1 Справа №10-540/2010
Категорія КК: ст.236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції -Пилаєва М.К.
Доповідач: Чорний О.М.
Іменем України
19 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Глиняного В.П.
суддів: Оніщука М.І., Чорного О.М.
за участю прокурора: Карпука Ю.А.
адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2010 року,
Цією постановою залишена без задоволення скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно її підзахисного за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що постанова про порушення кримінальної справи є обґрунтованою та відповідає вимогам кримінально-процесуального закону України, зокрема пославшись на достатність в матеріалах перевірки даних, що вказують на наявність приводів і підстав для порушення справи відносно ОСОБА_3 Також, суд зазначив про неможливість на даній стадії розгляду перевірити доведеність факту вчинення останнім розбою, спрямованого на заволодіння чужим майном, тобто правильність кваліфікації, наявність умислу, достатність та достовірність доказів для доведеності вини, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції слідчого під час досудового слідства та суду під час розгляду справи по суті
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат в інтересах скаржника звернулася з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неповноту судового розгляду, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вона вказує на те, що при розгляді скарги не було досліджено належним чином наявність приводів і підстав для порушення справи та не перевірив усі доводи наведені в скарзі, зокрема і щодо недостовірності роздруківок телефонних розмов без проведення фонетичної експертизи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат в інтересах скаржника звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно її підзахисного за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, дослідив матеріали, які сталі підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, вислухав адвоката, прокурора і дійшов висновку, що при винесенні постанови, слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом слідства події злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали, проведеної за даним фактом, перевірки.
Перевіркою матеріалів справи, колегія суддів встановила, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, вказавши про неможливість на даній стадії розгляду перевірити доведеність факту вчинення ОСОБА_3 розбою, спрямованого на заволодіння чужим майном, тобто правильність кваліфікації, наявність умислу, достатність та достовірність доказів для доведеності вини останнього, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції слідчого під час досудового слідства та суду під час розгляду справи по суті, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.
Твердження апелянта про необхідність проведення експертиз та ряду різних слідчих дій ще до порушення кримінальної справи також не можуть бути визнані належними, оскільки не ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону України, якими чітко визначено, що вказані оперативно-розшукові заходи можливі лише в межах розслідування відповідної кримінальної справи.
Посилання на порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону та допущення істотної неповноти і однобічності судового розгляду також є необґрунтованими та не можуть бути задоволені, оскільки перевіривши матеріали справи колегія суддів встановила, що під час розгляду скарги судом було дотримано вимог ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію адвоката - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 07 квітня 2010 року, якою залишена без задоволення скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30 листопада 2009 року про порушення кримінальної справи відносно її підзахисного за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, - залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.
Судді:
Глиняний В.П. Оніщук М.І. Чорний О.М.