справа № 761/2531/19 головуючий у суді І інстанції Притула Н.Г.
провадження № 22-ц/824/2566/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
03 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - Шапіївська сільська рада, Селянське (Фермерське) господарство «С.І. Микитюк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шапіївка»,-
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою та просив встановити факт припинення діяльності колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» с. Шапіївка Сквирського району Київської області відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів від 22 лютого 2000 року без проведення реорганізації та правонаступництва.
Заява обґрунтована тим, що 06 березня 2017 року заявник та члени спілки співвласників майнових паїв загального пайового фонду колишнього КСП «Прогрес» с.Шапіївки Сквирського району Київської області уклали договір купівлі-продажу часток майнових паїв. 03 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажумайнового паю (майнових прав), які належали останньому після смерті його батьків. Однак, заявник не може реалізувати свої права на майно бувшого КСП «Прогрес» у зв'язку з плутаниною та неясністю щодо наявності чи відсутності правонаступників КСП «Прогрес», а тому невідомо в який спосіб і в кого дане майно витребовувати. Для встановлення даних обставин заявником було здійснено як особисто, так і за допомогою адвоката ряд дій. Згідно отриманої інформації 22 лютого 2000 року було припинено діяльність КСП «Прогрес» с. Шапіївка, що відображено у Протоколі № 1 Загальних зборів. Згідно вказаного протоколу було вирішено, зокрема, припинити діяльність КСП «Прогрес» та створити на базі реорганізованого КСП «Прогрес» ТОВ «Агрофірма Шапіївка» та ФГ «С.І. Микитюк». На адвокатські запити чи є вказані юридичні особи правонаступниками КСП «Прогрес» відповідь надана не була. Головне управління статистики повідомило, що Інформаційний фонд Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не містить даних щодо правонаступництва суб'єктів. Сквирська районна державна адміністрація не надала відповідь щодо реорганізації КСП «Прогрес», його правонаступників та реєстраційних даних. Заявник вказує також на те, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року за його позовом були встановлені певні факти, зокрема, й той факт, що відсутні будь-які вихідні дані про набуття ФОП ОСОБА_3 , СФГ «С.І. Микитюк» та ТОВ «Агрофірма Шапіївка» у встановленому законом порядку права власності на майнові паї колишніх членів КСП «Прогрес».
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 відхилено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на аналогічні обставини, які зазначені в заяві та вказує на те, що на підтвердження відсутності правонаступників ліквідованого КСП «Прогрес» ним були надані відповідні докази. У наданих доказах відсутні будь-які дані про те, що ТОВ «Агрофірма Шапіївка» та ФГ «С.І. Микитюк» є правонаступниками КСП «Прогрес», так як цього вимагає чинне законодавство, яке діяло у період 2000-х років про реєстрацію правонаступників. Діяльність колективного сільськогосподарського підприємства було припинено 22 лютого 2000 року.
У відзиві на апеляційну скаргу заінтересовані особи вказують на те, що на момент подачі заяв 15 березня 2000 року про реєстрацію ТОВ «Агрофірма Шапіївка» та ФГ «С.І. Микитюк» не було передбачено внесення інформації щодо правонаступництва. ОСОБА_1 є неналежним заявником, оскільки договір купівлі-продажу майнового паю від 23 квітня 2018 року є нікчемним. Заінтересовані особи є правонаступниками КСП «Прогрес».
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції заявник звернувся до суду з клопотання про залишення його заяви без розгляду, оскільки між сторонами вбачається спір про право. У зв'язку з цим, він звернувся до суду з окремим позовом про визнання протиправними і скасування рішень Шапіївської сільської ради та державних реєстраторів, скасування права власності ТОВ «Агрофірма Шапіївка» на об'єкти нерухомого майна, визнання незаконними дій СФГ «С.І.Микитюк» та зобов'язання відновити становище, яке існувало до вказаного порушення, а також визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
Розглянувши подане заявником клопотання, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд встановлює факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року № 1529/99 з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності, відповідно до частини четвертої статті 13 та керуючись статтею 102 Конституції України було постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо:
а) реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями; сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань; запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах; забезпечення встановлення сторонами договору оренди земельної частки (паю) розміру плати за її оренду на рівні не менше одного відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної частки (паю); збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств на основі оренди земельних часток (паїв) і майнових паїв у групи власників цих часток, паїв; запровадження спрощеного порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) та майнового паю органами місцевого самоврядування; виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв), яка звернулася із заявами про відведення земельних ділянок в натурі, з метою спільного використання або надання в оренду цих ділянок; забезпечення суворого додержання встановленого порядку відведення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у разі їх виходу з колективних сільськогосподарських підприємств; зменшення вартості виготовлення документів, необхідних для одержання державного акта на право приватної власності на землю, для осіб, що виявили бажання одержати такий акт за плату, до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; передачі окремих будівель, споруд, техніки, робочої і продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо членам колективних сільськогосподарських підприємств - власникам земельних часток (паїв), які подали в установленому порядку заяву про відведення земельної ділянки в натурі, у рахунок погашення належних їм майнових паїв;
б) підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян та селянських (фермерських) господарств шляхом: надання громадянам, яким у встановленому порядку із земель колективного сільськогосподарського підприємства відведено земельні ділянки в натурі на основі земельної частки (паю), можливості розширювати особисті підсобні господарства без створення юридичної особи за рахунок цих ділянок, а також одержаних при виході з зазначених підприємств майнових паїв; реалізації громадянами та селянськими (фермерськими) господарствами права вільного викупу земельних ділянок, що надані їм у користування (понад норму, яка приватизується безкоштовно), за ціною не нижче визначеної в установленому порядку грошової оцінки землі; створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби; створення селянами та суб'єктами господарювання обслуговуючих кооперативів як неприбуткових організацій;
в) забезпечення протягом 2000 - 2002 років видачі в установленому порядку державних актів на право приватної власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай);
г) участі на конкурсних засадах сільськогосподарських підприємств, заснованих на приватній власності, у виконанні державних програм, фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів;
д) прискорення у 2000 році формування необхідної інфраструктури аграрного ринку, в тому числі товарних бірж, оптових ринків, агроторгових домів, аукціонів, ярмарків, заготівельних кооперативів, підприємств фірмової торгівлі тощо, яка б забезпечувала заготівлю і реалізацію продукції всіх секторів агропромислового виробництва та постачання їм необхідних матеріально-технічних ресурсів та сировини.
Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції на лютий 2000 року) визначала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 вказує на те, що встановлення зазначеного факту йому необхідно дляреалізації свого права на майно бувшого КСП «Прогрес».
З матеріалів справи вбачається, що заінтересовані особи заперечують проти вимог заяви, вказуючи на те, що ОСОБА_1 є неналежним заявником, а договір купівлі-продажу майнового паю від 23 квітня 2018 року, на їх думку, є нікчемним. Заінтересовані особи є правонаступниками КСП «Прогрес».
За таких обставин, має місце спір про право, оскільки заінтересовані особа не визнають право заявника на майно колишнього КСП «Прогрес», що фактично є перешкодою у реалізації цього права.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись статтями 294, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - Шапіївська сільська рада, Селянське (Фермерське) господарство «С.І. Микитюк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шапіївка» залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 04 лютого 2021 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.