Справа №22-5633 головуючий в 1 інстанції Мальченко А.О.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
18 травня 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві, розглянувши апеляційні скарги представника Київської міської Ради - Тхорика Сергія Миколайовича та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Київської міської Ради, Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, зобов'язання передати на розгляд Київської міської Ради проект рішення про передачу у власність земельної ділянки та вчинення дій,
У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом в якому, посилаючись на наявність у нього переважного права на отримання у користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, розташованої у АДРЕСА_1, просив визнати незаконним рішення Київської міської ради від 23.04.2009 року про передачу цієї ж земельної ділянки ОСОБА_2 для тих же цілей, зобов»язавши відповідачів вчинити дії та прийняти необхідні рішення про передачу цієї ділянки саме йому.
Обґрунтовував свої вимоги тим, що у червні 2004 року він, виявивши бажання отримати безоплатно у власність зазначену земельну ділянку, звернувcя з відповідною заявою до Київради.
На виконання вимог відповідача, ним були зібрані необхідні документи, які сформували кадастрову у справу № А-6587, після чого ТОВ «НВП «Топос» виготовило йому проект землеустрою, а у базі даних державного земельного кадастру станом на 09.04.2008 року він був зазначений користувачем спірної земельної ділянки.
Проте у березні 2009 року, коли він звернувся до державного земельного кадастру для отримання витягу, йому стало відомо, що земельна ділянка закріплена за ОСОБА_2.
Вважає свої права на спірну ділянку порушеними, оскільки Головне управління земельних ресурсів та КМДА погодили відведення земельної ділянки спочатку йому, а в подальшому - іншій особі.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 18.02.2009 року позов задоволено частково.
Скасовано рішення Київської міської ради №394/1450 від 23.04.2009 року «Про передачу громадянці ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1
Зобов'язано Київську міську раду у місячний строк з моменту вступу рішення у законну силу розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_4 від 2 червня 2004 року про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га АДРЕСА_1
В решті позову відмовлено.
У поданих апеляційних скаргах представники Київради та ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права рішення суду вважають незаконним, просять його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові.
Зазначають, що суд, задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що питання передачі у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель віднесено до виключної компетенції Київради, а позивач не довів обставин про наявність у нього переважного права на передачу спірної земельної ділянки саме йому.
Перевіривши обґрунтованість та законність, оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд виходив з того, що позивач першим звернувся до Київради у 2004 році з заявою про надання йому у власніть спірної земельної ділянки, і ця заява не була розглянута у строки, передбачені законом. Без прийняття рішення по вказаній заяві, рішення про передачу цієї ж земельної ділянки іншій особі є неправильним.
Такі висновки суду суперечать закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 2 червня 2004 року ОСОБА_4 дійсно подав до Київської міської ради заяву, якою просив передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідно до вимог ч.2 ст. 118 Земельного кодексу України (а.с.9).
06.12.2006 року позивач подав до Київської міської ради повторну заяву про приватизацію цієї ж земельної ділянки з зазначенням, що така має бути надана із лишків земельної ділянки (а.с.48).
Крім того з матеріалів справи вбачається, що 16.07.2008 року з заявою про безкоштовну передачу у власність тієї ж земельної ділянки, до Київської міської ради звернулася відповідачка ОСОБА_2 (а.с.150), яка також отримала погодження від відповідних служб міста на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На замовлення відповідачки суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 був виготовлений проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а реєстрація документації була погоджена 20.08.2008 року.
10.04.2009 року Головним управлінням земельних ресурсів КМДА було видано висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.144-192).
23.04.2009 року Київською міською радою було прийнято рішення №394/1450 «Про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1» (а.с.49-50).
Механізм оформлення прав на землю юридичними особами та громадянами визначено статтями 82, 92, 116, 123 та 124 Земельного кодексу України, Порядком набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 4.03.2002 №313/1747, та Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням Київради від 15.07.2004 року № 457/1867.
Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що вирішення відповідно до закону питань, що стосуються регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. б ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міськиx рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Зазначене свідчить про те, що необхідною умовою визнання права власності чи права користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про її передачу.
За результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, який відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) було погоджено з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією, Державним управлінням охорони Національної культурної спадщини, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради , 23.04.2009 року Київрадою було прийнято рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2
Таке свідчить про те, що оспорюване рішення було прийнято в межах повноважень відповідача Київради, у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Переважність права на отримання будь-якими суб»єктами права власності чи користування земельними ділянками, законом не передбачена, а ОСОБА_4 не доведена.
В той же час, вирішуючи питання про законність ухваленого у справі рішення в частині не розгляду заяви ОСОБА_4 з приводу передачі йому у власність спірної земельної ділянки, та покладання обов»язку на Київраду розглянути таку заяву у строки визначені судом, колегія звертає увагу на наступне.
З позовної заяви ОСОБА_4. та з оскаржуваного рішення суду вбачається, що відповідач Київрада у порушення вимог ст. 118 Земельного кодексу України, ст.ст. 15,18,19,20 Закону України «Про звернення громадян» не розглянула заяву ОСОБА_4. про приватизацію земельної ділянки, а винісши рішення про передачу у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, не інформувала позивача про причини відмови у розгляді його заяви».
Таким чином суд, констатуючи бездіяльність відповідача в цій частині, покладає обов»язок на останнього розглянути цю заяву у визначені строки.
Таке свідчить про те, що у даному випадку існує спір з приводу бездіяльності органу місцевого самоврядування ( Київради), який за правилами ч. 1 статті 17 та п.1 ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Суд, розглянувши у цій частині вимоги ОСОБА_4 та ухваливши рішення про покладання обов»язку на Київраду розглянути таку заяву у ви значені строки, на це уваги не звернув.
У зв»язку з наведеним, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.
В частині позовних вимог про скасування рішення Київради від 23.04.2009 року у позові ОСОБА_4 слід відмовити з підстав наведених вище, а у частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності Київради та покладання на останню обов»язку розглянути заяву ОСОБА_4 у встановлені судом строки, провадження у справі слід закрити з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Керуючись ст.301,302,305,307,309,205,317,218 ЦПК України,
Апеляційні скарги представника Київської міської Ради - Тхорика Сергія Миколайовича та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення наступного змісту.
Відмовити ОСОБА_4 в позові про скасування рішення Київради №394/1450 від 23.04.2009 року «Про передачу громадянці ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Київської міської ради про з обов'язання розглянути його заяву щодо передачі чи відмови у передачі у його власність земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1 - закрити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий:
Судді: