Рішення від 08.02.2021 по справі 320/3244/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Київ № 320/3244/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування акту, припису та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Житлово-комунальне підприємство «Немішаєве» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт № 22 дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 31.05.2019, складений за наслідком позапланової перевірки позивача;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 12 від 03.06.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін № 11 від 05.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що дії відповідача щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є протиправними, як і прийняті за її результатами припис та рішення про застосування санкцій, адже відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, зокрема, необґрунтовано збільшено період, який мав охоплюватись перевіркою, відповідач, всупереч погодженню профільного міністерства на проведення перевірки самостійно змінив її предмет. Також, позивач вказує на те, що відповідачем не було здійснено відеофіксації перевірки, не враховано та не відображено в акті перевірки наданих позивачем зауважень з документами на 75 аркушах.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

28 серпня 2019 року до суду від Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що заявлені позовні вимоги є такими, що не підтверджені належними обґрунтуваннями та доказами. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що позапланову перевірку позивача було проведено на законодавчо визначених підставах, її предмет не було самостійно змінено або збільшено, період, за який охоплено перевіркою відповідає обставинам, що підлягали перевірці, а її результати були належним чином та у відповідності до норм чинного законодавства оформлені.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернень громадян (лист № КО-998 від 26.02.2019, лист № Н-118 від 14.02.2019), погоджень Мінекономрозвитку від 14.03.2019 № 3805-05/11073-03 та від 14.03.2019 № 3805-05/11071-03), відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області «Про проведення позапланової перевірки ЖКП «Немішаєве» № 1250-Д від 20.05.2019 та посвідчення (направлення) № 1250 від 20.05.2019, Законів України «Про ціни і ціноутворення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Держпродспоживслужби від 20.12.2017 № 1207 «Про впровадження процедури відеофіксації» та Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, завідуючим сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Фроловою О.В. та головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Бондарем Д.А. в період з 21.05.2019 по 31.05.2019 було здійснено позапланову перевірку ЖКП «Немішаєве» з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, у тому числі з використанням внутрішньобудинкових систем.

За результатами проведення перевірки, контролюючим органом був складений акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 31.05.2019 № 22.

На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом був складений припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 03.06.2019, яким зобов'язано ЖКП «Немішаєве»:

1. В термін до 03.08.2019 повернути споживачам/мешканцям «ОСББ Житловий Комплекс Світлиця» за період з 01.02.2019 по 30.04.2019, шляхом здійснення перерахунку за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, суму у розмірі 2328,81 грн.;

2. В термін до 01.08.2019 привести у відповідність до вимог діючого законодавства та Порядків формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення і подати на затвердження до органу місцевого самоврядування відповідно до п. 2 ч. 3 cт. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII та cт. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

3. Інформацію про виконання припису та вжиті заходи надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.06.2019 зобов'язано ЖКП «Немішаєве» повернути споживачам (населенню) за період з 01.02.2019 по 30.04.2019 шляхом здійснення перерахунку за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 5175,85 грн. протягом 30 календарних днів з дня отримання цього рішення.

Також вказаним рішенням застосовано до ЖКП «Немішаєве» штраф у розмірі 5175,85 грн., який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає зарахуванню в дохід державного бюджету.

Не погоджуючись із діями контролюючого органу по процедурі проведення перевірки та оформленими за наслідком її здійснення актом, приписом та рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (також по тексту - Держпродспоживслужба), яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі також Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно норм п. 7 Положення № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, при цьому, що у п. 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, що затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 23.08.2017 № 761, перелічено функції та завдання, що покладені на Головне управління.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі по тексту також - Закон № 877).

Відповідно до положень ст.1 Закону № 877, у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 6 Закону № 877, однією з підстав для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що, підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.

Таким чином, однією з підстав, що визначені Законом, проведення контролюючим органом позапланового заходу, є звернення фізичної особи (осіб) із заявою про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю.

З матеріалів справи вбачається, що проведенню позапланової перевірки передували звернення громадян (фізичних осіб) листами № КО-998 від 26.02.2019 та № Н-118 від 14.02.2019 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в яких зазначалось про порушення з боку ЖКП «Немішаєве» порядку формування, встановлення та застосування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, які введені в дію згідно рішення Виконавчого комітету Немішаєвської селищної ради від 22.01.2019 № 3 та п. 2 наказу по підприємству від 01.02.2019 № 16 для здійснення нарахувань за послуги на місячний термін (литий 2019 року) ЖКП «Немішаєве» (а.с. 77, 83-86).

