03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа № 22-4089 Головуючий у 1 інстанції- Шевчук А.В.
2010 рік Доповідач- Ратнікова В.М.
06 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Штелик С.П.
Білич І.М.
при секретарі- Погас О.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 29 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" про захист прав споживача.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 29 січня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" про захист прав споживача, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 51,00 гривню судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення Оболонського районного суду м.Києва від 29 січня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначав, що суд неповно з»ясував дійсні обставини справи, недоведено обставини справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому є незаконним.
В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва Ратнікової В.М., пояснення осіб, що з”явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, між Підприємством з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" та ОСОБА_3 08 лютого 2008 року був укладений договір купівлі-продажу автомобіля № 001-998, згідно якого у Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" ОСОБА_3 був придбаний автомобіль марки „ГАЗ 330202-414”, повна вартість якого складає 74 760,00 гривень, який був переданий позивачу відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу № 618 від 21 березня 2008 року.
Відповідно до копій розрахунково- товариних чеків від 08.02.2008 року, позивачем була проведена попередня 100 % оплата вартості автомобіля.
Звертаючись до суду з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" ОСОБА_3, просив зобов"язати відповідача обміняти неякісний, з великим пробігом, помилками в документах автомобіль "ГАЗ 330202-414" на новий, якісний, укомплектований, без пробігу, з газовою установкою та зареєструвати автомобіль на його прізвище . Також просив зобов"язати видати тимчасовий, а згодом постійний реєстраційний талон та номерні знаки на автомобіль, всі виплати пов"язані із оформленням транспортного засобу покласти на відповідача. Крім того, просив зобов"язати ПІІ АТ "Автоінвестстрой" видати копії платіжних документів та накладних про придбання та отримання автомобіля на заводі , всіх митних документів в тому числі про оплату ПДВ. Крім того, просив стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., яка збільшується кожен день до набрання рішенням суду законної сили. В обгрунтування позову ОСОБА_3 вказував, що все своє свідоме життя збирав кошти на автомобіль, а 08.02.2008 року зробив попередню оплату в розмірі 74 760 гри. до ПІІ АТ "Автоінвестстрой" за автомобіль "ГАЗ 330202-414". Згодом, 07.03.2008 року доплатив ПІП АТ "Автоінвестстрой" 5100 грн. за встановлення газової установки на вказаний автомобіль.
28. 03.2008 року він отримав автомобіль, проте, з часом виявив несправності транспортного засобу та великий пробіг автомобіля 1850 км., а також помилками в документах. На думку позивача, в автомобілі не закріплений двигун, не працює зчеплення, транспортний засіб не укомплектований - таким його випустили із салону після передпродажної підготовки.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 до Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой" про захист прав споживача в повному обсязі, суд 1-ї інстанції посилався на те, що реалізований позивачу автомобіль ГАЗ 330202 414, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 на момент продажу був новим, в експлуатації не перебував, при цьому встановлена п. 5.1. договору купівлі-продажу № 001-998 від 08.02.2008 року умова відповідачем порушена не була, доводи позивача про відсутність інформації про рік випуску та країну- виробника автомобіля є безпідставними. Факт несправності та недоліків придбаного автомобіля "ГАЗ 330202-414" жодними доказами позивачем підтверджений не був, всі свої вимоги позивач ґрунтує на особистих припущеннях та домислах.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з наступних підстав.
Згідно з умовами п. 1.4. договору купівлі-продажу №001-998 від 08.02.2008 року, якість товару відповідає сертифікату відповідності, виданого Держстандартом України, комплектація відповідно до заводської норми.
Договором визначено можливість покупця до моменту отримання транспортного засобу оглянути автомобіль, перевірити його технічний етан, комплектацію. Результати такого огляду та перевірки відображаються в акті приймання-передачі.
Судом 1-ї інстанції встановлено та не заперечувалося ОСОБА_3, що в момент приймання автомобіля у нього жодних зауважень щодо технічного стану транспортного засобу та комплектації не було, зазначене підтверджується також копією акту приймання-передачі автомобіля від 29.03.2008 року за особистим підписом позивача.
05.04.2008 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з вимогою про заміну транспортного засобу у зв'язку з його некомплектністю та наявністю недоліків.
Відповідно до п. 29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.2004 року №72, виконавець (продавець або виробник) зобов'язаний протягом трьох діб розглянути претензію за участю споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, який підписується власником ДТЗ та представниками виконавця (продавця або виробника).
З матеріалів справи вбачається, шо 14.04.2008 року ПІІ АТ "Автоінвестстрой" у листі за №38, направленому ОСОБА_3, запропонувало позивачу надати можливість оглянути транспортний засіб ГАЗ 330202-414, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 з метою визначення його технічного стану, встановлення факту наявності або відсутності недоліків в його роботі, причин та часу їх виникнення, взяти участь в зазначеному огляді, скласти рекламаційний акт.
На пропозицію ПІІ АТ "Автоінвестстрой" ОСОБА_3 не надав можливості оглянути автомобіль та з"ясувати наявність або відсутність вказаних недоліків.
