Справа №22ц-815/09
Головуючий у першій інстанції - Асанова З.І.
Доповідач - Плавич Н.Д.
Категорія ЦП: 52.
26 березня 2009 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі-.
головуючого - Плавич Н.Д.
суддів - Галушко Л.А., Кварталової А.М.
при секретарі - Котовій Д.Г.
у присутності: позивача ОСОБА_1, її представника за ордером, представника відповідача по довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15142 на рішення Южного міського суду Одеської області від 19.11.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15142 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернулася з вказаним позовом до відповідача в лютому 2007 р.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що на підстав наказу №68-ОК від 26.09.2000р. була прийнята на роботу у Відкрите акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15142 (надалі ВАТ АТП 15142) на посаду інспектора по профогляду водіїв.
На підставі наказу №55- ОК від 23.12.2006 р. за період роботи з 26.09.2004р. по 26.09.2005 р. їй була надана відпустка строком 31 календарний день з 25.12.2006 р. по 26.01.2007 р.
У період відпустки позивач знаходилася на лікарняному листу з 12.01.2007 р. по 25.01.2007 р. - 13 днів за доглядом за хворою дитиною, сином. З урахуванням лікарняного позивач повинна була стати до роботи 08.02.2007 р.
Після закриття лікарняного листа позивач 25.01.2007 р. звернулася до інспектора відділу кадрів з уточненням дати виходу на роботу і надала лікарняний лист. 11ротягом до 06.02.2007 р. позивач уточнювала у інспектора відділу кадрів дату свого виходу на роботу і ця дати була узгоджена. 6.02.2007 р. працівник відділу кадрів їй повідомила, що позивача звільняють з роботи за прогули, оскільки адміністрація вважає, що після закінчення відпустки з 26.01.2007 р. позивач без поважних причин не приступила до роботи.
На підстав наказу №3-ОК від 06.02.2007 р. позивач була звільнена з роботи з 06.02.2007 р. за прогули.
Позивач посилається на те, що її звільнення з роботи проведено з порушенням трудового законодавства просила про задоволення позов в повному обсязі.
Підтримавши свої вимоги позивач надала докази тому, що внаслідок одруження змінено її прізвище - позивач ОСОБА_1
Представник відповідача позов не визнав.
Рішенням суду 1 інстанції від 19.11.2008 р. позов задоволено частково.
Визнано незаконним наказ №3-ОК від 06.02.2007 р. про звільнення позивача.
Позивач поновлена на роботі на посаді інспектора по профогляду водіїв ВАТ АТП-15142.
Стягнуто з ВАТ АТП-15142 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу 14 255,91 грн. з утриманням з вказаної суми обов'язкових платежів, в тому числі і страхових внесків.
Стягнуто з ВАТ АТП-15142 на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
Стягнуто з ВАТ АТП-15142 на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу 2 500 грн.
В решті вимог - відмовлено.(а.с. 217-219).
В апеляційній скарзі відповідач просить про скасування рішення, прийняття нового рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку задовольнити апеляційну скаргу частково, рішення змінити в частині суми, що стягнута у відшкодування моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 працювала в ВАТ АТП 15142 на посаді інспектора про профогляду водіїв.
На підставі наказу №3 - ок від 06.02.2007 р. звільнена з 06.02.2007 р. з посади інспектора по профогляду водіїв по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули (а.с. 10). Законність наказу про звільнення позивач оспорює.
Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами КЗпП України, Законом України " Про відпустки", Законом України" Пре загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням", врегульовані роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992р. №9 з наступними змінами і доповненнями.
Відповідач, адміністрація ВАТ АТП 15142 при звільненні позивача з 06.02.2007 р. за прогули, посилалася на те, що позивач, після закінчення щорічної відпустки з 25.12.2006 р. по 26.01.2007 р. без поважних причин до роботи не заступила.
Суд 1 інстанції ретельно перевіряв доводи і заперечення сторін і встановив наступне.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в ВАТ АТП 15142 на посаді інспектора про профогляду водіїв.
На підставі наказу №55 ок від 23.12.2006 р. позивачу була надана щорічна відпустка за період роботи з 26.09.2004р. по 26.09.2005 р. на 31 календарний день з 25.12.2006 р. по 26.01.2007 р. (а.с. 9).
У період перебування у відпустці позивачці був наданий листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною на період з 12.01.2007 р. по 25.01.2007 р., вказане підтверджується лікарняним листком (а.с. 8).
На підставі наказу №3 - ок від 06.02.2007 р. позивач була звільнена з 06.02.2007 р. з посади інспектора по профогляду водіїв по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули.
