув до м. Кременчук, повернувся 28.12.2020. Тоді йому повідомили, що він нібито втратив 1 матрац та 15 подушок. Йому показали відомість від 14.04.2020, відповідно до якої він отримав майно, однак підпис в ній не його. Також показали накладну на здачу речового майна від 02.11.2020, де також не його підпис, і згідно дат речове майно більше місяця знаходилось на складі. 02.11.2020 він був відсутній на службі. В акті інвентаризації від 28.11.2020 підпис також не його. В цей час він знаходився в м. Кременчук у відпустці.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно диспозиції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП офіцером відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Запорізького зонального відділу Війської служби правопорядку лейтенантом ОСОБА_2 до протоколу долучено пояснення гр. ОСОБА_1 від 27.01.2021,Витяг з Наказу № 27 від 07.02.2020, Витяг з Наказу № 194 від 28.04.2020, копію посвідчення прапорщика НОМЕР_2 ОСОБА_1 , копію роздавальної відомості № 15 від 14.04.2020, копію інвентаризаційної опису станом на 30.11.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ст. 4 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, протокол заповнюється державною мовою друкованим способом або від руки розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення записів, що заносяться до Протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як Протокол підписано особою, щодо якої він складений, та свідками (у разі їх наявності).
Разом з тим, в порушення зазначених норм, в протоколі про адміністративне правопорушення ДНЗ/1 № 14 від 04 лютого 2021 року маються виправлення щодо кількості аркушів на додатках/а.с.4/.
Крім того, в поясненнях ОСОБА_1 відсутні прізвище, ім'я та по батькові офіцера ВЗ ВЗ Запорізького ЗВ ВСП, який отримав письмові пояснення від гр. ОСОБА_1 /а.с.5/, та в копії інвентаризаційного опису від 30.11.2020 мається нечитаємий текст в частині переліку майна та його вартості/а.с.12/.
Згідно ст. 12 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає Протокол.
Проте до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено матеріалів висновку службового розслідування та будь-яких інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 04 лютого 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, що дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, прихожу до висновку, що провадження по справі слід закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Пункт 3 частини 1 статті 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 172-15, 247, 251, 252, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 (десяти) днів з дня її вручення.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