Справа № 698/979/19
Провадження № 2/698/106/21
04 лютого 2021 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранов О.І.,
за участю секретаря Триліс Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між банком та ОСОБА_2 шляхом підписання заяви від 30.07.2012 року № б/н від було укладено кредитний договір. Згідно вищевказаного договору позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .
21.06.2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Катеринопільської державної нотаріальної контори та отримана відповідь в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа на майно померлого заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».
Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед банком становить 43804,15 грн. Позивач посилаючись на ст.ст. 1218, 1281, 1282 ЦК України просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року провадження у справі відкрито та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.02.2020 року постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
29.01.2020 року відповідачем ОСОБА_1 подано віздзив на позовну заяву, в якій вона заперечила проти позову. Вказує, що не є правонаступником у зобов'язаннях перед банком після померлого сина ОСОБА_2 , та не вступила у спадщину, що не доведено позивачем, про що свідчать відповідні довідки та акти, які відповідач додала до матеріалів відзиву. Відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність доводів позивача просить суд відмовити у задоволенні позову.
21.04.2020 року від предстаника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається такою що прийняла спадщину та є правонаступником померлого у кредитних зобов'язаннях перед банком. Також, позивач зазначив, що відповідач не відмовилася від спадщини у передбачений законодавством строк (шість місяців від дня відкриття спадщини).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду із клопотанням, в якому просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав повністю та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в позові за безпідставністю.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.07.2012 року між АТ КБ"Приватбанк" та ОСОБА_2 на підставі заяви позичальника, був укладений кредитний договір N б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2017 року, актовий запис № 39 від 06.05.2017 року.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на день смерті та відповідно до розрахунку заборгованості за договором, ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 43804,15 грн., яка складається з тіла кредиту.
Як вбачається з копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31).
Відповідно до копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34).
Згідно із відомостями, що містяться у довідці № 195 виданої 23.01.2020 року Катеринопільською селищною радою та Акта депутата від 23.01.2020 року, з січня 2011 року по грудень 2016 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 69,70).
Згідно із відомостями, що містяться у довідці № 131 виданої 27.01.2020 року Єрківською селищною радою та Акта депутата від 27.01.2020 року, з лютого 2016 року по травень 2017 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 71,72).
21.06.2018 року позивачем була направлена претензія кредитора від 09.05.2018 року вих. N SAMDN50000066386400 до Катеринопільської державної нотаріальної контори, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень (а.с. 41).
Як видно з відповіді з Катеринопільської державної нотаріальної контори у Черкаській області від 27.06.2018 року N 674/02-14, спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа №87/2018 на майно померлого заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 42).
Позивач в позовній заяві вказує, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач ОСОБА_1 , на підтвердження чого позивачем надано копії паспортів позивальника та відповідача. Однак, такі обставини спростовуються наданими відповідачами довідками та актами.
Крім того позивачем не надано належних та допустимих доказів, щодо наявності спадкового майна у позичальника ОСОБА_2 .
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину").
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню заборгованості за кредитними зобов'язаннями включаються до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.
Спірні правовідносини регулюються статями 1281,1282 ЦК України.
Зокрема, ст. 1281 ЦК України передбачено пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
За положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до частини третьої статті 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Крім того, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.
З матеріалів справи, зокрема з повідомлення державного нотаріуса Катеринопільської державної нотаріальної контори Черкаської області від 27.06.2018 року N 674/02-14, вбачається, що ніхто зі спадкоємців померлого ОСОБА_2 до Катеринопільської держаіної нотаріальної контори з питань оформлення спадщини не звертався.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 , хоча були зареєстровані за однією адресою, однак разом не проживали, у зв'язку з чим відповідач не вступила в управління або володіння спадковим майном, що свідчить про те, що вона не прийняла спадщину, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно доположень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати (судовий збір) покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 1054,1216, 1219, 1268, 1273 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Баранов О.І.