Згідно ст. 80 КЗпП України, ст. 11 Закону України " Про відпустки" щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. Якщо ж непрацездатність, що настала у період щорічної відпустки, пов'язана з доглядом за хворою дитиною, доглядом за іншим членом сім'ї та іншими обставинами, зазначеними в п.6 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням" працівник право на допомогу не одержує, але право на продовження відпустки одержує, якщо непрацездатність належно засвідчена.
Таким чином, вказані вище закони підтверджують право позивачки на продовження відпустки, яка у період щорічної відпустки перебувала на лікарняному у зв'язку з доглядом за хворою дитиною.
При розгляді справи також встановлено, що позивач своєчасно повідомила адміністрацію, працівника відділу кадрів про те, що вона знаходиться на лікарняному і передала лікарняний у відділ кадрів.
У відповідності з вимогами ст. 147 КЗпП України звільнення це один з заходів дисциплінарного стягнення. Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування заходів дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен заждати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення має враховуватися ступень тяжкості вчиненого проступку, обставини за яких вчинено проступок, попередня робота. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
При розгляді справи встановлено, що від позивача не були отримані письмові пояснення щодо причини її невиходу на роботу після 26.01.2007 р., незважаючи на те, що позивач неодноразово повідомляла адміністрацію через працівника відділу кадрів про наявність у неї лікарняного по догляду за хворою дитиною.
Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п4ст40КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету. Розгляд подання про звільнення за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.
Якщо працівник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання в межах п'ятнадцяти денного строку. У разі повторної неявки працівника без поважних причин подання може розглядатися у його відсутності.
Судом встановлено, що про проведення засідання профспілкового комітету 06.02.2007 р., тобто в день звільнення, позивача не повідомили.
Згода профспілкового органу на звільнення не може мати юридичного значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів. Судом також встановлено, що в порушення вимог діючого трудового законодавства на засіданні профспілкового органу були присутні лише три члена профспілкового комітету. Вказане підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Дав оцінку вказаним вище доказам, колегія погоджується з висновком суду щодо порушень вимог діючого трудового законодавства, які допустив відповідач, адміністрація ВАТ АТП 15142 при звільнені позивача з роботи. З вказаних вище підстав наказ про звільнення позивача з роботи обґрунтовано визнано незаконним, позивач поновлена на роботі на посаді інспектора по профогляду водіїв.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд не прийняв до уваги вимоги п 6ст. 35 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням" спростовуються матеріалами справи і висновком суду. У вказаній нормі закону зазначено, щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною, яка не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній відпустці, в той же час право на продовження відпустки працівник одержує, якщо непрацездатність засвідчена належним чином.
У відповідності з вимогами ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням вказаної норми закону, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №100 зі змінами і доповненнями сума заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу складає 14255 грн. 91 коп. Суд обґрунтовано стягнув вказану суму із зазначенням про утримання із вказаної суми обов'язкових платежів, в тому числі і страхових внесків.
У відповідності з вимогами ст. 237-І КЗпП України з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 3000 грн.
З висновком суду щодо суми 3 000 грн. колегія не погоджується і дійшла висновку зменшити суму у відшкодування моральної шкоди до 1000 грн. з урахуванням обставин що зібрані по справі, прийнято до уваги, що на час розгляду справи в апеляційному суді рішення суду в частині поновлення позивача на роботі виконано, позивач поновлена на роботі, працює.
Колегія погоджується з висновком суду в частині відшкодування витрат позивача на правову допомогу у відповідності з вимогами ст. 79,88 ЦПК України. В матеріалах є докази тому, що позивач на правову допомогу сплатила 2500 грн. Вказане підтверджується квитанцією №790176 від 04.08.2008 р., та довідкою №65 від 04.08.2008 р.
Оскільки рішення суду в частині суми щодо відшкодування моральної шкоди колегія змінює, у відповідності з вимогами ч 2 ст. 314 ЦПК України колегія постановляє нове рішення.
Керуючись ст. ст. 303,307 ч1 п2,309 ч1пЗ, 316,317,319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15142 задовольнити частково, рішення Южного міського суду Одеської області від 19.11.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15142 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди змінити, постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15142 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ №3-ОК від 06.02.2007 р. про звільнення позивача ОСОБА_1 з посади інспектора по профоглялду водіїв з 06.02.2007 р. по п.4 ст. 40КЗпП України.
Позивача ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді інспектора по профогляду водіїв ВАТ АТП-15142.
Стягнути з ВАТ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 14 255,91 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн.. 91 коп.) з утриманням з вказаної суми обов'язкових платежів, в тому числі і страхових внесків.
Стягнути з ВАТ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. (одна тисяча грн. ).
Стягнути з ВАТ АТП-15142 на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу 2 500 грн. (дві тисячі п'ятсот грн. )
В решті вимог - відмовити.
Стягнути з ВАТ АТП 15142 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. (п'ятдесят одна грн. ) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. (тридцять грн. )
Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення.
Рішення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України через суд касаційної інстанції.