Згідно ч. З ст. 5 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" під транспортними засобами, що були у користуванні, слід вважати такі, на які були або є реєстраційні документи, видані уповноваженими державними органами, в тому числі, іноземними, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
3 матеріалів справи вбачається, що автомобіль ГАЗ 330202-414, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 до моменту придбання його позивачем на постійному обліку не перебував, зазначені вище документи на цей автомобіль не видавались,
Відповідно до положення до 87 групи розділу XVII Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 №68, нові транспортні засоби, на які видані тимчасові реєстраційні документи уповноваженими державними органами влади, у тому числі іноземними, на термін, необхідний для здійснення транспортування транспортного засобу самоходом від країни-експортера до місця призначення в Україні, не вважаються такими, що були у використанні. Автомобіль ГАЗ 330202-414, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 транспортувався з м. Нижній Новгород (РФ) на територію України для подальшої реалізації кінцевим покупцям самоходом, а тому на момент продажу мав пробіг 1 850 км.
З врахування зазначених доказів та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про те, що реалізований позивачу автомобіль ГАЗ 330202 414, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 на момент продажу був новим, в експлуатації не перебував, встановлена п. 5.1. договору купівлі-продажу № 001-998 від 08.02.2008 року умова відповідачем порушена не була.
Відповідно до вимог п. 1.5 договору купівлі-продажу № 001-998 від 08.02.2008 року позивача перед укладенням договору було ознайомлено з даними про найменування і адресу виробника, дату виготовлення транспортного засобу. Крім того, така інформація міститься у вантажній митній декларації № 806010009/8/101961, яка є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу № 001-998 від 08.02.2008 року та яка була надана покупцеві, (рік випуску - 2008-й., виробник - "ТОВ "Автозавод "ГАЗ", маркування - "Сделано в России" (графа № 31 форма МД-2 Вантажна митна декларація)}.
Відповідно до розділу "Ідентифікація дорожнього транспортного засобу" Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24.1і.2003р. № 142/5/2092, визначення типу, моделі ДТЗ, року його виготовлення тощо провадиться на основі даних виробника . Визначальним при цьому є ідентифікаційний код (УІМ-код) ДТЗ.
УІМ-код автомобіля ГАЗ 330202-414 - НОМЕР_3, що означає: код виробника Х96 - "ТОВ "Автозавод "ГАЗ", позначення типу ДТЗ - 330202, рік випуску "8" -2008 р., виробничий номер ДТЗ - 2291464.
Таким чином, суд 1-ї інстанції обгрунтовано вважав, що доводи позивача про відсутність інформації щодо року випуску та країни-виробника автомобіля є безпідставними.
З пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що придбаний ним у відповідача транспортний засіб ГАЗ 330202-414, двигун № НОМЕР_1. кузов № НОМЕР_2 був зареєстрований ним 29.03.2008 року у БРЕВ-9 УДАІ в м. Києві , були отримані державні номерні знаки НОМЕР_4 та тимчасовий реєстраційний талон, який діяв до 29.06.2008 року. В червні 2008 року посадовими особами ВРЕВ-9 У ДАІ в м. Києві позивачу був виданий постійний реєстраційний талон. Вказане свідчить про факт отримання відповідним підрозділом ДАІ Інформації про належне митне оформлення транспортного засобу ГАЗ 330202-414, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2.
Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один чи кілька символів номера, -замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових, частин (кузова, шасі, рами, двигуна) не допускається. Перша реєстрація в Україні таких транспортних засобів, а також транспортних засобів, які розшукуються правоохоронними органами іноземних держав, ввезених на митну територію України, не здійснюється.
Тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції вірно посилався на те, що сам факт державної реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ свідчить про справжність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу, про їх відповідність документам на автомобіль, а також: про те, що автомобіль ГАЗ 330202-414, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 не перебуває у розшуку в іноземних державах.
Згідно п.15.ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів", недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем),
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач, відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність у придбаного ним у відповідача автомобіля несправностей та недоліків, не надав, а тому, суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні зазначених позовних вимог.
Відповідальність за заподіяну моральну шкоду п.5 ст. 4 Закону України « Про захист прав споживачів» передбачена лише у випадку заподіяння шкоди життю чи здоров»я людини. Таких доказів матеріали справи також не містять, а тому суд обгрунтовано відмовив позивачу і в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону є безпідставними. Рішення суду є обгрунтованим, висновки суду зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів. Судом вірно застосовані норми матеріального права.
Проте, колегія не може погодитись з висновком суду 1-ї інстанції про стягнення з ОСОБА_3 51 грн. судового збору на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, як споживач, в позові йому судом відмовлено, а тому підстави для стягнення з позивача судового збору на користь держави ст.. 88 ЦПК України в даному випадку не передбачені. Доводи апеляційної скарги про неправильність рішення суду в частині стягнення судового збору з позивача є обґрунтованими.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.88, 303, 307, 308, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 51, 00 гривні судового збору на користь держави скасувати.
В решті рішення суду залишити без зміни
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: