Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2539/20 Головуючий у 1-й інст. Васильчук О.В.
Категорія 68 Доповідач Галацевич О. М.
10 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №273/2539/20 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області, постановлену 10 листопада 2020 року суддею Васильчуком О.В. у смт. Баранівка,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просив: заборонити ОСОБА_3 чинити йому перешкоди у спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку визначеному рішенням виконавчого комітету Баранівської міської ради «Про участь батька у вихованні дитини», а також заборонити ОСОБА_3 змінювати місце проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , до часу ухвалення рішення судом за позовом, який буде подано ним до суду.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На думку представника заявника, суд не врахував, що ОСОБА_3 всіма доступними засобами намагається зробити неможливою участь заявника у вихованні їхньої спільної дитини та налаштувати сина проти батька за час його відсутності. Зазначає, що такі дії відповідача можуть утруднити або унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, оскільки зміна місця проживання дитини може призвести до погіршення безпосередніх емоційних контактів дитини з батьком. Вказав на існування інших рішень судів першої інстанції, в яких аналогічна заява була предметом задоволення
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви за своїм змістом є нічим іншим як зверненням до суду про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, яке відповідно до вимог закону є самостійним способом захисту порушеного права й може бути оформлено лише шляхом пред'явлення відповідного позову, а не шляхом звернення з заявою про забезпечення у такий спосіб позову, який буде подано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні норм чинного законодавства.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 має намір пред'явити позов до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Зазначені заявником заходи забезпечення позову, які він просить вжити, фактично за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог.
Крім того, заявником не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Судові рішення, на які посилається в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , не мають преюдиційного значення для вирішення питання про забезпечення позову у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують та можуть бути предметом розгляду справи по суті спору.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 15 лютого 2021 року.