Справа №1-126/10
12 лютого 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Дехтяренка Я.Г., Саєнка Д.С., прокурорів Паламарчук Я.А., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в кв. АДРЕСА_1, не маючого судимості згідно ст. 89 КК України
за ст.ст. 185 ч. 1, 357 ч. 1 КК України
ОСОБА_3 24.07.2009 року, приблизно в 18 годин 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №41, що по вул. Г.Наумова в м. Києві, із салону автомобіля «VOLVO», держномер НОМЕР_1, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 24.07.2009 року, приблизно в 18 годин 15 хвилин, знаходився біля будинку №41, що по вул. Г.Наумова в м. Києві, де вирішив скоїти крадіжку чужого майна, що знаходилось у салоні автомобіля «VOLVO», держномер НОМЕР_1, який знаходився біля вказаного будинку, належний ОСОБА_1
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, розбив скло правих передніх дверей автомобіля, після чого відкрив двері і проник до салону транспортного засобу.
Звідти, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, він таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1, а саме: рацію «Мідланд», вартістю 1 000 грн., рідкокристалічний телевізор «Нокасонік» - 1 000 грн., а також чорну матерчату сумку «VOLVO», в якій знаходились особисті документи ОСОБА_1 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( напівпричіп, держномер НОМЕР_2 ), видане ПП «Сібо-Транс», «Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( вантажний автомобіль «VOLVO», держномер НОМЕР_1 ), видане ПП «Сібо-Транс», ліцензійну картку ( видану ПП «Сібо-Транс» ), митне свідоцтво ( видане ПП «Сібо-Транс»), міжнародний сертифікат на автомобіль «VOLVO», держномер НОМЕР_1, міжнародний сертифікат на напівпричіп, держномер НОМЕР_2, реєстр дозволів, виданий ПП «Сібо-Транс», шляховий та відряджувальний листи, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_1, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, талон попередження на ім'я ОСОБА_1, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_1, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності, а всього майна на загальну суму 2 000 грн.
З викраденим чужим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік,
розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_3 24.07.2009 року, приблизно в 18 годин 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Булаховського, 24 в м. Києві, умисно знищив документи на ім'я ОСОБА_1, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 24.07.2009 року, приблизно в 18 годин 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку №24, що по вул. Булаховського в м. Києві, де вирішив знищити документи ОСОБА_1, які він перед цим викрав із салону автомобіля «VOLVO», держномер НОМЕР_1, припаркованого по вул. Г.Наумова, 41 в м. Києві.
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3, в розведене багаття біля будинку №24, що по вул. Булаховського в м. Києві, кинув документи ОСОБА_1 а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( напівпричіп, держномер НОМЕР_2 ), видане ПП «Сібо-Транс», «Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( вантажний автомобіль «VOLVO», держномер НОМЕР_1 ), видане ПП «Сібо-Транс», ліцензійну картку ( видану ПП «Сібо-Транс» ), митне свідоцтво (видане ПП «Сібо-Транс»), міжнародний сертифікат на автомобіль «VOLVO», держномер НОМЕР_1, міжнародний сертифікат на напівпричіп, держномер НОМЕР_2, реєстр дозволів, виданий ПП «Сібо-Транс», шляховий та відряджувальний листи, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_1, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, талон попередження на ім'я ОСОБА_1, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_1, внаслідок чого вказані документи втратили властивість бути носієм зафіксованої на них інформації.
Таким чином, ОСОБА_3, умисно знищив документи, видані на ім'я ОСОБА_4, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 357 ч. 1 КК України,
У судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і підтвердив, що він дійсно у зазначений час і місці викрав майно та документи потерпілого, які, пізніше, викинув у багаття. Майно він продав, а виручені кошти - потратив.
Просить не позбавляти волі. Заявлений позов визнає повністю.
Вина підсудного в інкримінованому йому діянні, окрім цього, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, допитаний в ході судового слідства в якості потерпілого ОСОБА_1 підтвердив факт викрадення підсудним 24.07.2009 року із салону автомобіля « VOLVO», держномер НОМЕР_1, належного йому майна та документів.
При цьому, підтвердив заподіяння йому матеріальної шкоди на 19 650 грн. у результаті злочинних дій підсудного і повернення працівниками міліції рації та телевізора .
Просить призначити міру покарання ОСОБА_3 на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 був затриманий за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 357 ч. 1 КК України за крадіжку майна і документів з автомобіля « VOLVO», держномер НОМЕР_1.
Частину викраденого, а саме телевізор і рацію, було вилучено у ОСОБА_6, який придбав викрадені речі за 30 грн. у підсудного.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 10.08.2009 року він отримав від ОСОБА_1 заяву про викрадення майна та документів.
Через деякий час, за підозрою у скоєнні цього злочину був затриманий підсудний, який зізнався в цьому і вказав на особу, якій продав частину викраденого.
Допитаний у тій же якості ОСОБА_6 пояснив, що 26.07.2009 року до нього - в кв. АДРЕСА_2, прийшов підсудний та запропонував купити у нього телевізор та рацію за 30 грн., на що він погодився.
Пізніше дані речі були вилучені працівниками міліції.
Час, місце та механізм скоєння діянь підсудним підтверджується, окрім цього, протоколами усної заяви про злочин ( а.с. 13 ), огляду місця події ( а.с. 16-17 ), фототаблицями до нього ( а.с. 18-19 ), огляду та вилучення ( а.с. 30, 33 ), огляду предметів ( а.с. 76, 81 ), фототаблицями до нього ( а.с. 77-79, 82-84 ), явкою з повинною ( а.с. 26-27 ), згідно яких ОСОБА_3 24.07.2009 року таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_1 та умисно знищив його документи.
Осудність підсудного, наявність у нього психічних порушень у виді резидуально-органічного ураження головного мозку з емоційно-вольовою нестійкістю ( F 06.8 ), підтверджується актом амбулаторної судово-психіатричної та наркологічної експертизи №1012 від 29 вересня 2009 р. ( а.с. 92-95 ).
Зазначені докази по справі, пояснення підсудного, потерпілого, свідків, не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою, підтверджуються сукупністю забраних по справі доказів.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення та правильності кваліфікації дій за ст.ст. 185 ч. 1, 357 ч. 1 КК України, оскільки ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_1 та умисно знищив його документи.
Однак, з пред'явленого підсудному , на думку суду, необхідно виключити його обвинувачення в заподіянні потерпілому матеріальної шкоди в зазначеному розмірі, як надлишкової, що не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 185 ч. 1 КК України.
При обранні йому міри покарання судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, ту обставину, що він не був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як самого підсудного, так і членів його сім'ї.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_3, суд визнає його каяття, допомогу слідству та суду у встановленні істини по справі, повернення частини майна потерпілому, з'явлення із зізнанням, а обтяжуючою - вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного ОСОБА_3, йому необхідно призначити таке у виді позбавлення волі за ст. 185 ч. 1 КК України, строком 2 роки, а за ст. 357 ч. 1 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно, підсудному необхідно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.
У відповідності ж до вимог ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_3 без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин по справі, в силу чого необхідно його звільнити від відбування покарання з випробуванням на три роки.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Заявлений цивільний позов, на думку суду, необхідно задовольнити повністю, за виключенням вартості майна, вилученого у ході досудового слідства, а речові докази по справі згідно постанови Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 серпня 2009 р., на думку суду, необхідно передати за належністю потерпілому.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 1, 357 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за ст. 185 ч. 1 КК України у виді позбавлення, строком 2 роки, а за ст. 357 ч. 1 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч .1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_3 визначити у виді позбавлення волі, строком 2 ( два ) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 3 ( три ) роки, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу йому залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в кв. АДРЕСА_1, на користь потерпілого ОСОБА_1, прож. в кв. АДРЕСА_3, заподіяну майнову шкоду в розмірі 17 650 грн.
Речові докази по справі - інструкцію на рацію «Midland» Alen 100 Plus», інструкцію на 9-ти дюймовий телевізор NokaSonik NK-900, рацію «Midland» Alen 100 Plus», 9-ти дюймовий телевізор NokaSonik NK-900 - передати потерпілому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.
Головуючий Сержанюк А.С.