02 лютого 2021 року м. Чернівці
справа № 725/3272/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.
секретар Герман Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2020 року, (головуючий у 1-й інстанції Стоцька Л.А.),-
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.09.2019 року йому було відмовлено в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням по справі №725/3272/19. Вказував на те, що на момент прийняття вищевказаного рішення власником квартири був ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 14.09.2019 року.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 20.01.2020 року подану апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вищевказане рішення без змін.
Однак, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року у справі №725/6302/19 договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 14.09.2019 року визнано недійсним, у зв'язку із чим скасовано право власності за ОСОБА_3 , та зареєстровано право власності на Ѕ частку квартири
Провадження 22ц/822/36/21
на підставі постанови Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №725/1776/18 визнано право власності по Ѕ частці квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 ..
Зазначав, що у зв'язку із тим, що на момент розгляду справи №725/3272/19 не було визнано недійсним договір дарування квартири від 14 вересня 2019 року, а також постанова Верховного Суду у справі №725/1776/18 постановлена 12 лютого 2020 року, якою визнано право власності на Ѕ спірної квартири, тобто після вступу в законну силу рішення по справі №725/3272/19, тому просив переглянути судове рішення за нововиявленою обставиною.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2020 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, прийнятою без всебічного повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
Посилається на те, що на момент прийняття рішення у справі №725/3272/19 Першотравневим районним судом м. Чернівці від 21.10.2019 року та постанови Чернівецьким апеляційним судом від 20.01.2020 року власником квартири був ОСОБА_3 на підставі договору дарування, однак рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, даний договір дарування був визнаний недійсним, у зв'язку із чим скасовано право власності ОСОБА_3 на квартиру.
Вказує, що нововиявленою обставиною є набрання 07.08.2020 року законної сили рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року, яким договір дарування визнано недійсним, та той факт , що між вказаним рішенням та рішенням про усунення перешкод в користування майном існує матеріально-правовий зв'язок, факти встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи, суд першої інстанції розглядаючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дійшов хибного висновку, що це нові докази по справі.
Просив скасувати ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.09.2020 року, якою відмовлено у перегляді рішення за нововиявленими обставинами.
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Андрух Оксана Миколаївна просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Посилається на те, що обставини, зазначені заявником як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, такими не являються. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Тобто, дата набрання законної сили рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року у цивільній справі №725/6302/19 - 07.08.2020 року є новою обставиною, що з'явилася або змінилася після розгляду справи і не є підставою для перегляду рішення по справі про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
З огляду на вищенаведені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої, що підстави для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що він обґрунтовано звернувся до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вважає нововиявленою обставиною факт набрання 07.08.2020 року законної сили рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року, яким договір дарування визнано недійсним.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, оскільки вказана обставина є новою та почала існувати після ухвалення судом рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2019 року, та об'єктивно не існувала на час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, тому така обставина не може вважатися нововиявленою.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, в даному випадку рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року, було постановлено після винесення рішення Першотравневим районним судом м. Чернівці від 21.10.2019 року та постанови Чернівецьким апеляційним судом від 20.01.2020 року, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені даного рішення. Дані обставини є новими, і не можуть розглядатися судом як нововиявлені, оскільки вони не існували на час розгляду справи.
Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає,
щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для перегляду рішення суду від 21.10.2019 року у справі №725/3272/19 за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.
Порушень матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування або зміни ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, оскільки постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови 09 лютого 2021 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк