27 січня 2021 року
справа № 2-329/11
провадження № 22-ц/824/1697/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Борця Є.О., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» про заміну стягувачів у виконавчих документах,
У березні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернулось до суду із заявою про заміну стягувачів у виконавчих документах.
Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 20 січня 2011 року солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року в розмірі 784 135 грн 81 коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1700 гривень та витрати на оплату збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року та право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 27 жовтня 2006 року.
5 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір про відступлення прав вимоги №2151/К, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року та право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 27 жовтня 2006 року.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» задоволено.
Замінено публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у виконавчому листі №2-329/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року в розмірі 784135 гривень 81 копійки, витрат на оплату судового збору в розмірі 1700 гривень та витрат на оплату збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Замінено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у виконавчому листі №2-329/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року в розмірі 784135 гривень 81 копійки, витрат на оплату судового збору в розмірі 1700 гривень та витрат на оплату збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Замінено Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у виконавчому листі №2-329/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» боргу за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року в розмірі 784135 гривень 81 копійки, витрат на оплату судового збору в розмірі 1700 гривень та витрат на оплату збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що заявником не доведено заміну кредитора ПАТ «Дельта Банк» на нового кредитора ТОВ «ФК «Приватні інвестиції».
На підтвердження відступлення права вимоги заявником надано договір про відступлення прав вимоги та копію платіжного доручення. Однак, подане платіжне доручення не підтверджує факт отримання грошових коштів за договором, оскільки перерахунок коштів відбувся 28.01.2020 року, тобто до укладення договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020 року, крім того, доручення не підтверджує зарахування коштів на рахунок «ПАТ «Дельта Банк», а списання коштів відбулось з поточного рахунку заявника АТ «Кредобанк». Крім того, заявником не доведено розмір прав вимоги до поручителів. Посилається також на те, що судом першої інстанції не надано оцінки тій обставині, що стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не є предметом зобов'язальних відносин за договором, так як права вимоги за ними до нового кредитора не передавалися. Вказує, що за договорами заявник придбав лише частину заборгованості, яка зазначена у виконавчих листах.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що відповідно до умов договору №2151/Кпро відступлення права вимоги ціна договору сплачується новим кредитором у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, тобто до моменту підписання. Зазначає, що заявником надано достатньо доказів на підтвердження переходу права вимоги. Вказує, що доводи апеляційної скарги щодо недоведеності відступлення прав вимоги в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки договором передбачено, що права кредитора переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Укрсиббанк» відступлено право вимог за договором споживчого кредиту №11066262000та за договорами поруки на користь ПАТ «Дельта Банк», які в подальшому ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Приватні ініціативи».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 20 січня 2011 року (а.с.12-13), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2011 року, солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто борг за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року в розмірі 784 135 гривень 81 копійки, витрати на оплату судового збору в розмірі 1700 гривень та витрати на оплату збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
21 червня 2013 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_5 . Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 червня 2013 року (а.с.21).
8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (а.с.63-110), за яким ПАТ «УкрСиббанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року та право вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 27 жовтня 2006 року.
5 лютого 2020 року ПАТ «Дельта Банк» уклав з ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» договір про відступлення прав вимоги №2151/К (а.с.3-7), за яким ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №11066262000 від 27 жовтня 2006 року та право вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 27 жовтня 2006 року.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони його правонаступником.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів про фактичну передачу новому кредитору документів, які б засвідчували перехід права у зобов'язанні, колегія суддів відхиляє, оскільки ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було надано копію договору № 2151/К про відступлення прав вимог від 05.02.2020 року, та витяг з реєстру у додатку № 1 до цього договору, що підтверджує зміну кредитора у зобов'язанні.
Посилання в апеляційній скарзі про те, перерахунок коштів відбувся 28.01.2020 року, тобто до укладення договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020 року, що ставить під сумнів отримання ПАТ «Дельта Банк» визначеної п.4 договору ціни, та відповідно не доводить перехід до заявника прав вимоги, колегія суддів також відхиляє, з огляду на наступне.
Пунктом 4 договору № 2151/К про відступлення прав вимоги визначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 10 366 204,90 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до п. 14 Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Пунктом 14 Договору визначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання.
Відповідно до копії платіжного доручення № 1825 від 28.01.2020 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» сплатило АТ «ДельтаБанк» 10 366 204,90 грн.
Відтак сплата коштів відбулась відповідно до умов, погоджених сторонами у договорі.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності прав вимоги до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 колегією суддів також відхиляються, оскільки згідно з п.п 17.2, 17.3 Додатку 1 до Договору №2151/К про відступлення прав вимоги від 05.02.2020 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» перейшли права вимоги за договорами поруки №11066262000 від 27.10.2020 року. Пунктом 1 Договору передбачено, що до нового кредитора перейшли всі права вимоги до попереднього кредитора.
Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги про стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду до нового кредитора не передавалися, а також те, що за договорами заявник придбав лише частину заборгованості, судом не приймаються, оскільки п. 2 договору № 2151/К про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, зокрема, вимоги, які випливають із судових справ. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді