ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.02.2021Справа № 916/2890/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд»
про стягнення 11.316,60 грн
Представники сторін: не викликались
06.10.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» про стягнення 11.316,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про поставку товарів № КХ-22/20 від 23.01.2020, позивачем було направлено рознарядки № 113 від 19.03.2020, № 06/04/20 від 06.04.2020, № 268 від 28.05.2020, № 279 від 29.05.2020 про поставку товару протягом 3 робочих днів з дня їх отримання. Проте відповідач постав товар з порушенням строку та не в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № О041400001 від 15.04.2020 та № О061700001 від 18.06.2020, у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з претензією № 2888/01/102/20 від 15.05.2020 щодо стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язання, яка отримана відповідачем 25.05.2020, проте відповіді надано не було. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 11.316,60 грн, з яких 8.967,60 грн пені та 2.349,00 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2890/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 09.11.2020.
02.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що замовлення за договором поставки № КХ-22/20 від 23.01.2020, щодо якого позивач вбачає порушення своєчасності поставки товару та вимагає стягнення пені, штрафу було поставлено вчасно. Повідомляє, що зобов'язання зі сторони постачальника виконувались своєчасно та належним чином, при цьому, зі сторони покупця не здійснювалось приймання товару та допуск автотранспортних засобів на території під розвантаження, таким чином, позивач як покупець не створив умови для належного виконання зобов'язання в порушення договору поставки, та уникав від виконання свого зобов'язання, що унеможливлювало здійснити поставку товару, постачальник зазнав як матеріальних втрат так і втратив час при здійсненні повторної поставки товару по причині відмови покупця від допуску транспорту та приймання товару постачальника. Жодних затримок та порушень строків із поставки товару зі сторони постачальника - не було, оскільки на виконання даного договору постачальник замовив та зарезервував необхідну кількість товару для покупця, а покупець не замовляв товар в узгодженій кількості, що визначений договором та відмовлявся від його своєчасного прийняття в даній ситуації покупець зловживав своїми правами та ввів в оману щодо фактичних обставин справи. Вважає, що відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2020 матеріали справи № 916/2890/20 направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
02.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 916/2890/20 та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 передано на розгляд судді Сіваковій В.В.
Дослідивши матеріали справи № 916/2890/20 судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 916/2890/20 від 09.12.2020 прийнято справу № 916/2890/20 до провадження; позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: заяви із зазначенням доказів, які підтверджують направлення на електронну адресу відповідача рознарядки № 06/04/20 від 06.04.2020 на суму 13.320,00 грн, надавши відповідні докази; доказів надіслання відповідачу зазначеної вище заяви з додатками.
28.12.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з ч. 12 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 916/2890/20 від 31.12.2020 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.02.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів нездійснення зі сторони покупця приймання товару та допуску автотранспортних засобів на територію під розвантаження. Позивач не створював жодних перешкод для здійснення поставки товару відповідачем. Замовлення товару та направлення рознарядок на поставку конкретної партії товару здійснювалися позивачем згідно п. 4.1 договору. Проте, взятих на себе зобов'язань відповідач не виконав, тому за порушення зобов'язання повинен нести відповідальність згідно з п. 7.2 договору. Зазначає, що доводи відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву не спростовують наявність порушення строку виконання зобов'язання за договором. На електронну адресу відповідача позивачем були направлені рознарядки № 113 від 19.03.2020, № 06/04/20 від 06.04.2020, № 268 від 28.05.2020, № 279 від 29.05.2020. Проте, фактично більша частина товару за вищезазначеними рознарядками була поставлена з простроченням, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними наданими постачальником, а товар вказаний у рознарядці № 279 від 29.05.2020 (маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг., 300 кг.) не був поставлений взагалі. Вважає, що у відповідача відсутні підстави для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
23.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (постачальник, відповідач) та Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (покупець, позивач) було укладено договір (про поставку товарів) № КХ-22/20 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник, протягом строку дії договору, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товари (далі - товар) на умовах викладених у цьому договорі. Ціна і асортимент товару наведені у додатку № 1 (специфікація) до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставку товару своєчасно не здійснив, в зв'язку з чим має сплатити пеню в розмірі 8.967,60 грн та штраф в розмірі 2.349,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.06.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 3.1 договору загальна ціна товару за договором складає 45.300,00 грн та включає в себе вартість доставки товару на продуктовий склад КГХ таТДП «МТП «Южний».
