Справа № 953/1232/20
Провадження № 22-ц/818/251/21
8 лютого 2021 року місто Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Кругової С.С.,
суддів - Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Каплоух Н.Б.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", приватний нотаріус Київського нотаріального округу Антирова Ія Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Антирової Ії Володимирівни про визнання недійсними договорів про відступленні прав вимоги за договором іпотеки,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 22 травня 2020 року (суддя Попрас В.О.),-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором, укладений 06.11.2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», а також Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений 06.11.2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент»; визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав приватного нотаріуса КМНО Антипової ТВ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2020 року відкрито позовне провадження по справі.
21.05.2020 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова О.О. надійшла заява про забезпечення позову, в якому заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: 1) заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо звернення стягнення шляхом набуття у власність або продажу, або іншим чином зміни власника частини або власників у цілому квартири АДРЕСА_1 , і належить позичаву ОСОБА_1 ; 2) заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 27.02.2007, квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті.
В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість ТОВ «ФК «Есаймент» у будь-який момент реалізувати безпідставно набуті права іпотекодержателя, а саме: визнати за собою право власності на предмет іпотеки чи продати його, що може призвести до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів та протиправного обмеження прав ОСОБА_1 як власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Орлов О.О. просив заяву про забезпечення позову задовольнити.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» - адвокат Дикий Я.П. проти задоволення заяви заперечував.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 22 травня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова О.О. про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів, вчиняти будь які реєстраційні дії та (або) здійснювати державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 27.02.2007 року - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер майна 14973166) до вирішення спору по суті.
Ухвала мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Спосіб забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, зокрема заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки вважав спів мірним заявленим вимогам.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану.
Зазначає, що обраний судом вид забезпечення позову може бути застосований виключно у відношенні майна, що є предметом спору.
Нерухоме майно, щодо якого судом першої інстанції заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії , не є предметом даного спору.
В обґрунтування своїх висновків суд не навів жодних обставин або фактів, які б свідчили про вчинення ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» дій по зверненню стягнення на предмет іпотеки або підготовці до такого стягнення.
Висновок суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду ґрунтується на припущеннях.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Зазначає, що ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», як новий кредитор, зацікавлено в тому, щоб якомога вигіднішим способом реалізувати набуте право вимоги до ОСОБА_1 .
При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції детально дослідив, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також встановив у чому саме вона полягає.
Також вважає помилковим твердження про те, що нерухоме майно не є предметом спору. Звертає увагу на те, що спір виник з правомірності набуття майнових прав на нерухоме майно, що належить позивачу. У разі задоволення позовних вимог у цій справі суд захищає майнові права позивача на таке майно.
Заборона вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна забезпечує незмінність майнових прав на певне майно протягом існування такої заборони.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення рекомендованих відправлень, а саме судових повісток на 9 год. 30 хв. 8 лютого 2021 року.
Приватний нотаріус ХМНО Антипова І.В. та представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
8 лютого 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року за №211 у зв'язку із введеним карантином.
Судова колегія вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на те, що цивільна справа у провадженні суду на розгляді знаходиться тривалий час, клопотання аналогічного змісту подаються представником позивача вшосте з початку червня з одних і тих же підстав: в судове засідання на 14 год. 30 хв. 25 червня 2020 року (заява на а.с.162), на 09 год. 45 хв. 13 серпня 2020 року (а.с.202), на 12 год. 30 хв. 24 вересня 2020 року (а.с.211), на 09 год. 20 хв. 29 жовтня 2020 року (а.с.230-231), на 10 год. 30 хв. 14 грудня 2020 року (а.с.241-242). У клопотанні від 27 жовтня 2020 року (а.с.230) посилався та надавав результати лабораторного дослідження щодо підтвердження захворювання у позивача ОСОБА_1 , проте жодних доказів щодо захворювання шляхом встановлення діагнозу лікарем чи лікування представника з жовтня 2020 року суду надано не було. Також, протягом розгляду справи представником позивача надавалися письмові відзиви на апеляційну скаргу. Між тим, ним не було викладено причин, які унеможливлювали викладення ним інших своїх міркувань чи надання додаткових доказів або їх наявність у письмовому вигляді та щодо яких саме обставин справи він бажає надати пояснення в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвала в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є вимоги щодо визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги від 06.11.2019 року, укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Есаймент»; визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 06.11.2019 року, укладений між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Есаймент», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим №909; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49569927 від 07.11.2019, на підставі якого було зареєстровано права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 27.02.2007 за ТОВ «ФК «Есаймент» на квартиру трикімнатну АДРЕСА_1 , загальною площею 79,0 м2; визнання протиправним та скасування запису про іпотеку №34044784 від 27.02.2007, відповідно до якого за ТОВ «ФК «Есаймент» зареєстровані права іпотекодержателя за Договором іпотеки від 27.02.2007; визнання протиправним та скасування запису №4560917 від 27.02.2007, відповідно до якого зареєстроване обтяження забороною на нерухоме майно: квартиру трикімнатну АДРЕСА_1 , загальною площею 79,0 м2 за Іпотечним договором від 27.02.2007.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він вернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з метою забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, слід дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними договорів та скасування реєстраційних дій щодо зміни іпотекодержателя за зобов'язанням, тобто предметом спору є лише право на іпотеку, а не сам предмет.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно (квартиру) зареєстровано за позивачем.
Також слід зазначити, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 24 грудня 2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу (а.с.16-18, 19-24).
Отже, відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню (постанова Верховного Суду у справі № 372/1223/17 від 30 травня 2018 року).
Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просив задовольнити позовні вимоги, які мають немайновий характер, а тому доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню. Такий захід забезпечення позову, як заборона здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно державної реєстрації речових прав на іпотечне нерухоме майно неспівмірний з предметом позову, яким є визнання недійсними договорів та скасування рішення державного реєстратора.
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що незастосування вказаних у заяві представника позивача заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб, оскільки він є необґрунтованим видом забезпечення позову у справі з огляду на те, що матеріали справи не містять переконливих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі постановлена з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства і тому, наявні підстави для її скасування в оскаржуваній частині.
Керуючись ст. 251, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1ст. 376, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 22 травня 2020 року - скасувати.
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Орлова Олександра Олександровича про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію прав щодо нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 27.02.2007, квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , до вирішення спору по суті - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченому ст.389 ЦПК України.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
повний текст постанови
складено 9 лютого 2021 року