03680, м. Київ, вул. Солом»янська,2-а
Справа № 22-3610 Головуючий у 1 інстанції - Яровенко Н.О.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
20 травня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Штелик С.П.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії-Дарницького відділення № 5397 ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії-Дарницького відділення № 5397 ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь філії-Дарницького відділення № 5397 ВАТ "Ощадбанк" м. Києва заборгованість за кредитним договором № 1174 від 06 листопада 2006 року в сумі 57224 грн. 19 коп., 572 грн. 24 коп. судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 грудня 2009 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права. Розрахунок заборгованості по кредитному договору, який наданий позивачем та покладений в основу судового рішення є необґрунтованим, оскільки судом не врахована вартість автомобіля « Деу Анексія», державний номер НОМЕР_2, який переданий відповідачем позивачу в заставу на знаходиться на зберіганні у позивача. Вартість даного автомобіля визначена звітом про оцінку і становить 39 148 грн. 59 копійок. Зазначає, що справу розглянуто у відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи. До заборгованості за кредитним договором судом не застосовано строк позовної давності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вважали доводи апеляційної скарги безпідставними, зазначали, що рішення суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та просили залишити його без змін.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_2 на користь філії-Дарницького відділення № 5397 ВАТ "Ощадбанк" м. Києва заборгованість за кредитним договором № 1174 від 06 листопада 2006 року в сумі 57224 грн. 19 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачем ОСОБА_2, як позичальником порушено умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, а тому, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов»язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 06 листопада 2006 року був укладений кредитний договір № 1174 , відповідно до якого, ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 59100 грн. на купівлю транспортного засобу строком на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05 листопада 2013 року.
06.11.2006 року між сторонами було укладено договір застави № 2782 , відповідно до якого, ОСОБА_2 надав у заставу позивачу автомобіль « ДЕУ Нексія», 2006 року випуску, д/н НОМЕР_2.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав та надав грошові кошти на купівлю транспортного засобу, про що не заперечував і представник відповідача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 2.3 кредитного договору від 06 листопада 2006 року погашення кредиту здійснюється позивальником у валюті отриманого кредиту щомісячно рівними частинами, згідно графіка .
Відповідачем взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів не виконуються.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору, загальна заборгованість відповідача по тілу кредиту та по відсоткам за користування кредитом станом на 14 серпня 2009 року становить 52549, 36 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов»язання, не сплачує платежі по погашенню кредиту, по відсоткам за користування кредитом, то суд 1-ї інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача заборгованість по кредитним договором в сумі 52 549, 36 грн., відповідно до наданого розрахунку, правильність якого перевірена в судовому засіданні.
Що стосується висновків суду 1-ї інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов»язання, то колегія суддів вважає, що такий висновок суду є обгрунтованим з наступних підстав.
Згідно п.3 ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.
Відповідач не виконав свої зобов»язання перед позивачем щодо своєчасного повернення платежів по кредиту та по відсоткам за користування кредитом, дпустив заборгованість в сумі 52 549, 36 грн.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 4.3 кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов»язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом позичальник зобов»язується сплатити банку , а останній має право вимагати сплати неустойки-пені у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.
Визначаючи розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за несвоєчасну сплату відсотків та за несвоєчасну сплату тіла кредиту, суд 1-ї інстанції обгрунтовано посилався на розрахунки, надані позивачем ( а.с.76-77), оскільки вони є вірними та стягнув пеню в межах передбаченого законом строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом в сумі - 4674, 83 гривні.
Доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні суми заборгованості по кредитному договору судом не була врахована та обставина, що позивач звернув стягнення на належний відповідачу транспортний засіб- автомобіль « ДЕУ Нексія» державний номер НОМЕР_2, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки звернення стягнення на зазначене майно здійснено не було, автомобіль перебуває у заставі відповідно до договору застави № 2782 від 06.11.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем і був переданий позивачу на зберігання до вирішення спору в суді.
Не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з зазначеним позовом, оскільки договір кредиту був укладений між сторонами 06 листопада 2006 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 24 квітня 2009 року, тобто, в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого для даної категорії справ.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що справа була розглянута у відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про день та час слухання справи 17 грудня 2009 року, оскільки на аркуші справи 90 є розписка про вручення судової повістки про виклик в судове засідання на 17 грудня 2009 року на 10 годину 15 хвилин відповідача ОСОБА_2 його матері 07 грудня 2009 року, що відповідно до ч.3 ст. 76 ЦПК України є належним повідомленням сторони про день та час розгляду справи.
Судові витрати судом 1-ї інстанції стягнуті у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 17 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :