26 березня 2020 року Справа № 160/801/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.08.2019р., провести перерахунок та виплатити заборгованість, що утворилась з 23.08.2019р. із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії з 2017-2018 роки - два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 23.08.2019р., взявши для розрахунку заробітну плату згідно реєстру застрахованих осіб з липня 2000р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, проте отримала відмову, оскільки останнім зроблено переведення (перерахунок) з виду на вид, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Позивач вважає дії відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 27.01.2020 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив, у якому просив в задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на призначення позивачу пенсії по вислузі років з 01.12.2004 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому перехід на пенсію за віком рахується, як перехід з одного виду пенсії на інший, а не як призначення нової пенсії.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 01.12.2004 року отримувала пенсію по вислузі років та 01.03.2005 року відмовилась від неї.
У серпні 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач листом №8718/м-09 від 03.12.2019 відмовив у призначені пенсії за віком та повідомив про переведення (перерахунок) з виду на вид, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України (ч.1 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пункт 8 ст.52 Закону №1788 передбачає право на пенсію за вислугу років працівників освіти та розмір якої передбачено ст.53 цього ж закону.
Пунктом 2 частиною 1 статті 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій мають особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), право на призначення пенсії за віком мають жінки 1961 року народження і старші, які народилися з 01.04.1960 року по 30.09.1960 року - в 59 років та за наявності страхового стажу не менше 26 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за вислугу років з 01.12.2004 року, проте 01.03.2005 року відмовилась від неї.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058.
З огляду на викладенні обставини вбачається, що позивачу вже була призначена пенсія, а наступні звернення із заявою про призначення пенсії рахуються, як перехід з одного виду пенсії на інший, а відтак не може бути призначено нову пенсію.
Стаття 40 Закону №1058 передбачає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок іншого виду пенсії здійснюється із застосуванням показника заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи (60 календарних місяців) може враховуватися заробітна плата (дохід) за періодами страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону №1058, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148) передбачено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Пункт 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058 передбачає, що з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Таким чином, під час призначення пенсії або перерахунку - перехід з одного виду пенсії на інший, після 01.01.2018 року застосовується показник заробітної плати, який застосовувався у 2017 році, тобто за останні три роки (2014-2016).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова