Справа № 157/1392/20 Провадження №33/802/131/21 Головуючий у 1 інстанції:Антонюк О. В.
Категорія: ст.ст. 124, 122-4 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
10 лютого 2021 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Вергуна Т.С., особи, щодо якої складені протоколи - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційні скарги особи, щодо якої складені протоколи - ОСОБА_1 на постанови судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 січня 2021 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 січня 2021 року провадження відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 08 серпня 2020 року о 21 год. 26 хв. у м. Києві на з'їзді мосту «Патона» вбік Набережного мосту, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», моделі «LT35», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пунктів 12.1., 13.1. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Разом з тим постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 січня 2021 року провадження відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП, закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 08 серпня 2020 року о 21 год. 40 хв. в м. Києві на з'їзді з мосту «Патона» вбік Набережного шосе, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», моделі «LT35», номерний знак НОМЕР_1 , і будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим вимоги п.2.10 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Постановою Волинського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року матеріали справи про адміністративне правопорушення №157/1392/20 провадження №33/802/131/21 щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення №157/1393/20 провадження №33/802/132/21 щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КупАП. Об'єднано в одне провадження визначивши один номер справи №157/1392/20 провадження №33/802/131/21.
Не погоджуючись з постановами судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими, висновки суду, викладені в рішеннях суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого суд прийшов помилкового висновку про наявність в його діях складу адміністративних правопорушень. Вказує, що судом першої інстанції не враховано його пояснень, оскільки ДТП на його думку виникло з вини ОСОБА_2 . Також вказує, що потерпіла приховала від суду, що зіткнення автомобілів виникло в момент коли вона здавала заднім ходом перебуваючи в пробці на з'їзді з моста «Патона» в бік Набережного шосе. Разом з тим, вказує, що показання свідка ОСОБА_3 є не послідовними, крім цього він не міг бачити за його транспортним засобом чи рухався автомобіль потерпілої заднім ходом чи ні. Зазначає, що рапорти інспектора поліції ОСОБА_4 не можуть слугувати доказом, оскільки він на місці ДТП не перебував, очевидцем події не був, а рапорти склав на власний розсуд на підставі пояснень даних ним та потерпілою. Також вказує, що жоден з свідків не вказав, що за кермом автомобіля «Volkswagen», моделі «LT35» перебував саме він. Вказує, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки про існування протоколів про адміністративні правопорушення за ст.124, ст.122-4 КУпАП, він не здогадувався, а примірники протоколів йому було вручено в судовому засіданні, після чого останній просив відкласти розгляди справи з метою укладення з адвокатом договору про надання йому правової допомоги, однак йому було відмовлено. Просить скасувати постанови суду першої інстанції як незаконні та необґрунтовані, а провадження у справах закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи скарг та матеріалів справ про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який подані апеляційні скарги з викладених у них мотивах підтримав, просив задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Щодо доводів апелянта про те, що судом порушено його право на захист, то апеляційний суд знаходить останні безпідставними, оскільки останній перебував у судових засіданнях, протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності були вручені останньому у приміщенні суду завчасно і він мав можливість скористатися правовою допомогою. Окрім того, останній ніяких клопотань про відкладення розгляду справ не подавав. Таким чином, жодних порушень права на захист, судом допущено не було.
Відповідно до ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Для наявності складу даного адміністративного правопорушення потрібно встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями, або бездіяльністю водія, які суперечать ПДР України, та наслідками у вигляді зіткнення.
