Справа № 698/445/19
Провадження № 2/698/136/21
28 січня 2021 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Триліс Я.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між банком та ОСОБА_4 шляхом підписання заяви від 30.11.2006 року № б/н від було укладено кредитний договір. Згідно вищевказаного договору позивач надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
25.12.2017 року позивачем була направлена претензія кредитора до Катеринопільської державної нотаріальної контори та отримана відповідь в якій зазначено, що спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа на майно померлого заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».
Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_4 перед банком становить 6628,24 грн. Позивач посилаючись на ст.ст.1218,1281,1282ЦК України просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою суду від 10.07.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 22.10.2019 року постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
11.11.2019 року відповідачем ОСОБА_3 подано віздзив на позовну заяву, в якій вона заперечила проти позову. Вказує, що не є правонаступником у зобов'язаннях перед банком після померлого батька ОСОБА_4 , та не вступила у спадщину, що не доведено позивачем. Відповідно до рішення Катеринопільського районного суду від 22.07.2015 року шлюб між її матір'ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_4 був розірваний. Рішення суду вступило в законну силу 02.08.2015 року. Не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 однією сім'єю із ОСОБА_4 не проживала, оскільки після вступу в законну силу рішення суду про розірвання шлюбу між батьками, а саме із серпня 2015 року батько ОСОБА_4 припинив постійне проживання за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 . З того часу ОСОБА_4 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, відповідач, ОСОБА_5 з 01.02.2015 року по даний час постійно проживає в смт. Катеринопіль Черкаської області, даний факт підтверджує довідка Катеринопільської селищної ради.
Відповідач ОСОБА_5 , посилаючись на безпідставність доводів позивача просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки жоден з відповідачів не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття чи відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 та постійно не проживали з ним на час відкриття спадщини тобто, спадщину не приймали.
Відповідь на відзив від предстаника позивача до суду не надходила.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином, звернувся до суду із клопотанням, в якому просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримав повністю та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, попередньо надавши до суду заяви про розгляд справи без їх участі, просили відмовити в позові за безпідставністю.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.11.2006 року між АТ КБ"Приватбанк" та ОСОБА_4 на підставі заяви позичальника, був укладений кредитний договір N б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 21600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 12.09.2017 року виконавчим комітетом Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, актовий запис № 64 від 12.09.2017 року.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на день смерті та відповідно до розрахунку заборгованості за договором, ОСОБА_4 має заборгованість у розмірі 6628,24 грн., яка складається з: 331,63 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6296,61 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Як вбачається з копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46).
Відповідно до рішення Катеринопільського районного суду від 22.07.2015 року по справі № 698/603/15-ц, шлюб між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний. Рішення суду вступило в законну силу 02.08.2015 року (95-96).
Згідно із відомостями, що містяться у довідці № 921 виданої 30.10.2019 року Мокроркалигірською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області, з 02 серпня 2015 року ОСОБА_4 припинив постійне проживання за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с. 97).
Згідно із відомостями, що містяться у довідці № 927 виданої 31.10.2019 року Мокроркалигірською сільською радою Катеринопільського району Черкаської області, ОСОБА_4 з 02.08.2015 року по 07.09.2017 року постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 98).
Згідно із відомостями, що містяться у довідці № 2928 виданої 29.10.2019 року виконкомом Катеринопільської селищної ради Черкаської області, ОСОБА_5 , з 01.02.2015 року по 11.06.2018 року постійно проживала без реєстрації в АДРЕСА_3 (а.с. 99).
25.12.2017 року позивачем була направлена претензія кредитора від 09.11.2017 року вих. N SAMDN40000009841426 до Катеринопільської державної нотаріальної контори, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень (а.с. 56).
Як видно з відповіді з Катеринопільської державної нотаріальної контори у Черкаській області від 29.12.2017 року N 1494/02-14, спадкоємці померлого ОСОБА_4 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Спадкова справа №198/2017 на майно померлого заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 57).
Позивач в позовній заяві вказує, що спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підтвердження чого позивачем надано копії паспортів позивальника та відповідачів. Однак, такі обставини спростовуються наданими відповідачами довідками.
Крім того позивачем не надано належних та допустимих доказів, щодо наявності спадкового майна у позичальника ОСОБА_4 .
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав i обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права i обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежновід часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину").
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню заборгованості за кредитними зобов'язаннями включаються до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.
Спірні правовідносини регулюються статями 1281,1282 ЦК України.
Зокрема, ст. 1281 ЦК України передбачено пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
За положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно до частини третьої статті 1281ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Крім того, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Абзацом 2 пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами статті 625 цього Кодексу.
З матеріалів справи, зокрема з повідомлення державного нотаріуса Катеринопільської державної нотаріальної контори Черкаської області від 29.12.2017 року N 1494/02-14, вбачається, що ніхто зі спадкоємців померлого ОСОБА_4 до Катеринопільської держаіної нотаріальної контори з питань оформлення спадщини не звертався.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні відповідачі на момент смерті ОСОБА_4 , хоча були зареєстровані за однією адресою, однак разом не проживали, у зв'язку з чим відповідачі не вступили в управління або володіння спадковим майном, що свідчить про те, що вони не прийняли спадщину, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно доположень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати (судовий збір) покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 1054,1216, 1219, 1268, 1273 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий Баранов О.І.