1 Справа №10-746/2010
Категорія КК: ст. 236-2 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Тельнікова І.Г.
Доповідач: Чорний О.М.
07 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суд м. Києва у складі:
головуючого: Глиняного В.П.
суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.
за участю прокурора: Рабінчук Т.І.
адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві матеріали за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року,
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.12.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього як колишнього директора та співзасновника товариства «Агр-Бізнес-Сервіс», у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст. ст. 190, 209, 222 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що слідчим було дотримано вимог закону при проведенні перевірки відповідності та правомірності дій ОСОБА_3 по виконанню ним як директором та співзасновником товариства своїх зобов'язань по виконанню умов кредитних договорів, а скаржником не надано до суду даних, що свідчили б про неповноту проведеної перевірки. Зокрема, судом було встановлено обґрунтованість і вмотивованість висновків органу дізнання про відсутність в діях скаржника складів злочинів без вказівки про відсутність подій злочинів, тобто без посилання на п. 1 ст. 6 КПК України, у зв'язку з наявністю подій, правомірність яких ще не встановлена.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся з апеляцією в якій просить скасувати постанову суду та задовольнити скаргу, посилаючись на істотну неповноту судового розгляду, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Він вказує на необґрунтованість посилань слідчого лише на п. 2 ст. 6 КПК України без урахування п. 1 цієї статті, оскільки в ході перевірки не було підтверджено наявність причинного зв'язку між його діями та фактом неповернення кредитних коштів після його звільнення, що на його думку, свідчить про відсутність і самих подій злочинів.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.12.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього як колишнього директора та співзасновника товариства «Агр-Бізнес-Сервіс», у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст. ст. 190, 209, 222 КК України, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухав пояснення адвоката, прокурора і дійшов висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як задовольнити скаргу або залишити її без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що при постановленні рішення про відмову в порушені кримінальної справи слідчим було дотримано вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, як вбачається з наданих до суду матеріалів, перевірка була проведена всебічно та повно, а з даних зібраних за її результатом не вбачається наявність в діях ОСОБА_3 складів злочинів.
Доводи апелянта про необґрунтованість посилання в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи лише на п. 2 ст. 6 КПК України без урахування факту відсутності і самих подій злочинів також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи, з яких вбачається наявність достатніх даних на підтвердження факту існування реальних подій, правомірність яких потребує встановлення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт не навів будь-яких даних, які б свідчили, що перевірка по скарзі проведена неповно з порушенням вимог закону.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції дослідивши матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку, що на момент винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи особою, яка її виносила, було дотримано усіх вимог кримінально-процесуального закону, постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову, старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.12.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього, у зв'язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст. ст. 190, 209, 222 КК України залишити без змін , а апеляцію ОСОБА_3 - без задоволення .
Судді:
Глиняний В.П. Мацелюх П.С. Чорний О.М.