Головуючий у 1 інстанції - Калитка О.М. Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
Україна
Іменем України
6 травня 2010 року справа № 2-а-38/10/1214
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Юрченко В.П.
суддів
при секретарі
за участю:
позивача
відповідача Лях О.П., Горбенко К.П.,
Балакай І.Л.
не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу судовому засіданні
ОСОБА_5
на постанову Лисичанського міського суду Луганської області
від 12 січня 2010 року
по справі № 2-а-38/10/1214
за позовом ОСОБА_5
до Інспектора ВДАІ УМВС України в м. Лисичанську Луганської області Марченка Сергія Вікторовича
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із позовом до Інспектора ВДАІ УМВС України в м. Лисичанську Луганської області Марченка Сергія Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, а саме судом були досліджені докази (протокол та постанова про адміністративне правопорушення, фотографії про скоєне правопорушення), на підставі яких було прийняте рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, що в свою чергу суперечить вимогам ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Також позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушені вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що по відношенню до позивача відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВВ № 113921 від 20 жовтня 2009 року, постановою Серія ВВ № 180098 від 20 жовтня 2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в сумі 340 грн. за порушення п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненням.
Згідно п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненням стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стосовно посилань позивача на те, що особу, яку притягають до адміністративної відповідальності і якщо вона заперечує дане правопорушення, то воно повинно бути підтверджене поясненнями свідків. Колегія суддів з цього приводу зазначає, що докази, які перелічені в ст. 251 цього Кодексу встановлюють наявність складу правопорушення, оцінюються не в сукупності, а окремо один від одного. У разі наявності декількох доказів, то вони оцінюються у сукупності.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем по справі було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВВ № 113921 від 20 жовтня 2009 року (арк. справи 7), що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про адміністративне правопорушення діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених діючим законодавством.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 12 січня 2010 року у справі № 2-а-38/10/1214 за позовом ОСОБА_5 до Інспектора ВДАІ УМВС України в м. Лисичанську Луганської області Марченка Сергія Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді К.П. Горбенко
О.П. Лях