При цьому, листами від 14.03.2019 № 3805-05/11073-03 та від 14.03.2019 № 3805-05/11071-03), Мінекономрозвитку за результатами розгляду відповідних звернень Держпродспоживслужби, погодило проведення ГУ Держпродспоживслужби в Київській області позапланову перевірку ЖКП «Немішаєве» з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (а.с. 78-91).

Після отримання відповідних погоджень, відповідачем було прийнято наказ від 20.05.2019 № 1250-д про проведення позапланової перевірки ЖКП «Немішаєве» (а.с. 93).

20 травня 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1250 з 21.05.2019 по 03.06.2019 та надіслано до позивача вимогу № 1 про надання інформації (а.с. 94-97).

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач, всупереч погодженням Мінекономрозвитку на проведення позапланової перевірки, самостійно змінив предмет перевірки, а саме, Мінекономрозвитку погоджувало перевірку з дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, натомість, відповідач у наказі на проведення перевірки зазначив - з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення у тому числі з використанням внутрішньобудинкових систем. Також у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) було зазначено відмінний від попередніх двох предмет перевірки, а саме, дотримання вимог щодо формування, встановлення, застосування тарифів на централізована водопостачання та водовідведення у тому числі з використанням внутрішньобудинкових систем відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення»».

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що вказані посилання позивача, у даному випадку, не є визначальними для констатації порушення порядку проведення перевірки, адже невідповідність (часткова) назви та предмету заходу державного нагляду (контролю), що наводилась в рішеннях відповідача, за своє суттю, не призвела до зміни предмета перевірки, який було погоджено Мінекономрозитку, а також, не вплинула на законність самої перевірки, не збільшила обсяг перевірки та не надала відповідачу більший обсяг повноважень, аніж визначений Законом. Тож, допущення в документах на перевірку формальної помилки не призвело до негативних для позивача наслідків, оскільки відповідачем з'ясовувались лише ті питання, які безпосередньо стосувались порядку формування, встановлення та застосування тарифів на централізоване водопостачання, водовідведення, нарахування плати по яким вже відбулось. Доказів того, що інші питання господарської діяльності позивача, що не пов'язані з тарифом, з'ясовувались/досліджувались відповідачем під час проведення перевірки, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Тож, наведені позивачем доводи не підтвердились під час розгляду даного спору та не впливають на саму суть правовідносин, зокрема, законність проведення позапланової перевірки.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акта № 22 дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 31.05.2019, складеного за наслідком позапланової перевірки позивача, суд наголошує, що згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Варто зауважити, що сам по собі акт перевірки саме у даному випадку, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючою органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні позовних вимог щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, у розумінні пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, оскільки наслідком винесення контролюючим органом зазначеного акту є прийняття певного рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку, з урахуванням чого, акт перевірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Також важливим є й те, що позивачем було допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та не реалізовано права, встановленого приписами ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», щодо не допуску до здійснення перевірки.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Також у позовній заяві ЖКП «Немішаєве» вказує на те, що скарги стосувалися тарифів, введених в дію з 01.01.2019 і обмежувались датою подання скарги - 26.02.2019 та 14.02.2019, однак, період проведення перевірки, зазначений у вимозі про надання інформації, є з 01.01.2018 по 30.04.2019, що, на переконання сторони позивача, вказує на порушення та самостійне збільшення відповідачем періоду, яким охоплювалась перевірка.

Суд звертає увагу, що зазначеній у вимозі відповідача № 1 від 21.05.2019 перевіряємий період позивача з 01.01.2018 по 30.04.2019 зумовлений тим, що в основу формування тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, який введений в дію рішенням виконавчого комітету Немішаївської селищної ради від 22.01.2019 № 3, були частково покладені витрати підприємства позивача за 2018 рік, зокрема, по електроенергії, по обсягам постачання води, витрати на ТМЦ, паливно-мастильні матеріали тощо, з урахуванням чого, обґрунтованим було і витребування та перевірка відповідачем правильності формування тарифу за період з 01.01.2018 (а.с. 102).