Згідно додатку № 1 до договору (специфікація) постачальник мав поставити покупцю наступний товар, загальною вартістю 45.300,00 грн:
1) маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг, у кількості 900 кг, вартістю 27.000,00 грн;
2) маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, маса нетто 10 кг, у кількості 500 кг. вартістю 18.300,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання рознарядки покупця на поставку конкретної партії товару, поставляє покупцю конкретну партію товару, поставляє покупцю конкретну партію товару відповідно до наданої покупцем рознарядки. Постачальник несе ризик пошкодження або знищення товару до моменту поставки його покупцем.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступ6ного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
20.03.2020 на електрону адресу відповідача позивачем направлено рознарядку № 113 від 19.03.2020 про поставку наступного товару, загальною вартістю 6.660,00 грн:
1) маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг, у кількості 100 кг, вартістю 3.000,00 грн;
2) маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, маса нетто 10 кг, у кількості 100 кг, вартістю 3.660,00 грн.
З огляду на умови п. 4.1 договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав поставити товар за вказаною рознарядкою у строк до 25.03.2020 включно.
07.04.2020 на електрону адресу відповідача позивачем направлено рознарядку № 06/04/2020 від 06.04.2020 про поставку наступного товару, загальною вартістю 13.320,00 грн:
1) маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг, у кількості 200 кг, вартістю 6.000,00 грн;
2) маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, маса нетто 10 кг, у кількості 200 кг, вартістю 7.320,00 грн.
З огляду на умови п. 4.1 договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав поставити товар за вказаною рознарядкою у строк до 10.04.2020 включно.
28.05.2020 на електрону адресу відповідача позивачем направлено рознарядку № 268 від 28.05.2020 про поставку наступного товару, загальною вартістю 13.320,00 грн:
1) маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг, у кількості 200 кг, вартістю 6.000,00 грн;
2) маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, маса нетто 10 кг, у кількості 200 кг, вартістю 7.320,00 грн.
З огляду на умови п. 4.1 договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав поставити товар за вказаною рознарядкою у строк до 02.06.2020 включно.
02.06.2020 на електрону адресу відповідача позивачем направлено рознарядку № 279 від 29.05.2020 про поставку наступного товару, загальною вартістю 25.320,00 грн:
1) маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, маса нетто 20 кг, у кількості 600 кг, вартістю 18.000,00 грн;
2) маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, маса нетто 10 кг, у кількості 200 кг, вартістю 7.320,00 грн.
З огляду на умови п. 4.1 договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав поставити товар за вказаною рознарядкою у строк до 05.06.2020 включно.
Відповідачем у відзиві не заперечено факт одержання вказаних вище рознарядок.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач передав, а позивач прийняв товар загальною вартістю 36.300.00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними, які підписано та скріплено печатками обох сторін
№ О041400001 від 15.04.2020 на суму 13.320,00 грн (маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, у кількості 200 кг; маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, у кількості 200 кг);
№ О061700001 від 18.06.2020 на суму 22.980,00 грн (маргарин столовий «Столичний особий» ТМ «Щедро», жирність 60%, у кількості 300 кг; маргарин для листкового тіста «Слойка» для класичних листкових виробів ТМ «Щедро», жирність 80%, у кількості 400 кг);
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.1 договору у випадку порушення зобов'язання. що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення постачальником строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотків вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків вказаної вартості.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Умовами п. 7.2 договору сторони передбачили інший розмір пені та штрафу, що не суперечать вищевказаним нормам Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.
Оскільки прострочення з постачання товару мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8.967,60 грн пені та 2.349,00 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Заперечення відповідача, наведені у відзиві, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не підтверджено належними засобами доказування тієї обставини, що позивач чинив перешкоди та уникав від прийняття товару.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДРПОУ 41737595) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ 04704790) 8.967 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 60 коп. пені, 2.349 (дві тисячі триста сорок дев'ять) грн 00 коп. штрафу, 2.102 (дві тисяч сто дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова