1 Справа №10-829/2010
Категорія КК: ст. 236-2 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Карабань В.М.
Доповідач: Чорний О.М.
Іменем України
19 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Глиняного В.П.
суддів: Оніщука М.І., Чорного О.М.
за участю прокурора: Зінченка Є.М.
скаржника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2010 року,
Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України від 17.02.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами організації, вчинення і приховування дорожньо-транспортної пригоди при фізичному захопленні ОСОБА_3 та заподіянні при цьому значних збитків державі і тілесних ушкоджень останньому за відсутністю складу злочину, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасована, а матеріали направлені Генеральному прокурору України для проведення додаткової перевірки.
Таке рішення суд мотивував тим, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи приймалося без повного та всебічного вивчення обставин справи. Зокрема, при розгляді скарги було встановлено необґрунтованість та передчасність рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки в ході перевірки взагалі не було опитано жодної сторонньої особи непричетної до події затримання, а саме не відібрано пояснення у понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, лікарів швидкої медичної допомоги, водіїв службових автомобілів, ОСОБА_3 і особи, яка знаходилася з останнім в його службовому автомобілі на момент затримання.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Він вказує на об'єктивність, повноту та законність проведеної перевірки, яка встановила відсутність такої події як ДТП при затриманні ОСОБА_3, тобто відсутність ознак події злочину, пов'язаного із приховуванням факту штучно створеної дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, скаржника, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких приймалося рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою в які просив скасувати постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України від 17.02.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами організації, вчинення і приховування дорожньо-транспортної пригоди при фізичному захопленні ОСОБА_3 та заподіянні при цьому значних збитків державі і тілесних ушкоджень останньому за відсутністю складу злочину, та повернути матеріали прокурору.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вислухав представника, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування зазначеної постанови.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як задовольнити скаргу або залишити її без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді скарги, суд виконав вимоги кримінально-процесуального закону, а його висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема було встановлено, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи приймалося без повного та всебічного вивчення обставин справи, оскільки не відібрано пояснення у понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, лікарів швидкої медичної допомоги, водіїв службових автомобілів, ОСОБА_3 і особи, яка знаходилася з останнім в його службовому автомобілі на момент затримання щодо обставин описаних в зверненні ОСОБА_2.
Таким чином доводи прокурора про повноту проведеної перевірки та достатність зібраних даних для відмови в порушенні справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, не можуть бути задоволені, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах кримінально-процесуального законодавства, яким чітко визначено, що при надходженні повідомлення про злочин мають бути перевірені усі доводи, наведені в ньому.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2010р., якою задоволена скарга ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України від 17.02.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами організації, вчинення і приховування дорожньо-транспортної пригоди при фізичному захопленні ОСОБА_3 та заподіянні при цьому значних збитків державі і тілесних ушкоджень останньому за відсутністю складу злочину, постанова про відмову в порушенні справи скасована, а матеріали направлені Генеральному прокурору України для проведення додаткової перевірки, залишити без змін , а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
Глиняний В.П. Оніщук М.І. Чорний О.М.