10 лютого 2021 р. Справа № 520/12928/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 29.10.20 року по справі № 520/12928/2020
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невключення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацювати відносне ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацьовану оновлену довідку відносно ОСОБА_1 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців з включенням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно не включено до довідки про додаткові види його грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно постанови Кабінету Міністрів України № 18 від 20.01.2016 та індексацію грошового забезпечення. Стверджує, що встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 18 від 20.01.2016 грошова винагорода за участь в АТО входила до складу його грошового забезпечення в розумінні Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та носила постійний характер, оскільки виплачувалась щомісяця, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.04.2020 року у справі №820/3719/18. Також, звернув увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 03.04.209 року у справі №638/9697/17 згідно яких, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. З огляду на зазначене, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі № 520/12928/2020, прийнятим в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невключення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення.
Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацювати відносно ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та направити оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправомірність судового рішення, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі № 520/12928/2020 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на вимоги ст. 9, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ч.2 ст. 2, абз. 7 п.1 ч.1 ст.4, абз. 2 п.1 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», норми постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зазначив, що суми індексації грошового забезпечення мають тимчасовий характер та не відносяться до видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії військовослужбовців. Також, зважаючи на те, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із нарахованих та виплачених військовослужбовцям сум індексації грошового забезпечення не здійснюється, вважає, що відсутні підстави для включення цих сум до розміру грошового забезпечення, з якого військовослужбовцям обчислюється пенсія відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262 -ХІІ та абзацу першого п. 7 постанови КМ України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей». Таким чином, вважає позовні вимог такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують законності рішення суду першої інстанції. Крім аналогічних доводів, що зазначені у позовній заяві звернув увагу на те, що висновок щодо перерахунку та виплату пенсії з урахуванням індексації узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 428/11103/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 643/212/17 та від 12 вересня 2019 року у справі № 235/6160/16-а. На підставі викладеного, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Наказом Державної прикордонної служби України від 19.12.2019 року № 400-ОС позивача було звільнено з військової служби в запас.
При призначенні позивачу пенсії йому не було враховано винагороду, яка виплачувалася згідно постанови Кабінету Міністрів України № 18 від 20.01.2016 року та індексацію грошового забезпечення.
24.07.2020 позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив включити до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, щомісячну додаткову грошову винагороду, що виплачувалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від №18 від 20.01.2016 року та індексацію грошового забезпечення. Також, просив вказану довідку направити до Головного управління пенсійного фонду у Харківській області (а.с.15).
Адміністрація Державної прикордонної служби України листом №11/С-9282 від 28.08.2020 повідомила позивача, що відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 “Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських” розміри винагороди в АТО визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Оскільки серед визначеного статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та пунктом 7 Порядку №393 переліку основних та додаткових видів грошового забезпечення, з розмірів яких обчислюються пенсії, не передбачено врахування розмірів таких видів грошового забезпечення, як винагорода в АТО, допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку, інші разові премії та заохочення, то для включення до розміру грошового забезпечення, з якого з 23.12.2019 обчислено пенсію, сум вищеперерахованих видів грошового забезпечення, навіть за наявності факту сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підстав не має. Крім того, вказано, що Адміністрація Держприкордонслужби не має законних підстав для надання доручення Донецько-Луганському регіональному управлінню про підготовку нової довідки для обчислення призначеної позивачу з 23.12.2019 пенсії з урахуванням сум винагороди в АТО, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, інших разових премій та заохочень, а також індексації грошового забезпечення (а.с.16-17).
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не включено до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно постанови Кабінету Міністрів України № 18 від 20.01.2016 та індексацію грошового забезпечення, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення відносно позивача до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та зобов'язання відповідача опрацювати відносно ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та направити оновлену довідку до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність забезпечити ефективний захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій та включення до довідки про додаткові види грошового забезпечення винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції згідно Постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що винагорода за участь в антитерористичній операції не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим відсутні підстави для включення до складу грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України (перегляду підлягає рішення в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII ( далі - Закон № 2011-XII ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V “Обчислення пенсії”, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Згідно з ст.18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року №2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно з ст.1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого ст.9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів зазначає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
У відповідності до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Таким чином, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Колегія суддів зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, від 30.09.2019 року у справі №750/9785/16-а, від 20.11.2019 року у справі №522/11257/16-а, від 15.07.2020 року у справі №638/13433/17, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та апелянтом не заперечується отримання позивачем індексації грошового забезпечення за останні 24 календарних місяці перед звільненням, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суми індексації грошового забезпечення мають тимчасовий характер та не відносяться до видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії військовослужбовців, колегія суддів вважає неприйнятними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обов'язком відповідача підготувати оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не включення відносно ОСОБА_1 до довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдізпроти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Адміністрацію Державної прикордонної служби України опрацювати відносно ОСОБА_1 оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останніх 24 місяців, до якої включити нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення та направити оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії.
З огляду на встановлені у справі обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволенняя позовних вимог в оскаржуваній частині.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 по справі № 520/12928/2020 в частині задоволення адміністративного позову - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова