Справа № 456/4649/20
Провадження № 2/456/103/2021
іменем України
29 січня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Грабовецька сільська рада Стрийського району Львівської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування за законом,
Підстава позову (позиція позивача): ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 6 від 11.02.2020. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, що включає: право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССГ «Нива», розміром 3,48 в умовах кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості); житловий будинок разом з належними до нього надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_3 не має, оскільки він проживав одиноко, одружений не був, дітей не мав. Мати спадкодавця - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час відкриття спадщини, спадкоємцями другої черги були позивач - ОСОБА_1 - сестра померлого, відповідач - ОСОБА_2 - сестра померлого та брат померлого ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за життя звернулись в Стрийську державну нотаріальну контору із заявами про відмову від прийняття спадщини. Отже, за відсутності спадкоємців першої черги, єдиним спадкоємцем другої черги є позивач - ОСОБА_1 17.09.2020 позивач звернулась до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССГ «Нива», розміром 3,48 в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.09.2020 за реєстровим номером № 2222). Разом з тим, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок разом з належними до нього надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документі на нього. Нотаріус рекомендувала звернутись до суду із позовом про визнання за позивачем права власності на вищезазначений будинок, в порядку спадкування за законом. У зв'язку з цим, позивач позбавлена можливості прийняти спадщину на житловий будинок разом з належними до нього надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів. Разом з тим належність спадкового майна померлому доводиться наступним. 26.06.1980 виконавчий комітет Довголуцької сільської ради Стрийського району Львівської області прийняв рішення №23, яким вирішив підняти питання перед виконкомом Стрийської районної ради народних депутатів про надання дозволу на будівництво нового житлового будинку ОСОБА_5 на старому місці в с. Монастирець Стрийського району Львівської області. 19.02.1981 виконком Стрийської районної ради народних депутатів, розглянувши клопотання виконкому Довголуцької сільської ради народних депутатів Стрийського району, вирішив дозволити ОСОБА_5 будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,07 га в с. Монастирець Стрийського району Львівської області. Будівництво житлового будинку було завершено у 1984 році. З Довідки №798 від 22.09.2020, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав до категорії «колгоспний двір». З витягу з погосподарської книги с. Монастирець Грабовецької сільської ради (довідка №804 від 24.09.2020), вбачається, що будинок АДРЕСА_1 станом на 01.06.1990 рахується за колгоспним двором, головою якого являється ОСОБА_5 , 1918 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Члени колгоспного двору: дружина - ОСОБА_4 , 1928 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син - ОСОБА_3 , 1964 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 у житловому будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , після смерті батька вступив в управління та володіння спадковим майном, тим самим прийняв спадщину, але документально в нотаріальному порядку її не оформив. На замовлення ОСОБА_1 , 26.08.2020 ФОП ОСОБА_7 виготовлено технічний паспорт, з якого вбачається, що спірний житловий будинок «А-1» складається з: трьох житлових кімнат, житловою площею 58,6 кв. м, загальна площа якого становить 95,2 кв. м. До житлового будинку належать позначені на плані: підвал «а1», веранда «а2», підвал «а3», сходи «а4», сарай «Б1», сарай «В1», убиральня «Г1», сарай «Д1», огорожа «№1», ворота «№2». Отже, з вище наведеного вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 на праві приватної власності, а за життя ним не було виготовлено належних правовстановлюючих документів. Оскільки відсутній належно оформлений правовстановлюючий документ на житловий будинок разом з належними до нього надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , тому у позивача відсутня можливість оформити спадщину в нотаріальному порядку, що змушує її в свою чергу звернутись до суду з позовом про визнання право власності на спадкове майно.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, просить позов задоволити, покликаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Вказала, що її сестра ОСОБА_8 проживає у м. Львів, на спадщину після смерті брата ОСОБА_3 не претендувала, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала. Її брат ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позиція відповідача: Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, просить позов задоволити, покликаючись на те, що 21.07.2020 вона подала до Стрийської нотаріальної контори заяву про відмову від спадкового майна, після смерті ОСОБА_3 . Їх з позивачем сестра ОСОБА_8 проживає у м. Львів, на спадщину після смерті брата ОСОБА_3 не претендувала, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала. Їх брат ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позиція третьої особи: Представник Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2020 закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити, з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 02.11.2000, ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько « ОСОБА_5 », мати « ОСОБА_4 » /а.с. 6/.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , актовий запис №1, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 уклали шлюб 04.02.1978. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_11 /а.с. 7/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 31.10.1959, ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , батько « ОСОБА_5 » мати « ОСОБА_4 » /а.с. 6/.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 , актовий запис № 383, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 уклали шлюб 29.09.1984. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_14 /а.с. 9/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 , виданого 11.02.2020 Грабовецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 6 /а.с. 10/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , виданого 16.01.1964, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батько « ОСОБА_5 » мати « ОСОБА_4 » /а.с. 11/.
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Грабовецької сільської ради Стрийського району Львівської області № 1131 від 11.11.2020, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 /а.с.12/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_7 , виданого 26.12.2009 Довголуцькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 19 /а.с. 13/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_8 , виданого 01.02.2000 Монастирецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 1 /а.с. 14/.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_9 , актовий запис № 1, ОСОБА_5 та ОСОБА_16 уклали шлюб 01.01.1964. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_17 /а.с. 15/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_10 , виданого 23.10.2020 Грабовецькою сільською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 52 /а.с. 16/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_11 , виданого 29.04.1949, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , батько « ОСОБА_5 » мати « ОСОБА_4 » /а.с. 17/.
Згідно заяви в Стрийську державну нотаріальну контору від 11.09.2020, ОСОБА_6 , спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_12 не прийняв та на видачу свідоцтва про право на спадщину не претендує /а.с. 19/.
Згідно заяви в Стрийську державну нотаріальну контору від 21.07.2020, ОСОБА_2 , є спадкоємицею ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовляється від прийняття спадщини в користь сестри ОСОБА_1 , спадщина нею не прийнята. На видачу свідоцтва про право на спадщину та отримання спадкового майна не претендує /а.с.20/.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею є його сестра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає в с. Дуліби Стрийського району Львівської області. Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССГ «Нива», розміром 3,48 в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Це право на земельну частку (пай) належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 064545, виданого Стрийською державною адміністрацією 15.07.1996, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 3153 /а.с.20/.
Державним нотаріусом Стрийської держнотконтори Костур У.Т. відмовлено ОСОБА_12 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що на житловий будинок, разом з належними до нього господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ /а.с.21/.
Згідно рішення Виконавчого комітету Довголуцької сільської Ради народних депутатів Стрийського району Львівської області від 26.06.1980 № 23, надано дозвіл на будівництво житлового будинку ОСОБА_5 в с. Монастирець Стрийського району Львівської області /а.с. 22/.
Згідно рішення (виписки) Виконавчого комітету Довголуцької сільської Ради народних депутатів Стрийського району Львівської області від 19.02.1981 № 51, ОСОБА_5 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0,07 га. в с. Монастирець Стрийського району Львівської області /а.с 23/.
Відповідно до плану земельної ділянки № НОМЕР_12 , площа житлового будинку становить 51 м. кв., будинок розміщений на ділянці 0,07 га в с. Монастирець Стрийського району Львівської області /а.с.24/.
Згідно акту прийняття фундаментів індивідуального будівництва від 22.10.1981, комісія встановила, що збудований будинок відповідає розмірам проектів житлового будинку 10.0 на 90 м., а господарські будівлі не розпочатого будівництва відповідають проекту будівництва /а.с.25/.
З свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР вбачається, що ОСОБА_5 надано під забудову будинку земельну ділянку площею в 0,007 га земель власного користування відповідно до рішення Довголуцької Ради народних депутатів від 26.06.1980 № 23 /а.с.27/.
Згідно витягу № 804 від 24.09.2020 з погосподарської книги с. Монастирець Грабовецької сільської ради Стрийського району, що зберігається в Грабовецькій сільській раді, будинок АДРЕСА_1 станом на 01.06.1990 рахується за колгоспним двором, головою якого являється ОСОБА_5 1918 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Члени колгоспного двору: дружина- ОСОБА_4 1928 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син - ОСОБА_12 , 1964 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 27/.
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями, виконаного на замовлення ОСОБА_1 , 26.08.2020 ФОП ОСОБА_7 , спірний житловий будинок «А-1» складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 58,6 кв. м, загальна площа 95,2 кв.м. До житлового будинку належать позначені на плані: підвал «а1», веранда «а2», підвал «а3», сходи «а4», сарай «Б1», сарай «В1», убиральня «Г1», сарай «Д1», огорожа «№1», ворота «№2».
Згідно із заповітом від 18.03.1999, посвідченого секретарем виконкому Монастирецької сільської ради державної нотаріальної контори Тучапською В.Б., ОСОБА_15 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: все своє майно, яке на день смерті буде належати, де б воно не знаходилось із чого б не складалось заповідає своєму синові ОСОБА_12 /а.с.34/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.12.2020 витребувано в Стрийської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи звертались спадкоємці із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та із Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації інвентаризаційну справу на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 42-43/.
Згідно відповіді завідувача Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. №69/01-16 від 28.01.2021, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися.
З інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 , оглянутої в судовому засіданні вбачається, що на момент побудови вказаного житлового будинку, наявними є: «А-1» житловий будинок загальною площею 92,9 кв.м., «б» сарай, «в» сарай, «г» уборна, «№1 ворота».
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 05.12.1988, виданого виконкомом Стрийської районної ради народних депутатів, житловий будинок АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .
Відповідно до спадкової справи №419/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 звернулась до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а саме: земельної частки /пай/ розміром 3,48 га, яка перебуває у колективній власності ССГ «Нива» на території Грабовецької сільської ради, житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами в с. Монастирець Стрийського району Львівської області. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відмовилися від своєї частки спадкового майна, ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини не зверталася. ОСОБА_1 прийняла спадщину на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССГ «Нива», розміром 3,48 в умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), Закону України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Так, стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.
Приписами частини 1 статті 120 ЦК УРСР передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно з положеннями частини 1 статті 121 ЦК УРСР володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.
Нормою частини 2 статті 122 ЦК УРСР визначено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , в силу приписів статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, регулюються нормами ЦК УРСР.
Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина, батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони спадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).
Необхідно, щоб спадкоємець прийняв спадщину. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з приписами частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК).
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», згідно з якими положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося;
в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору було внесено вклад у кредитну установу на ім'я члена двору, його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад перевищує належну цьому члену частку, з нього стягуються відповідні грошові суми на користь інших членів колгоспного двору;
г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону «Про власність» 885-12 загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зробив наступне розпорядження: все своє майно, яке на день смерті буде належати, де б воно не знаходилось із чого б не складалось заповідає своєму синові ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_12 після смерті спадкодавця постійно проживав у вказаному житловому будинку, і хоча право на спадкове майно і не оформив, однак спадщину прийняв. Мати ОСОБА_4 , яка була також членом колгоспного двору, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя ОСОБА_12 особистого розпорядження не зробив. Після його смерті відкрилась спадщина на будинок по АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами. Спадкоємців першої черги судом не встановлено, так як ОСОБА_12 був неодружений та не мав дітей. Спадкоємцями другої черги є його сестри ОСОБА_1 , яка проживає в с. Дуліби, Стрийського району, ОСОБА_2 , яка проживає в с. Дуліби Стрийського району, ОСОБА_8 , яка проживає в м. Львів та брат ОСОБА_6 , який проживав в с. Монастирець, Стрийського району, та помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори і написала заяву про відмову від прийняття спадщини, ОСОБА_8 з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася. Позивач ОСОБА_1 частково прийняла спадщину на земельну частку /пай/. ОСОБА_6 за життя написав заяву про відмову від спадщини.
Таким чином, враховуючи, що позивачка оформити право власності на спірний житловий будинок, в порядку спадкування, в нотаріальному порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; відповідач проти задоволення позову не заперечує, позов не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , право власності на житловий будинок «А1», разом з належними до нього надвірними господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 58,6 кв.м., загальною площею 95,2 кв.м. до яких належать позначені на плані: підвал «а1», веранда «а2», підвал «а3», сходи «а4», сарай «Б1», сарай «В1», убиральня «Г1», сарай «Д1», огорожа «№1», ворота «№2», в порядку спадкування за законом, після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя В. Л. Бучківська
Повний текст судового рішення
виготовлено 04.02.2021