Справа № 22ц-584\09
Категорія 4 ЦП
Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С.М.
Доповідач Ващенко Л.Г.
12 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Повар О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одесі від 14 серпня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН про визнання права власності на приміщення горища,
10.07.2008 року, ОСОБА_4, звернувся із позовом про визнання за ним права власності на приміщення горища площею 170,5 м2 по АДРЕСА_1, зазначаючи, що він є власником квартири №5 у цьому будинку, над якою розташовано приміщення спірного горища.
Посилаючись на те, що спірне приміщення є допоміжним і є власністю мешканців будинку АДРЕСА_1, а співвласники інших квартир у будинку дали згоду на передачу приміщення горища у його власність, позивач просив позов задовольнити.
Відповідачі, представники Одеської міської ради і КП ОМБТІ та РОН позов не визнали.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2008 року позов задоволено: суд визнав за позивачем право власності на приміщення горища площею 170,5 м2 по вул. Грецькій у м. Одесі, зазначивши, що дане рішення є підставою для державної реєстрації права власності на приміщення за позивачем.
В апеляційній скарзі апелянти просять рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У засіданні колегії суддів: представник апелянтів і представник Одеської міської ради скаргу підтримали; ОСОБА_4 і його представник скаргу не визнали; представник КП ОМБТІ та РОН у судове засідання не з'явився.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що спірне приміщення горища є допоміжним приміщенням, яке є загальною спільною власністю мешканців будинку АДРЕСА_1 і власники квартир, співвласники приміщення горища не заперечують проти передачі цього приміщення у власність позивача.
Колегія суддів з висновком суду не погоджується, оскільки такого висновку суд дійшов у порушення норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Позивач просив визнати за ним право власності на приміщення горища, зокрема з підстав ст. 369 ЦК України, стверджуючи, що це приміщення є допоміжним і знаходиться у спільній сумісній власності мешканців будинку, заявивши вимоги до Одеської міської ради і КП ОМБТІ та РОН.
Згідно із ч.2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників.
Між тим, мешканці будинку АДРЕСА_1 до участі у справі судом першої інстанції не залучені.
Суд, вирішуючи спір, коло осіб, які повинні приймати участь у справі не визначив.
ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги, посилався на те, що співвласники майна дали згоду на передачу спірного майна йому у власність, що підтверджується нотаріально посвідченою 23.01.2008 року заявою від: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а. с.4).
Суд, задовольняючи позов, також виходив із вказаної заяви.
Проте висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Так, до суду із позовом ОСОБА_4 звернувся 10.07.2008 року (а. с.2,3), а 14. 08.2008 року суд ухвалив рішення у справі (а. с.41).
На час вирішення судом спору, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не були власниками квартир по АДРЕСА_1, оскільки здійснили відчуження належних їм квартир ОСОБА_13, ОСОБА_14, ТОВ "ТАЛ ХОЛДИНГ", при цьому: ОСОБА_7 і ОСОБА_8, за договором купівлі-продажу від 29.01.2008 року продали квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_13; ОСОБА_10, за договором купівлі-продажу від 24.06.2008 року продала квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_14, а ОСОБА_11, разом із ОСОБА_15, за договором купівлі-продажу від 20.02.2008 року, продала квартиру АДРЕСА_3 ТОВ "ТАЛ ХОЛДИНГ".
Крім того, апелянти додали до апеляційної скарги договори купівлі-продажу квартир у будинку АДРЕСА_1 між: ОСОБА_16 та ОСОБА_3 від 13.11.2007 року (квартира №3); від 22.02.2007 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_2 (квартира №6); від 29.03.2007 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (квартира №4); від 23.09.2003 року між ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_19 (квартира№6).
Суд, зазначені обставини не з'ясував, власників квартир (співвласників майна) до участі у справі не притягнув.
Не звернув увагу суд і на те, що у заяві від 23.01.2008 року, мешканці будинку, які не заперечували передати позивачу у власність приміщення горища, дали згоду на передачу позивачу приміщення горища площею-146,5 м2 (а. с.4), а не-170,5 м2, як просив позивач і як вирішив суд (а. с.2,3, 41).
Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 21.11.2001 року визначені поняття "допоміжного" і "нежилого" приміщення, при цьому, "допоміжне" приміщення, це приміщення, призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а "нежиле", це приміщення, яке належить до житлового комплексу і не відноситься до житлового фонду, а є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
У матеріалах справи наявний висновок ПП "Дельта" за 2008 рік про технічний стан та призначення приміщення горища по АДРЕСА_1, згідно якого приміщення горища не використовується як допоміжне приміщення, а є нежилим і повинно розглядатись як самостійний об'єкт у цивільно-правових відносинах (а. с.15-19). Крім того, у висновку зазначено, що будинок по АДРЕСА_1 (колишній "Доходний будинок") збудовано у кінці XIX ст. і є пам'яткою містобудування та архітектури на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №580 від 27.12.1991 року, охоронний № 350-ОД.
Суд на зазначені обставини уваги не звернув, вирішуючи спір, виходив з того, що спірне приміщення є допоміжним.
Зважаючи на те, що будинок є пам'яткою містобудування та архітектури, суд повинен був залучити до участі у справі орган з питань охорони об'єктів культурної спадщини (відповідне управління Одеської міської ради або Одеської обласної державної адміністрації), оскільки рішення суду впливає на права і обов'язки цього органу стосовно охорони пам'яток містобудування та архітектури.
Приймаючи до уваги, що встановлено порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду слід визначити коло осіб, які повинні приймати участь у справі, а саме: залучити до участі у справі власників квартир будинку і орган з питань охорони об'єктів культурної спадщини; встановити обставини справи та визначити правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, а також визначити яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 303,307 ч. 1 п.5,311 ч. 1 п. 4,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2008 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.