Справа № 944/5507/20
Провадження №2/944/747/21
(заочне)
11.02.2021 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Пилипчук О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Яворівський районний відділ Головного управління ДМС у Львівській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Яворівський районний відділ Головного управління ДМС у Львівській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона являється власницею житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім неї, в даному житловому будинку зареєстрований ОСОБА_2 , який більше дев'яти років там не проживає. Реєстрація відповідача створює їй ряд незручностей, відтак просить постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду письмову заяву у якій заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити, розгляд справи проводити у її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суду не повідомив. Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання та через офіційний сайт "Судова влада" не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засоб не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 ст.317 ЦК України, визначено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частиною першою ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а в частині першій ст.321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину серії НАК 844634 від 25.05.2015 року, виданого державним нотаріусом Яворівської державної нотаріальної контори Вахулою О.В., власником житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.
З акту обстеження від 10.12.2020 року, засвідченого селищним головою Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Перун І.М. та старостою Порічанського старостинського округу Максимич І., вбачається, що в житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 починаючи з 2011 року не проживає.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Припинення права користування житловим приміщенням колишнього члена сім'ї власника житлового будинку може бути підтверджено у судовому порядку, якщо це право пов'язане із захистом права власності відповідно до статті 391 ЦК України, за змістом якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 року в справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20)).
Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не проживає у спірному житловому будинку без поважних причин значно довше строку, встановленого ст.405 ЦК України, між ним та позивачем не укладались жодні угоди щодо користування житлом, суд дійшов висновку, що позов про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житлом підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 128, 141, 247, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втратившим право на користування будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи. якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Ю.М. Колтун