1 Справа № 11-а-551/2010 Головуючий у першій інстанції: Бородій В.М.
Категорія: 190 ч. 4 КК України Доповідач: Бартащук Л. В.
13 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - Бартащук Л.В.
суддів - Юденко Т.М., Єфімової О.І.
за участю прокурора - Мінакової Г.О.
представника скаржника- Крепеля Д.І.
потерпілої - ОСОБА_2
представника потерпілої - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2010 року.
Цією постановою клопотання ОСОБА_5, який є представником гр.ОСОБА_4, про скасування постанови слідчого СВ ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУ МВС України у місті Києві від 01.02.2005 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та про зняття заборони про відчуження квартири АДРЕСА_1, яка накладена Дніпровською районною прокуратурою 08.12.2004 року листом № 15-к-04 на імя начальника БТІ міста Києва, залишено без задоволення.
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України та призначено покарання згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, на 9 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
ОСОБА_7 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України та призначено покарання згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, на 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19 травня 2009 року вирок Подільського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2008 року зокрема щодо вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 в сумі 396069 гривень було скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В іншій частині судові рішення залишені без зміни.
Під час розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7, слідчий СВ ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУ МВС України у місті Києві 01.02.2005 року виніс постанову, якою наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1. Своє рішення слідчий мотивував метою забезпечення цивільного позову, враховуючи, що невстановлені особи шляхом обману заволоділи квартирою ОСОБА_8, який є батьком потерпілої по справі ОСОБА_2
2 грудня 2009 р. ОСОБА_5, який представляє інтереси гр.ОСОБА_4, звернувся із заявою до суду про скасування заходу забезпечення позову та зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, оскільки він є добросовісним набувачем квартири.
Суд, розглянувши дану заяву відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України, відмовив в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що слідчий відповідно до вимог ст.125 КПК України обґрунтовано виніс постанову про накладення арешту на квартиру .
В апеляції представник ОСОБА_5 просить постанову суду першої інстанції від 20 січня 2010 року та постанову слідчого від 01.02.2005 року скасувати, посилаючись на незаконність винесеного рішення. Заборону про відчуження квартири АДРЕСА_1, зняти.
Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_5, який підтримав подану апеляцію, прокурора про законність та обґрунтованість постанови районного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи в ході розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ст.190 ч.4, 146 ч.2 КК України постановою слідчого СВ ТВМ-4 Дніпровського РУГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_9 від 1 лютого 2005 р. в порядку ст.125 КПК України накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5 в забезпечення цивільного позову потерпілої по справі ОСОБА_2 ( а.с.142 том 3).
Вироком Подільського районного суду м.Києва від 17 березня 2008 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнані винними в тому, що вони шахрайськими діями шляхом обману заволоділи квартирою гр.ОСОБА_10, який є батьком потерпілої ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду України від 19 травня 2009 р. вирок Подільського районного суду м.Києве від 17 березня 2008 р. та ухвала Апеляційного суду м.Києва від 4 червня 2008 р. в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 в сумі 396069 грн. скасовано, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в решті вирок залишено без зміни.
З пояснень гр.ОСОБА_2 та її представника вбачається, що заявлений нею цивільний позов розглядається в суді в порядку цивільного судочинства і остаточне рішення по справі не прийнято, 31 березня 2010 р. у Верховному Суді України відкрито касаційне провадження по справі.
Оскільки цивільний позов заявлено потерпілою в ході досудового слідства і арешт на квартиру накладено слідчим в порядку вимог ст.125 КПК України, межі якої розповсюджуються на позов, який розглядається в порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає, що за таких обставин суд прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні клопотання гр.ОСОБА_4. про зняття арешту з вищевказаної квартири.
Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення апеляції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію представника гр.ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м.Києва від 20 січня 2010 р. по кримінальній справі щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 - без зміни.
Головуючий :
Судді :