Справа № 22ц-147\09
Категорія 45 ЦП
Головуючий у першій інстанції Пучкова І.М.
Доповідач Ващенко Л.Г.
12 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Повар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2008 року у цивільній справі за позовом Одеської міської ради, третя особа: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради до ОСОБА_2, державного підприємства "Центра державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - ДП ЦДЗКДКУЗР") в особі Одеської регіональної філії про визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку,
08.04.2008 року, Одеська міська рада, звернулась із позовом про визнання недійсним державного акту від 29.12.2006 року про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, визнання недійсним договору дарування спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 28.04.2007 року, скасування державного акту від 30.05.2007 року про право власності на спірну земельну ділянку на прізвище ОСОБА_3, посилаючись на те, що державний акт на прізвище ОСОБА_2 був виданий з порушенням норм чинного законодавства, тобто на підставі рішення суду, яке не набрало законної сили.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2008 року, суд забезпечив позов шляхом: заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження спірної земельної ділянки та заборони ДП ЦДЗКДКУЗР в особі Одеської регіональної філії здійснювати будь-які дії щодо видачі державного акту про право власності на спірну земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У засіданні колегії суддів: представники Одеської міської ради і Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради скаргу не визнали; ОСОБА_1, ОСОБА_2, представники ДП ЦДЗКДКУЗР в особі Одеської регіональної філії у судове засідання не з'явились.
Ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, зокрема, забороняючи будь-яким особам вчиняти дії по відчуженню, а ДП ЦДЗКДКУЗР в особі Одеської регіональної філії видавати державний акт про право власності на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За змістом ч. ч. 1 п.2,3 ст. 52 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач - Одеська міська рада, заявила у суді вимоги до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту від 29.12.2006 року про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 у м. Одесі на ім'я ОСОБА_2, визнання недійсним договору дарування від 28.02.2007 року спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасування державного акту від 30.05.2007 року про право власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3
Таким чином, має місце спір про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1.
Оскільки у встановленому законом порядку оспорюється право на спірну земельну ділянку, заявлені вимоги про визнання недійсними державних актів про право власності на цю земельну ділянку та договору дарування, невжиття заходів забезпечення позову дійсно може утруднити, зробити неможливим виконання рішення суду у справі.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову.
Застосований судом вид забезпечення позову, а саме: шляхом заборони вчиняти певні дії, є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Доводи апелянта про те, що суд не повинен був забезпечувати позов, оскільки вимоги заявлені до ОСОБА_2, а не до неї, власника спірної земельної ділянки і її право на цю земельну ділянку ніким не оспорюється, безпідставні.
З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2008 року Одеською міською радою був заявлений позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 28.07.2008 року суд постановив ухвалу про забезпечення позову, а 16.09.2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій зазначила, що вона є спадкоємцем ОСОБА_3, надавши копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с.2-4,44,54,55). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.03.2008 року, ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спірну земельну ділянку.
Зважаючи на те, що сторона у справі - відповідач ОСОБА_3 помер і його спадкоємцем є апелянт - ОСОБА_1, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України (процесуальне правонаступництво), зобов'язаний залучити ОСОБА_1 до участі у справі у якості відповідачки.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що на підставі ухвали суду про заборону вчиняти певні дії, вона, як власник земельної ділянки обмежена у праві на користування спірною земельною ділянкою, що порушує її право власності і вона буде вимушена вимагати відшкодування шкоди, завданої забезпеченням позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Забезпечення позову шляхом вчиняти певні дії, а саме: забороною вчиняти дії по відчуженню та забороною видавати державний акт про право власності на спірну земельну ділянку, не перешкоджає ОСОБА_1, на час дії ухвали суду про забезпечення позову, володіти та користуватись земельною ділянкою.
Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.
Приймаючи до уваги, що ухвала суду постановлена із додержанням вимог закону, ухвала суду про забезпечення позову підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307 ч.2 п.1,312 ч. 1 п.1,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 липня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.