05 лютого 2021 року справа №320/2792/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2019 року №0134017-5106-1004.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику (повідомлення) сторін.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач протиправно визначив їй податкове зобов'язання з транспортного податку, адже автомобіль, що належить їй на праві власності, відсутній в переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2018 року, а тому він не є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно і підстави для його скасування відсутні, оскільки на час винесення податкового повідомлення - рішення були відсутні будь-які підстави для незастосування у 2018 році норм Податкового кодексу України щодо фізичної особи ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, що є об'єктом оподаткування транспортним податком, та яка зобов'язана сплачувати транспортний податок, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки Land Rover модель Range Rover 2015 року випуску з об'ємом двигуна 2995 кубічних сантиметрів, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 8-9).
Податковим повідомленням-рішенням від 27 вересня 2019 року №0134017-5106-1004 ГУ ДФС у Київській області визначило ОСОБА_1 податкове зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік у розмірі 16666,67 грн. (а.с. 7).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішення, позивачка звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), статтею 267 якого визначені елементи транспортного податку.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України передбачено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році є легкові автомобілі віком до п'яти років, середньоринкова вартість яких, за розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, є вищою за 1396125,00 грн. (3723х375).
Для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком Кабінетом Міністрів України постановою від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику.
Відповідно до пункту 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403.
Пунктом 5 Методики передбачено, що ідентичними [для цілей пункту 2 Методики] є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану..
Відповідно до пункту 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Аналіз положень пункту 267.2.1 ПК України у взаємозв'язку з пунктами 2, 13 Методики дає підстави для висновку, що конкретний перелік автомобілів, що є об'єктами оподаткування транспортним податком, визначається Мінекономрозвитку та оприлюднюється ним на власному веб-сайті, а платниками транспортного податку є власники ідентичних в розумінні пункту 5 Методики автомобілів.
Як було встановлено судом, позивачка є власницею автомобіля марки Land Rover модель Range Rover 2015 року випуску з об'ємом двигуна 2995 кубічних сантиметрів.
Водночас, відповідно до переліку автомобілів, що опублікований на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, у 2018 році об'єктом оподаткування є автомобілі марки Land Rover модель Range Rover починаючи з 2013 року випуску з об'ємом двигуна: 3000 см3, тип пального - дизель; 3000 см3, тип пального - бензин, 4400 см3, тип пального - дизель, 5000 см3, тип пального - бензин; 2000 см3, тип пального - гібрид.
Визначаючись, чи є автомобілі з об'ємом двигуна 2995 і 3000 кубічних сантиметрів ідентичними для цілей віднесення його до об'єкту оподаткування транспортним податком, суд керується висновками Верховного Суду у постанові від 05 листопада 2018 року у справі №822/2687/17.
Зміст висновків Верховного Суду, викладених у вказаному рішенні за аналогічних правовідносин, зводиться до того, що характеристики автомобілів у частині об'єму двигуна, які є об'єктами оподаткування транспортним податком, у відповідному переліку повинні сприйматися в тому значенні, у якому вони є, якщо законом або іншим нормативно-правовим актом не надано дозволу на застосування заокруглених чи приблизних значень.
Такий висновок випливає із закріпленої у статті 4 ПК України презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, в розумінні Методики автомобіль, що належить позивачці, не є ідентичним до автомобілів, що відповідно до ПК України та Методики є об'єктами оподаткування транспортним податком, адже має інший (менший) об'єм двигуна.
При цьому відповідач у порядку, передбаченому абзацом другим пункту 13 Методики, не звертався до Мінекономрозвитку для визначення середньоринкової вартості автомобіля Land Rover Range Rover 2015 року випуску з об'ємом двигуна 2995 см3 для внесення інформації про нього до переліку об'єктів оподаткування транспортним податком.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для визначення позивачці грошового зобов'язання з транспортного податку, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 27 вересня 2019 року №0134017-5106-1004 є протиправним та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Системно проаналізувавши положення законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 19.03.2020 № 7124.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі у сумі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 371 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27 вересня 2019 року №0134017-5106-1004.
3. Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 43141377) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 05.02.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.