Справа № 757/58096/19-а
Провадження № 2-а/761/27/2021
05 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Вольда М.А.,
представника відповідача Вільгельм А.Д.,-
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В березні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 (позивач) до Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Департамента з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 22.10.2019 р. №41/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопрушення, передбаченого ст. 96-1 ч.1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. Підставою для прийняття вказаної постанови став акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.09.2019 р. та протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2019 р.
Позивач вважає, що позапланова перевірка була проведена незаконно, оскільки у 2016 р. на замовлення власника квартири АДРЕСА_1 був розроблений Робочий проект «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » щодо влаштування тераси до квартири. В подальшому, замовником ОСОБА_2 було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт, а після фактичного їх виконання- декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 ».
14.11.2016 р. було зареєстровано право власності на реконструйований об'єкт, а проведення перевірки могло відбуватись лише під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Вважає, що перевірка могла здійснюватись лише за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Крім цього, підставою для притягнення до адмінвідповідальності стало те, що ОСОБА_1 розробив та передав замовнику будівництва проектну документацію з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної документації, а саме без містобудівних умов та обмежень, що є складовою вихідних даних для проектування об'єкта будівництва. Однак, для проведення реконструкції квартири містобудівні умови та обмеження не надаються
Водночас, звертає увагу, що в протоколі про адмінправопорушення відсутнє час та місце вчинення, а також постанова винесена до закінчення строку виконання припису.
В зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №41/19 від 22.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 96-1ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 51000,00 грн.
У відзиві на позов представник відповідача заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що відповідальність за достовірність даних, зазначених замовником у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, покладається на замовника. Підставою для проведення перевірки стало звернення ОСОБА_3 від 02.09.2019 р. про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. В ході перевірки встановлено, що квартира № АДРЕСА_1 , загальною площею 303,6 кв.м реконструйована шляхом влаштування додаткової тераси,площею 39,51 кв.м, чим змінено зовнішню конфігурацію житлового будинку, що в свою чергу потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Постанову №41/19 від 22.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 96-1ч.1 КУпАП вважає правомірною. Звертає увагу, що наказом від 27.09.2019 р. №221 було скасовано декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації. Крім цього, необхідність отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу при проведенні перевірки не розповсюджується на органи державного архітектурно-будівельного контролю
Позивач в судове засіданні не з'явився, та свого представника не направив, хоча останній був повідомлений про дату і час розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача заперечує щодо задоволення позову.
Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що представник позивача надав пояснення в судовому засіданні, яке було призначено 16.12.2020 р., тобто позиція сторони позивача по суті справи висловлена, вислухавши думку представника відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони позивача, яка належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. від 04.03.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
01.10.2020 року вказану адміністративну справу було передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 08.10.2020 р. призначено спрощене позовне провадження по розгляду даної справи з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.01.2016 р. замовник ОСОБА_2 подав до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 ». (а.с. 89-90)
27.10.2016 р. Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » (а.с. 91-95)
Посилання представника відповідача у відзиві на позов щодо скасування вказаних декларації наказом від 27.09.2019 р. №221 є безпідставним, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 р. у справі 640/21226/19 визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 221 від 27 вересня 2019 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » від 04 серпня 2016 року № КВ 083162171206 (замовник - ОСОБА_2 ) та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » від 27 жовтня 2016 року № КВ 143163012626 (замовник ОСОБА_2 ).
Проектна документація з перепланування квартири АДРЕСА_2 виконана ОСОБА_1 на замовлення ОСОБА_2 - на а.с. 127-152.
