вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
14.04.10Справа №2а-7526/09/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство газових мереж»
до Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища
про скасування рішення,
за участю представників:
від позивача - Єгоров С.В. -керівник
Тимошенко М.О. - пред-к, дов. №42 від 16.06.2009 р.
від відповідача - Рева Ю.А. - пред-к, дов. №3 від 17.08.2009 р.
Суть спору: Комунальне підприємство «Керченське спеціалізоване підприємство газових мереж» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища (далі відповідач) № 70/16 від 24.04.2009 р. «Про тимчасове зупинення експлуатації земельної ділянки під розміщення торгівельних кіосків». Вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення прийнято без з'ясування всіх обставин справи, з порушенням вимог чинного законодавства, поза межами повноважень відповідача.
Під час розгляду справи позивач наполягав на задоволені позовних вимог з підстав, визначених у позові.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2009 р., представник відповідача надав заперечення на позов , в яких зазначив , що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Представник відповідача зазначив, що рішення було прийнято з метою виконання повноважень , визначених чинним законодавствам, в наслідок того, що у позивача не було правових підстав приступати до використання земельної ділянки.
Представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та запереченнях на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища за результатами розгляду актів перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства під час розміщення торгівельних кіосків у вздовж р.Мілек-Чесме по вул. Борзенко 24.04.2009 р. прийнято рішення № 70/16 «Про тимчасове зупинення експлуатації земельної ділянки під розміщення торгівельних кіосків КП «Керченське спеціалізоване підприємство газових мереж» за адресою: м.Керч, вул. Борзенко». У цьому документі зазначено про прийняття рішення про тимчасове зупинення діяльності позивача, пов'язаної з самовільним будівництвом споруд в прибережній захисній смузі вздовж р. Мілек - Чесне по вул. Борзенько м.Керч (п.1), директор підприємства мав оформити згідно встановленого порядку, документи на право користування земельною ділянкою під розташування торгівельних кіосків (п.2).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України ( далі ЗК України).
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних , міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом ( ст. 116 ЗК України).
У ст.162 ЗК України визначено, що охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель (ст.163 ЗК України).
Відповідно до ст..164 ЗК України охорона земель включає:
а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
г) збереження природних водно-болотних угідь;
ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь встановлені в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища». У ст.1 цього Закону визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
У ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлена компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, до якої, зокрема, належить обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин .
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст.34 Закону) .
Постановою Верховної Ради України № 2751-ХІІ від 29 жовтня 1992 р затверджений Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища (далі Порядок №2751), який визначає правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі - підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища
У п.2 Порядку № 2751 зазначено, що діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання; тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування (п.3Порядку) .
Згідно з. п.4 Порядку № 2751 діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки.
Постановою Ради міністрів АРК № 359 від 09.08.2005 р. затверджено Положення про Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища, в п.1 якого зазначено, що цій комітет є республіканським органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, заповідної справи, екологічної та радіологічної (в межах своєї компетенції) безпеки на території АРК.
У п. 3 цієї Постанови визначені основні завдання Рескомприроди АРК, до яких відносяться забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, охорона природних ресурсів (земля, поверхові та підземні води, атмосферне повітря, ліса, рослинний та тваринний мир), здійснення комплексного управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позивачем надана копія рішення 38 сесії 5 скликання Керченської міської ради від 20.11.2008 р., відповідно до якого позивачу узгоджено місце розташування тимчасових торгівельних рядів на земельній ділянці площею 0,9 га по вул. Борзенко в м.Керчі (п.1). Позивачу дозволено проведення проектно-винахідних робіт під розміщення тимчасових торгівельних рядів на земельній ділянці площею 0,9 га по вул. Борзенко в м.Керчі (п.2).
Керченська міська рада 20.03.2009 р. прийняла рішення про внесення змін в своє рішення від 20.11.2008 р., в частині узгодження дій позивача по наданню земельної ділянки в постійне користування.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач на час проведення перевірок відповідачем здійснив земляни роботи, підготовку траншеї та заливку фундаменту для розміщення торгівельних кіосків. При цьому право постійного користування вказаною земельною ділянкою не було оформлено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що у позивача в умовах прийняття Керченською міською радою тільки рішенні від 20.11.2008 р. були відсутні правові підстави для проведення будівельних робіт на будь-якій земельній ділянці, розташованої по вул. Борзенко в м.Керчі.
Під час розгляду справи відповідач в порядку, встановленому ст.71 КАС України, не надав доказів того, що вчинені ним дії щодо підготовки траншеї та заливки фундаменту для розміщення торгівельних кіосків призвели до порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, призвели по перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
За таких обставин, суд вважає, що у відповідача згідно з вимогами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку № 2751 в умовах відсутності доказів вчинення позивачем дій щодо порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища були відсутні правові підстави для прийняття рішення про тимчасове зупинення експлуатації земельної ділянки.
Суд не може вважати обґрунтованими посилання відповідача на положення гл.26 ЗК України, оскільки під час розгляду справи не знайшло підтвердження те, що дії відповідача направлені саме на забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів будь-якої частини м. Керч, екологічної цінності природних і набутих якостей земель міста.
З огляду на зазначене вище суд вважає, що не можна визнати такими , що відповідають вимогам чинного законодавства дії відповідача щодо прийняття рішення № 70/16 від 24.04.2009 р.
На думку суду матеріали справи свідчать про те, що під час його прийняття відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень, в наслідок чого є підстави для визнання зазначеного рішення протиправним та скасуванню
Під час судового засідання, яке відбулось 14.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.04.2010 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Республіканського комітету АРК з охорони навколишнього природного середовища № 70/16 від 24.04.2009 р.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Керченське спеціалізоване підприємство газових мереж» (м. Керч, вул.Свердлова 27 А , код ЄДРПОУ 352668101062) 3,40 грн. -судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.