Доводи позивача про те, що період перевірки обмежується датою скарги (скарг фізичних осіб) є посилковими, адже зазначеними скаргами лише фіксується факт звернення та проблема (наявність порушень), які вже згодом підлягають перевірці контролюючим органом на предмет підтвердженості чи не підтвердженості таких.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було складено акт перевірки № 22 від 31.05.2019, яким було встановлено відповідні порушення з боку позивача, та який, не було підписано керівником ЖКП «Немішаєво», про що наявна відмітка (а.с. 122). Примірник акта перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом) (а.с. 110-111)

При цьому, у позовній заяві сторона позивача зазначає про те, що у відповідності до вимог ст. 7 Закону № 877, 31.05.2019 директор ЖКП «Немішаєве» надав свої зауваження до акта № 22 від 31.05.2019, викладені в листі № 102, однак, акт, що був отриманий позивачем, даних зауважень не містить, з огляду на що, висновки, викладені в ньому, на думку позивача, є однобічними та необ'єктивними.

У силу норм ст. 7 Закону України № 877, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Слід врахувати, що розділ «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акту перевірки, що мають місце з боку суб'єкта господарювання», заповнюється самим суб'єктом господарювання, а пояснення/зауваження можуть додаватись до акта перевірки на окремих аркушах, однак, про це необхідно зазначити у відповідній колонці акта, з огляду на те, що перевіряючий орган не має права вносити до цього документу відомості, які вносяться лише суб'єктом господарювання, відносно якого здійснювалась перевірка.

З наявних у матеріалах справи копій акта перевірки № 22 від 31.05.2019, наданих як стороною позивача так і відповідачем слідує, що керівник ЖКП «Немішаєве» не скористався таким правом, відмовившись від підпису та не вніс зауваження у встановлений спосіб (а.с. 40, 121).

У частині інших посилань позивача на допущені процедурні порушення під час проведення перевірки та недоліки акта перевірки, суд наголошує на тому, що наведені порушення можуть бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаних підстав.

Процедурні порушення, допущені суб'єктом владних повноважень під час складення акта про результати перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту порушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися, як безумовне свідчення протиправності прийнятого рішення. Натомість, вчинені суб'єктом владних повноважень процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість суб'єкта господарювання захистити свої права та чи такі вплинули на встановлення обставин та на наслідки.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) та складанні акта перевірки з відображенням її результатів, діяв на підставі та в межах наданих повноважень, з огляду на що, доводи позивача про порушення процедури проведення перевірки, не підтвердились під час розгляду цього спору.

Варто звернути увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач зазначив, що оскаржувані припис відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних (регульованих) цін № 12 від 03.06.2019 та рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування встановлення та застосування державних регульованих цін № 11 від 05.06.2019 є похідними від акту перевірки № 22 від 31.05.2019 та оформлені/видані відповідачем на підставі, протиправних на думку позивача, дій відповідача при проведенні перевірки та оформленні її результатів.

Однак, позовна заява не містить жодного обґрунтування щодо того, які саме норми законодавства було порушено при прийнятті оскаржуваних припису та рішення про застосування санкцій, чи які викладені в них обставини чи зобов'язуючі положення є незаконними. Позивачем не було зазначено в чому саме полягає протиправність/незаконність припису № 12 та рішення № 11, адже обставини, викладені в позовній заяві, не спростовують жодного з встановлених відповідачем порушень, які були виявлені та зафіксовані за результатами проведення перевірки, і за які було застосовано штрафні санкції, з урахуванням чого, суд вважає, що дані позовні вимоги не підтверджені належним чином та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, під час розгляду спору, відповідачем було доведено правомірність дій по проведенню перевірки та оформленні її результатів, а також по прийняттю оскаржуваних припису та рішення, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Житлово-комунального підприємства «Немішаєве» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування акту, припису та рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

повний текст рішення складено у повному обсязі 08.02.2021

Суддя Панченко Н.Д.

Попередній документ
94729512
Наступний документ
94729514
Інформація про рішення:
№ рішення: 94729513
№ справи: 320/3244/19
Дата рішення: 08.02.2021
Дата публікації: 11.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; житлово-комунального господарства; теплопостачання; питного водопостачання