14.11.2016 р. було зареєстровано новозбудований об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 338,2 кв.м, житловою - 217,2 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.10.2019 р. (а.с. 46-49)
03.09.2019 р. до Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва звернулась ОСОБА_3 з заявою про проведення перевірки будівельних робіт, що виконується в квартирі АДРЕСА_2 . (а.с. 88)
05.09.2019 р. Департамент з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав наказ про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 , головного архітектора проекту ОСОБА_1 , ТОВ «СОБІ», ОСОБА_4 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » та направлення про проведення планового (позапланового) заходу. При цьому, строк дії направлення на перевірку з 05.09.2019 по 18.09.2019 р. (а.с. 96, 97)
24.09.2019 р., тобто через 6 днів після закінчення проведення перевірки, на підставі службової записки було видано наказ №711 про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 , головного архітектора проекту ОСОБА_1 , ТОВ «СОБІ», ОСОБА_4 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » та направлення про проведення планового (позапланового) заходу. (а.с. 99-100)
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було складено акт від 26.09.2019 р. №б/н. (а.с. 101-126)
26.09.2019 р. головному архітектору ОСОБА_1 було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » встановлено, що проектна документація на вказаний об'єкт розроблена без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є складовою вихідних даних для проектування об'єкта будівництва. ОСОБА_1 було надано строк до 28.10.2019 р. усунути виявлені порушення вимог законодавства. (а.с. 153-154)
09.10.2019 р. головний державний інспектор інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Сорока М.В. склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що квартира АДРЕСА_2 реконструйована шляхом влаштування додаткової тераси, площею 39,51 кв.м., чим змінено зовнішню конфігурацію житлового будинку, що в свою чергу потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Проектувальник ОСОБА_1 розробив та передав замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідальність за вказані порушення передбачена ст. 96-1 ч.1 КУпАП. (а.с. 160-164)
Постановою директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кузьменка В.В. №41/9 від 22.10.2019 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн.
За змістом частини першої статті 96-1 КУпАП передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта, тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на викладену норму, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення повинна містити відомості про передачу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, замовнику документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства.
Однак, виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення в протоколі не містить об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 96-1 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 передавав (час, місце) замовнику будь-яку документацію для виконання будівельних робіт.
Сам факт, що ОСОБА_1 виконав проектну документацію не свідчить про те, що саме він передавав вказану документацію замовнику, оскільки адміністративно-караним діянням законодавець передбачив саме передачу документації, а не допущення порушень в проектній документації.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,який затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 р. № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи позапланова перевірка була ініційована та проведена після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості.
Між тим, Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 по справі №465/1461/16-а та від 19.01.2019 у справі № 916/1986/18 дійшов висновків, що після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкта до самочинного. Не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
Вказаного висновку дійшов також Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 30.09.2020 р. у справі № 640/21226/19, та вказав, що зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт. З огляду на викладене, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть здійснюватися і щодо збудованого об'єкту. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключається можливість віднесення такого об'єкта до самочинного в силу його узаконення. Крім цього постановою суду встановлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було порушено порядок та процедуру проведення планової перевірки, а саме - проведено перевірку за відсутності на те правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 41 Закону та п. 7 Порядку №553.
Зазначеною постановою суду, як було зазначено вище, визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 221 від 27 вересня 2019 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » від 04 серпня 2016 року № КВ 083162171206 (замовник - ОСОБА_2 ) та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » від 27 жовтня 2016 року № КВ 143163012626 (замовник ОСОБА_2 ).
Згідно ст. 78 ч. 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Всупереч цьому, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96-1 ч.1 КУпАП. Зокрема, надані докази не можуть вважатись належними та допустимими з огляду на порушення процедури та порядку проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_2»
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачами у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96-1 ч.1 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин. Інші доводи сторони у відзиві на позов не спростовують висновків суду про протиправність винесеної постанови.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови №41/19 від 22.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 96-1ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 51000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити 384,20 грн судового збору, потрібно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Потрібно також роз'яснити, що питання про повернення іншої частини сплаченого судового збору вирішується порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотання особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, Законом України «Про рекламу», Правилами благоустрою м. Києва, ст.ст. 7, 152 КУПАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №41/19 від 22.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 96-1ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 51000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: А.А.Осаулов
Повний текст рішення виготовлено 05.02.2021 року