Згідно зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, дорожньо-транспортна пригода відбулася 8 серпня 2020 року о 21 год. 26 хв. у м. Києві на з'їзді з мосту Патона у бік Набережного шосе та у результаті події в автомобілі марки «Volkswagen», моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджено лакофарбове покриття, задній бампер, кришка багажника, фара ліва задня, глушник.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав і пояснив, що він не керував автомобілем, оскільки близько 15 років тому був позбавлений права керування транспортними засобами, а автомобілем, який належить матері його дружини і в салоні якого він був на час дорожньо-транспортної пригоди, керував його знайомий, прізвища, номера телефону, адреси місця проживання цього знайомого він не знає, йому лише відомо, що останнього звати ОСОБА_5 і той родом з Житомира. Окрім того, зіткнення відбулося через те, що водій автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_2 здійснила рух автомобілем заднім ходом, скотилася на транспортний засіб, в салоні якого він знаходився, а після дорожньо-транспортної пригоди вони вирішили питання щодо відшкодування спричиненої йому зіткненням шкоди з ОСОБА_2 на місці, остання йому сплатила 2000 грн., і тому вони роз'їхалися.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що факт вчинення ДТП ОСОБА_1 та залишення ним місця ДТП підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , та допитаним в якості свідка в суді першої інстанції ОСОБА_3 , який пояснив що був безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 8 серпня 2020 року у вечірній час доби у м. Києві на з'їзді з мосту «Патона» вбік Набережного шосе. Він рухався автомобілем під мостом зі спуску на Набережну, де наявні дві смуги руху в одному напрямку, перед ним рухався автомобіль «Volkswagen» червоного кольору під керуванням ОСОБА_2 , між автомобілем останньої та його транспортним засобом була дистанція близько 10-12 метрів, і ближча до них смуга з лівої сторони мала розриви, що надавало можливість перестроювання в ліву смугу руху і проїзду наверх на міст, а смуга руху, по якій рухався водій на бусі (автомобіль марки «Volkswagen», моделі «LT35») зі сторони останнього була суцільною, проте цей водій пересік на швидкості суцільну смугу і різко «влетів» на місце між його та ОСОБА_2 автомобілями, і таким чином зіткнувся з автомобілем потерпілої, та у подальшому котився бусом назад, але він (свідок ОСОБА_3 ) встиг своїм автомобілем від'їхати, чим уникнув ще одного зіткнення з боку водія буса. Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції також пояснив, що про ДТП повідомив до поліції, вказав поліції та потерпілій свій номер мобільного телефону і висловив готовність як свідок дати пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Автомобіль під керуванням ОСОБА_2 заднім ходом не рухався, такого на місці події не було. Він (свідок) на місці пригоди до кінця інциденту не був, проте через деякий час після ДТП, йому зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що водій буса залишив місце події.
Ставити під сумнів пояснення даних свідків в апеляційного суду немає, не наведені такі підстави і в самих скаргах.
Крім цього, з рапорту за підписом старшого інспектора-чергового Митчика І. від 1 вересня 2020 року № 4018, із ДПП УПП у м. Києві 1 вересня 2020 року о 17 год. 30 хв. надійшли матеріали перевірки по факту дорожньо-транспортної пригоди, та факту залишення місця події, що мала місце 08 серпня 2020 року на з'їзді з мосту Патона в бік Набережного шосе, за участю автомобілів марки «Volkswagen», моделі «Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , та марки «Volkswagen», моделі «LT35», д.н.з. НОМЕР_1 ; проведеною перевіркою встановлено, що транспортним засобом на той час керував та здійснив дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Разом з тим, п. 1.4., 1.5 ПДР України передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В суді першої інстанції, потерпіла ОСОБА_2 водій автомобіля ««Volkswagen Passat» дала чіткі та послідовні покази про те, що водій автомобіля «Volkswagen LT35» ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з її автомобілем після чого залишив місце ДТП.
Вищевказані покази повністю узгоджуються з дослідженим в суді першої інстанції відеозаписом наданим потерпілою з місця події та схемами ДТП що на місці, де відбулася дорожньо-транспортна пригода, є дві смуги для руху в одному напрямку, однак перестроювання з лівої смуги руху на праву смугу виключається, оскільки наявна суцільна лінія розмітки.
Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Апеляційний суд критично оцінює показання ОСОБА_1 , оскільки вони абсолютно не відповідають дослідженому відеозапису та не підтверджується будь якими доказами.
Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції, оцінивши всі докази в сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП, а доводи апеляційних скарг фактично були досліджені та об'єктивно спростовані при розгляді справи суддею першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг немає.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Тому підстав для скасування постанов судді першої інстанції, на що вказує апелянт у своїх апеляціїих скаргах, немає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційні скарги особи, щодо якої складені протоколи - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанови судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 04 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М.Клок