25 листопада 2019 року Справа № 160/9106/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міське паркове господарство» Нікопольської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Комунальне підприємство «Міське паркове господарство» Нікопольської міської ради (далі - КП «Міське паркове господарство» НМР, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 01.07.2019 р. №0020525850 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції та нараховано пеню у сумі 56'194грн. 07коп. Позивач вважає, що вказане рішення, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству.
Ухвалою суду від 24.09.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним, та таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, в січні 2012 року КП «Міське паркове господарство» НМР зареєстроване як юридична особа, 28.11.2005 року, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та є платником єдиного внеску.
З 2014 по 2019 роки підприємство фактично не здійснювало господарську діяльність та не сплачувало єдиний соціальний внесок, тому утворилась заборгованість у розмірі 25'740грн. 80коп.
З лютого 2019 КП «Міське паркове господарство» НМР поновило свою роботу та відповідно до нового штатного розкладу прийнято працівників на відповідні посади та щоб уникнути примусових стягнень та арештів рахунків підприємства 31.05.2019 року платіжним дорученням №14 сплачено заборгованість за єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 33'915грн. 43коп. за грудень 2013, січень-грудень 2014, січень-квітень 2015, лютий-квітень 2019.
01.07.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №0020525850 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Відповідно до вказаного рішення, до позивача, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», застосовано штраф у розмірі 2'410грн. 85коп. (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.01.2014 року до 11.05.2019 року, штраф у розмірі 7'796грн. 03коп. (20% до 01.01.2015 року) за період з 21.01.2015 року до 31.05.2019 року, а також нараховано пеню у розмірі 45'987грн. 19коп. (0,1% суми недоїмки).
Не погодившись з рішенням КП «Міське паркове господарство» НМР звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою, за результатами розгляду якої рішення податкового органу залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон України №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч.ч.8, 11 ст.9 Закону України №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За правилами ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449).
Згідно п.1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями п.п.2 п.2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що відповідно до ч.11 ст.25 Закону України №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Відповідно до п.7 розділу VII Інструкції №449, рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
З аналізу викладених правових норм суд доходить висновку, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.
Суд встановив, що позивач сплатив єдиний внесок за грудень 2013, січень-грудень 2014, січень-квітень 2015, лютий-квітень 2019 з порушенням строку встановленого ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підтверджується платіжним дорученням №14 від 31.05.2019 року.
Оскільки позивач зазначені суми узгоджених зобов'язань своєчасно не сплатив, тому відповідач, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосував штрафні санкції та нарахував пеню.
Позивач вказує, що для визначення сум несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є перевірка платника податків, за результатами якої складається акт перевірки, проте суд не враховує вказані доводи, з огляду на те, що це не відповідає вимогам Інструкції №449. Згідно п.п.2 п.2 розділу VII вказаної Інструкції, розрахунок фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Крім цього, посилання позивача щодо прийняття рішення має передувати перевірка та складення акту за її результатами є недоречним, оскільки стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п.5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, п.7 розділу VII Інструкції передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.
Таким чином, суд вважає, що визначальним для вирішення цієї справи є встановлення факту несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а також платіжного доручення №14 від 31.05.2019 року.
Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.11.2018 року у справі №813/4686/16. А відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0020525850 від 01.07.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і Податковим кодексом України та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449.
Відповідно до частин 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог, оскільки доказів належної та своєчасної сплати єдиного внеску у визначені періоди, суду не надано.
Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову КП «Міське паркове господарство» НМР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення слід відмовити.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Міське паркове господарство» Нікопольської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова