Справа № 22ц-1441/2009
Категорія ЦП:34
Головуючий у першій інстанції Нікітіна С.Й.
Доповідач Журавльов О.Г.
1 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Доценко Л.І., Оверіної О.В.,
при секретарі Яні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу виконуючи обов'язки прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Державного казначейства України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та після уточнення позовних вимог просив визнати дії співробітників міліції, які призвели до втрати належного позивачу автомобіля, незаконними та відшкодувати йому матеріальні збитки в розмірі 6735 грн. і моральну шкоду в розмірі 10000 грн., спричинені такими діями, а також судові витрати в сумі 684,35 грн.
При цьому він мотивував свої вимоги тим, що в під час оперативно-розшукових дій, співробітники Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області не забезпечили належне зберігання належного позивачу автомобіля ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, в результаті чого автомобіль було викрадено. Вартість даного автомобіля згідно експертного висновку становить 6665 грн., оплата послуг експерта 70 грн. Крім того, винними діями міліціонерів, позивачу було спричинено моральну шкоду, яку останній оцінює в розмірі 10000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси 23 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Визнанні неправомірними дії співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, які виразились у незабезпечені охорони знайденого після викрадення автомобіля ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, що призвело до повторного викрадення автомобіля.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Приморського районного відділу Одеського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області за рахунок державного бюджету 15000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями співробітників міліції, та 684,35 грн., судових витрат. В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 112-114).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.10.2007 року роз'яснено, що виконання рішення суду від 23.07.2007 року передбачає стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету 15000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди та 648,35 грн., судових витрат (а.с. 123-124).
В апеляційній скарзі виконуючи обов'язки прокурора Приморського району м. Одеси просить рішення суду першої інстанції від 23.07.2007 року в частині визнання неправомірними дій співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області скасувати і провадження у цієї частині закрити, у частині відшкодування моральної шкоди скасувати і у задоволенні цих вимог позивачу відмовити, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.
Представники прокуратури Приморського району м. Одеси, Державного казначейства України, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.
Відповідно ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміни з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 районний суд з'ясувавши обставини справи та давши оцінку всім зібраним у справі належним доказам, обґрунтовано виходив з того, що у зв'язку з неправомірними діями співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області які виразились у незабезпечені охорони знайденого після викрадення автомобіля ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, що призвело до повторного викрадення вказаного транспортного засобу, позивачу спричинено моральну шкоду.
Доводи апеляційної скарги про розгляд заявленого позову ОСОБА_1 за вимогами КАС України не ґрунтуються на законі.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1, посилався на ст. ст. 1166,1167 ЦК України.
Судова колегія вважає, що дані вимоги, всупереч твердженню скарги, не носять публічно-правового характеру, тому вони підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Посилання скарги на необґрунтованість оскаржуваного рішення суду є безпідставними.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 11.05.2005 року біля ринку «Привоз» в м. Одесі, було викрадено автомобіль ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, який в той же день повідомив про угон Приморський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
16.05.1005 року позивачу було повідомлено, що автомобіль знайдено і він знаходився на подвір'ї будинку АДРЕСА_1. Проте, для проведення оперативно-розшукових дій по встановленню особи викрадача, вказаний автомобіль співробітники міліції ОСОБА_1 не повернули, а залишили на декілька діб на подвір'ї вказаного будинку, про що повідомили власника автомобіля, який проти цього не заперечував.
Після звернення 18.05.2005 року ОСОБА_1 до Приморського РВ, останньому повідомили, що його автомобіль повторно викрадений та запевнили, що протягом 3-4 доби він буде знайдений та повернутий власнику. Данні обставини підтверджено матеріалами справи та поясненнями сторін.
25.05.2005 року ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Приморського району м. Одеси з заявою на дії співробітників міліції і 31.05.2005 року за № 1069 ж отримав відповідь, в якій зазначено про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у неналежному зберіганні автомобіля (а.с. 14,15).
Дані обставини, також підтверджується висновком УВБ в Одеській області ДВБ ГУБОЗ МВС України від 6.07.2005 року дослідженого апеляційним судом.
На час розгляду справи автомобіль ОСОБА_1 не знайдено.
За таких обставин, суд першої інстанції з'ясувавши обставини справи та давши оцінку всім зібраним у справі належним доказам, прийшов до правильного висновку, що у зв'язку з неправомірними діями співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області які виразились у незабезпечені охорони знайденого після викрадення автомобіля ВАЗ 2101 дн НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, що призвело до повторного викрадення вказаного транспортного засобу, позивачу спричинено моральну шкоду.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд в цієї частині повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Разом з тим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, стягнув зависокий розмір моральної шкоди.
Визначаючи розмір завданої моральної шкоди позивачу в розмірі 15000 грн., суд першої інстанції врахував моральну цінність для ОСОБА_1 викраденого автомобіля, а також зміни в повсякденному житті позивача, які пов'язані з віддаленістю місця його роботи.
Проте повністю погодитись з цим висновком районного суду неможливо, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, які викладенні в п. п. 3,5, 9 постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи вказані вище конкретні обставини справи, приймаючи до уваги характер та обсяг страждань позивача, судова колегія приходить до висновку, що розмір моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з урахуванням принципу розумності і справедливості, необхідно зменшити до 7000 грн.
Керуючись ст. ст. 209,303,304,307,309 ч. 1 п. 3,314,315,319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу виконуючи обов'язки прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах Держави в особі Державного казначейства України задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 липня 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити. Зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з єдиного казначейського рахунку за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 до 7000 гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.