1 лютого 2021 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., з участю захисника Бабенка А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , адвоката Коваленка Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.12.2020 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 11.12.2019 о 08 год., керуючи транспортним засобом Land Rover Sport н.з. НОМЕР_1 , по Столичному шосе, 31/1 в м. Києві і рухаючись по населеному пункту у порушення вимог п. 12.4 ПДР зі швидкістю 123…140 км/год, здійснив зіткнення з транспортним засобом Hyundai Tucson н.з. НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову судді місцевого суду, виключивши з неї висновки суду про його винуватість та встановлення факту перевищення швидкості руху.
Стверджує, що суддя місцевого суду неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки доказам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення. Також вказує, що суд допустив процесуальні порушення, оскільки на момент розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення сплинули, а тому провадження у справі підлягало безумовному закриттю без встановлення обставин події та винуватості. Також вказує на відсутність у справі належних доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Докази у справі, які суд поклав в основу оскаржуваної постанови, а саме висновок спеціаліста №90 від 03.02.2020 та висновок експертного дослідження №23 складений 11.02.2020 є необґрунтованими, викликають сумніви у їх правильності, не містять даних щодо ідентифікації транспортного засобу і водія, а висновок спеціаліста №90 складений фахівцем, який не має кваліфікації проведення авто технічних експертиз. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення є недопустимим доказом, оскільки носить лише описовий характер.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення захисника Бабенка А.І., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення адвоката Коваленка Д.Л., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі дорожньо-транспортної пригоди, поясненнях водія ОСОБА_2 , висновку експертного дослідження №23, постанові судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.02.2020 року щодо ОСОБА_2 .
При цьому суддя місцевого суду дав оцінку всім доказам у справі та зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Оцінивши докази у їх сукупності, суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 або його захисник не надали.
Висновку експертного дослідження №23 складений 11.02.2020 судом першої інстанції надана об'єктивна оцінка, яка узгоджується з іншими доказами у справі.
Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, призначення судових експертиз від учасників провадження не надходило.
Висновок судді місцевого суду про наявність підстав для закриття провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення є правильним та відповідає вимогам ст.ст. 38, 247 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону в частині визнання його винним у вчиненні правопорушення після закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, адже із змісту ст.ст. 38, 247 КУпАП вбачається, що провадження у справі може бути закрите з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення лише стосовно особи, винуватої у вчиненні правопорушення. У разі встановлення невинуватості особи у вчиненні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі постановлена з дотриманням положень ст.ст. 283-284 КУпАП.
В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду, постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.12.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя