Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Косарєва В.І., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 20 січня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
1973 року народження, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 29 травня 2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
- за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у невстановленому слідством місці, повторно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - макову соломку, а 18 травня 2005 року у домогосподарстві його бабусі ОСОБА_2 уАДРЕСА_1працівниками міліції було вилучено 1774 г макової соломки.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, мотивуючи тим, що йому призначено надто м'яке покарання. Крім того, судом невірно застосовано положення ст. 71 КК України, оскільки остаточне покарання повинне призначатися засудженому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила касаційне подання задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також даними протоколів огляду, обшуку, висновку судово-хімічної експертизи, а його злочинні дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, що не оспорюється у поданні.
Однак суд, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком, не в достатній мірі врахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також те, що його неодноразово засуджено за вчинення аналогічних злочинів, крім того, апеляційним судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні не виявив щирого каяття та намагався уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, при призначенні остаточної міри покарання на підставі ст. 71 КК України не враховано, що ОСОБА_1 вчинив вказаний злочин до постановлення попереднього вироку 29 травня 2005 року, тому суд при призначенні остаточної міри покарання повинен був керуватися положеннями ч. 4 ст. 70 КК України.
За таких підстав вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно врахувати вищенаведене, обставини злочину, суспільну небезпечність дій ОСОБА_1, більш повно дослідити дані про його особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.
Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 20 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
Присяжнюк Т.І. Косарєв В.І. Пекний С.Д.