Апеляційний суд міста Києва
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого - судді Верховець Т.М.,
суддів Британчука В.В., Гладія С.В.,
з участю прокурора Карпука Ю.А.,
розглянула 17 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року.
Цією постановою визнана такою, що не підлягає розгляду апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2010 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК на три роки вісім місяців позбавлення волі.
Суддя у постанові послався на те, що прокурор в апеляції на вирок не виконав вимоги, передбачені ст. 350 КПК, і не усунув недоліки апеляції.
В апеляційному поданні прокурор просить постанову судді від 10 березня 2010 року скасувати й визнати його апеляцію на вирок такою, що підлягає розгляду, посилаючись на те, що вона відповідає вимогам ст. 350 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційне подання, вивчивши справу, обговоривши доводи апеляційного подання, колегія суддів уважає його підлягаючим задоволенню з таких підстав.
Справа № 11а-801 Постанова винесена під головуванням судді Чауса М.О.
Категорія: Пост. про визнання Доповідач в апеляційній інстанції: суддя Британчук В.В.
апел. не підляг. розгл.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 350 КПК в апеляції зазначається, крім іншого, вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, доводи на її обґрунтування, прохання особи, яка подає апеляцію.
Залишаючи апеляцію прокурора без руху постановою від 22 лютого 2010 року суддя вважав порушенням вимог ст. 350 КПК те, що у ній не зазначені обґрунтування щодо зміни вироку з посиланням на аркуші справи.
У постанові від 10 березня 2010 року суддею зазначено, що у подальшому апелянтом не було усунуто недоліки апеляції.
Проте, з такими висновками і процесуальними рішеннями колегія суддів погодитись не може у зв'язку з наступним.
Зі змісту апеляції прокурора убачається, що вона містить вказівки про незаконність вироку в частині кваліфікації діяння ОСОБА_1 та доводи на їх обґрунтування, прохання особи, яка подає апеляцію. В апеляції є й посилання на аркуші справи.
Таким чином, слід визнати, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відповідає вимогам ст. 350 КПК.
Отже, посилання судді в постанові на протилежне, є безпідставним.
Тому, постанова судді від 10 березня 2010 року на підставі ст. ст. 369, 370 КПК підлягає скасуванню, а апеляція прокурора на вирок, - визнанню такою, що підлягає розгляду.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів,
Апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року про визнання апеляції прокурора на вирок такою, що не підлягає розгляду, скасувати.
Визнати цю апеляцію такою, що підлягає розгляду, і повернути справу суду першої інстанції для виконання ним вимог статті 351 КПК.
В. Британчук Т. Верховець С. Гладій